Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2080/24
28.05.2024 року м.Виноградів
Виноградівський районний суду Закарпатської області в складі: головуючого судді Надопта А.А., секретар судового засідання Стрижак О.М.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Виноградівська державна нотаріальна контора та просить визнати за нею право на спадкове майно, а саме право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Копанське», розміром 0,89 в умовних кадастрових гектарах, надане згідно Сертифікату на земельну частку (пай) серія ЗК №0127698 зареєстроване в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №17565, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за прийняттям спадщини в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, позивачка звернулася до державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., щоб видала свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), однак отримала лист - відмову, згідно якого відмовлено у видачі свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу щодо належності спадкового майна спадкодавцеві і було рекомендовано звернутися до Виноградівського районного суду Закарпатської області.
Позивачка ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність. Відповідач ОСОБА_2 , будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в підготовче засідання також не з'явився, однак, 27.05.2024 року, подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справу у його відсутність. Третя особа будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи належним чином своєчасно, в підготовче судове засідання також не з'явилася, заяв, клопотань від неї не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом належними та допустимими доказами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки, ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть від 03.06.2013 р. серії НОМЕР_1 На день смерті, ОСОБА_3 , проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_1 Згідно довідки старости округу с. Мала Копаня від 27.03.2024 р. №20.6-07/47 з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала його дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нерідний син (пасинок) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , невістка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , теща ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5
Після смерті чоловіка на майно, що йому належало відкрилася спадщина.
Спадкоємцями першої черги є дружина померлого - ОСОБА_7 та син ОСОБА_2 .
Покійному ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) члена КСП «Копанське». Оригінала сертифіката який посвідчує право на земельну частку (пай) позивачем віднайдено не було, а тому вона звернулася до Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, яке надало їй лист-відповідь від 05.03.2024 р. №194/225-24, згідно якої за ОСОБА_3 був зареєстрований сертифікат на право на земельну частку (пай) члена КСП «Копанське» серії ЗК №0127698 площею 0,89 в умовних кадастрових гектарах, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №17565 Оголошення про втрату Сертифікату було опубліковано в газеті «Регіональні новини» від 16.03.2024 р. №4 (8847) на замовлення позивача
Відповідно до п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
З правової точки зору, паювання земель є юридичним фактом, що тягне за собою передачу кожному з членів сільськогосподарського підприємства, якому виділена земельна частка (пай), лише права розпорядження нею. Тому ні володіти земельною часткою (паєм), ні тим більше користуватися нею власник такої частки не може не тільки юридично, а й фізично. А отже він не може передати право користування часткою іншій особі, наприклад, на підставі договору оренди, оскільки ніхто не може передати іншій особі більше прав, ніж має сам. Це є аксіомою правового регулювання суспільних відносин.
Таким чином, сертифікат на право на земельну частку (пай) слід розглядати як правовстановлюючий документ, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності права розпорядження земельною часткою (паєм). Власник земельної частки (паю) і власник земельної ділянки наділені різним обсягом правомочностей: якщо останній наділений усіма правомочностями власника, то особа, яка має право на земельну частку (пай), лише однією з них. Отже, сертифікат на право на земельну частку (пай) не можна розглядати як правовстановлюючий документ, що посвідчує всі три правомочності власника земельної ділянки володіння, користування та розпорядження нею, а відтак у разі спадкування спадкодавець набуває право на земельну частку (пай).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Вартість земельної частки (паю) станом на 01.01.2024 р. становить 22303,32 грн., що підтверджується листом Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 05.03.2024 р. №194/225-24.
Так як відсутні оригінали правовстановлюючого документу на зазначений об'єкт нерухомого майна то в нотаріуса позивач не може оформити свої спадкові права на право за земельну частку (пай).
При зверненні до Виноградівської державної нотаріальної контори, нотаріусом позивачу було надано письмовий лист-відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом) від 26.03.2024 р. №52/01-16 згідно якого відмовлено у видачі свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу щодо належності спадкового майна спадкодавцеві і було рекомендовано звернутися до Виноградівського районного суду Закарпатської області.
В п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.
Отже, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.1 ст. 1274 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом має право відмовитись від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідну до ст.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно до правової позиції, викладеної у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 27.09.2012 року № 10-1387/0/4-12 "Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування", вбачається, що у відповідності до ст. 2 ЗУ від "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 1 липня 2004 року N 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право на земельну частку (пай) у порядку спадкування, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 81,200, 206, 223, 259, 263-265, ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Копанське», розміром 0,89 в умовних кадастрових гектарах, надане згідно Сертифікату на земельну частку (пай) серія ЗК №0127698 зареєстроване в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №17565, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
ГоловуючийА. А. Надопта