Рішення від 29.04.2024 по справі 741/252/24

Єдиний унікальний номер 741/252/24

Провадження № 2/741/231/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Носівка 29 квітня 2024 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - позивач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

встановив:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 27 листопада 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 72964568, який підписано електронним підписом позичальника. Відповідно до умов цього договору товариство передало позичальнику у власність кошти на умовах, передбачених договором, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити проценти від суми позики. 14 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належне ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» право вимоги за договором позики № 72964568 від 27 листопада 2022 року на загальну суму 36000 грн.

31 січня 2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-6665674, який було підписано електронним підписом позичальника. Відповідно до умов цього договору товариство надало клієнту кредит на умовах, передбачених договором, а клієнт зобов'язувався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені кредитним договором. 30 серпня 2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 30082023/2, відповідно до умов якого ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належне ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» право вимоги за кредитним договором № 00-6665674 від 31 січня 2023 року на загальну суму 7829,85 грн.

31 січня 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства, було укладено кредитний договір № 102260118. Відповідно до умов цього договору товариство надало клієнту кредит на умовах, передбачених договором. 28 вересня 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 28092023, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належне ТОВ «МІЛОАН» право вимоги за кредитним договором № 102260118 від 31 січня 2023 року на загальну суму 20950 грн.

31 січня 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства, було укладено кредитний договір № 6652476. Відповідно до умов цього договору товариство надало клієнту кредит на умовах, передбачених договором. 28 вересня 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 28092023, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належне ТОВ «МІЛОАН» право вимоги за кредитним договором № 6652476 від 31 січня 2023 року на загальну суму 20950 грн.

26 грудня 2022 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4967091, який підписано електронним підписом позичальника. Відповідно до умов цього договору товариство передало позичальнику у власність грошові кошти, а позичальник прийняв на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів, сплатити проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору. 11 травня 2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 11-05/2023, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належне ТОВ «МАНІФОЮ» право вимоги за договором позики № 4967091 від 26 грудня 2022 року на загальну суму 14220 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь:

- заборгованість за договором позики № 72964568 від 27 листопада 2022 року у сумі 36000 грн.;

- заборгованість за кредитним договором № 00-6665674 від 31 січня 2023 року у сумі 7829,85 грн.;

- заборгованість за кредитним договором № 102260118 від 31 січня 2023 року у сумі 20950 грн.;

- заборгованість за кредитним договором № 6652476 від 31 січня 2023 року у сумі 20950 грн.;

- заборгованість за договором позики № 4967091 від 26 грудня 2022 року у сумі 14220 грн.;

- понесені судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з'явився, просив розгляд справи проводити без їх участі, подав до суду відповідь на відзив, суть якого зводиться до того, що у відповідності до умов кожного з договорів, їх підписання здійснювалося електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаного позичальником. Відповідач не скористався правом споживача відмовитися в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання копії примірника договору. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач визнав факт оформлення договорів та отримання коштів, але не погодився з нарахованими відсотками. Позивач не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеними з первісними кредиторами договорами, не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача. Нарахування відсотків здійснювалося виключно первісними кредиторами. Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації своїх зобов'язань по сплаті заборгованості за договорами на рахунки первісних кредиторів.

У судове засідання відповідач та його представник - адвокат Мазурик З.Я. не з'явилися, представник подала до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та відзив на позовну заяву, суть якого зводиться, що сторона відповідача позов визнає частково, а саме на загальну суму 41154 грн., оскільки нараховані позивачем суми процентів не ґрунтуються на умовах кредитних договір. Позовна заява та додатки до неї не містять розрахунку заборгованості по процентам, із поданих позивачем документів неможливо встановити період, за який нараховано проценти, яка процентна ставка застосовувалась при обрахунку та чи саме первісний кредитор здійснював ці нарахування. Додані до позовної заяви розрахунки заборгованості не можуть вважатися належними та допустимими доказами, які підтверджують існування заборгованості відповідача, оскільки вони не є первинними бухгалтерськими документами. Ці розрахунки підготовлені працівниками ТОВ «ФК «ЄАПБ» та є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача. Позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення, а тому відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунках, є правильними.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності учасників справи за наявними у справі доказами, оскільки в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 223 ЦПК України, для його відкладення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 27 листопада 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 72964568, який підписано електронним підписом позичальника. Відповідно до умов цього договору товариство передало позичальнику у власність кошти на умовах, передбачених договором, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити проценти від суми позики.

Відповідно до п. 2 договору позики № 72964568 від 27 листопада 2022 року сума позики становить 9000 грн., строк позики - 30 днів, процентна ставка (добова) - 2,5 % (фіксована), дата надання позики - 27 листопада 2022 року, дата повернення позики (останній день) - 27 грудня 2022 року.

