Справа № 441/819/24 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.
Провадження № 33/811/662/24 Доповідач: Галапац І. І.
24 травня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Секретар Оксани Леонідівни на постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 08 квітня 2024 року,
з участю правопорушника - ОСОБА_1 ,
захисника правопорушника - адвоката Секретар О.Л.
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 34000 (тридцять чотири тисячі гривень.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 , 22.03.2024 о 21 год. 20 хв., на вул. Литовка, 7 у с. Піски, повторно, у порушення вимог п. 2.9 «а» ПДР України, керував автомобілем «Nissan Qashqai» н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Секретар О.Л. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною. Зазначає, що місцевим судом, в порушення вимог закону, розглянуто справу у відсутності правопорушника та його захисника, хоча було подано клопотання про відкладення судового засідання. Звертає увагу на те, що відеозапис події небезперервний, крім цього, в матеріалах справи відсутні свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів газоаналізатора Драгер Алкотест та сертифікат відповідності забезпечення функціонування системи управління якістю під час виробництва медичних виробів, а також будь-яких даних, які б свідчили про необхідність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 в матеріалах справи немає. Стверджує, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 без належних на це підстав, крім цього, не назвали жодних ознак алкогольного сп'яніння, а в акті огляду не зазначено дату складання такого.
Просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та виступ його захисника - адвоката Секретар О.Л. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особою, яка повторно протягом року вчинила будь-яке з вищевказаних порушень.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9а Правил дорожнього руху України, якими водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 665577 від 22.03.2024, де викладена фабула вчиненого правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; роздруківкою з приладу Драгер - результат 1,50 проміле; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1722025 від 22.03.2024; відеозаписом події, яким суддя районного суду дала належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується апеляційний суд.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2023 постановою Городоцького районного суду Львівської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 665577 від 22.03.2024, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та особи-порушника
Як зазначено в протоколі, права та обов'язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз'яснені, про що свідчить його підпис у такому.
Крім того, згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно нього, такий власноручно зазначив «керував автомобілем, випив пиво алкогольне»
При цьому, ОСОБА_1 не вносив до протоколу жодних заперечень щодо обставин, викладених у ньому.
Отже, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не лише не заперечувала своєї винуватості у вчиненні правопорушеня під час складання протоколу щодо неї, а фактично її визнавала, при цьому, зазначивши у протоколі «згідний».
Апеляційний суд відхиляє твердження апелянта щодо відсутності в матеріалах справи свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки; декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів газоаналізатора Драгер Алкотест та сертифікат відповідності, оскільки відповідно до п.5 Розділу ІІ Інструкції поліцейський надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння. Такої вимоги ОСОБА_1 не висловлював.
Щодо покликань адвоката Секретар О.Л. про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому відображено проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів апелянта на те, що працівники поліції, в порушенням вимог закону, незаконно його зупинили, то такі можуть бути предметом іншого розгляду у визначеному законом порядку, та на правильність процедури встановлення факту алкогольного сп'яніння правопорушника не впливають.
Апеляційний суд відхиляє твердження апелянта в частині незаконності оскаржуваної постанови у зв'язку із розглядом справи у відсутності правопорушника та його захисника, оскільки такі доводи не можуть визнаватися підставою для скасування постанови, а порушені їх права поновлені шляхом подачі апеляційної скарги. та забезпечення участі в апеляційному розгляді.
Покликання апелянта про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Секретар О.Л. - залишити без задоволення, а постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 08 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 34000 (тридцять чотири тисячі гривень.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) Галапац І.І.