31 січня 2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-6665674, який підписано електронним підписом позичальника. Відповідно до умов цього договору товариство надало клієнту кредит на умовах, передбачених договором, а клієнт зобов'язувався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені кредитним договором.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3, 1.4 кредитного договору № 00-6665674 від 31 січня 2023 року сума кредитного ліміту складає 2205 грн., строк дії кредитної лінії - 120 днів, позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 31 травня 2023 року або достроково, процентна ставка (денна) - 2,20 %.

31 січня 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства, було укладено кредитний договір № 102260118. Відповідно до умов цього договору товариство надало клієнту кредит на умовах, передбачених договором.

Відповідно до розділу 1 кредитного договору № 102260118 від 31 січня 2023 року загальний розмір кредиту становить 5000 грн., кредит надається загальним строком на 105 днів з 31 січня 2023 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів та закінчується 15 лютого 2023 року. Поточний період складає 90 днів, настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду, та закінчується 16 травня 2023 року (дата остаточного погашення заборгованості). Комісія за надання кредиту становить 950 грн., проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 2 % за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду, що становить 1500 грн. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 3 % за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду, що становить 13500 грн. Тип процентної ставки - фіксована.

31 січня 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства, було укладено кредитний договір № 6652476. Відповідно до умов цього договору товариство надало клієнту кредит на умовах, передбачених договором.

Відповідно до розділу 1 кредитного договору № 6652476 від 31 січня 2023 року загальний розмір кредиту становить 5000 грн., кредит надається загальним строком на 105 днів з 31 січня 2023 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів та закінчується 15 лютого 2023 року. Поточний період складає 90 днів, настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду, та закінчується 16 травня 2023 року (дата остаточного погашення заборгованості). Комісія за надання кредиту становить 950 грн., проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 2 % за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду, що становить 1500 грн. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 3 % за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду, що становить 13500 грн. Тип процентної ставки - фіксована.

26 грудня 2022 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4967091, який було підписано електронним підписом позичальника. Відповідно до умов цього договору товариство передало позичальнику у власність грошові кошти, а позичальник прийняв на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів, сплатити проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору.

Відповідно до розділу 2 договору позики № 4967091 від 26 грудня 2022 року сума позики становить 4500 грн., загальний строк позики - до 16 березня 2023 року (80 днів), базова процентна ставка - 2,2 % (фіксована) на день, яка застосовується протягом першого розрахункового періоду (30 днів), основна процентна ставка - 3 % (фіксована) на день, яка застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду, тобто протягом 50 днів.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за вищевказаними договорами, унаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунків, наданих позивачем, становить:

- за договором позики № 72964568 від 27 листопада 2022 року - 36000 грн., з якої 9000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 27000 грн. - заборгованість за відсотками;

- за кредитним договором № 00-6665674 від 31 січня 2023 року - 7829,85 грн., з якої 2205 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 5624,85 грн. - заборгованість за відсотками;

- за кредитним договором № 102260118 від 31 січня 2023 року - 20950 грн., з якої 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 15000 грн. - заборгованість за відсотками; 950 грн. - заборгованість за комісією;

- за кредитним договором № 6652476 від 31 січня 2023 року - 20950 грн., з якої 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 15000 грн. - заборгованість за відсотками; 950 грн. - заборгованість за комісією;

- за договором позики № 4967091 від 26 грудня 2022 року - 14220 грн., з якої 4500 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 9720 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтями 626, 628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Інше щодо спору між сторонами законом не встановлено.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частинами 1 та 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем та його представником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаними договорами, презумпція правомірності яких не спростована.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 513 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

У судовому засіданні встановлено, що:

- 14 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21. 28 липня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 14/06/21. 26 липня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено додаткову угоду № 9 до договору факторингу № 14/06/21. Відповідно до умов договору факторингу № 14/06/21 та зазначених додаткових угод ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належне ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» право вимоги за договором позики № 72964568 від 27 листопада 2022 року на загальну суму 36000 грн.;

- 30 серпня 2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 30082023/2, відповідно до умов якого ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належне ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» право вимоги за кредитним договором № 00-6665674 від 31 січня 2023 року на загальну суму 7829,85 грн.;

- 28 вересня 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 28092023, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належне ТОВ «МІЛОАН» право вимоги за кредитними договорами № 102260118 від 31 січня 2023 року на загальну суму 20950 грн. та № 6652476 від 31 січня 2023 року на загальну суму 20950 грн.;

- 11 травня 2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 11-05/2023, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належне ТОВ «МАНІФОЮ» право вимоги за договором позики № 4967091 від 26 грудня 2022 року на загальну суму 14220 грн.

На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, умов договорів не виконав та не бажає у повному обсязі погасити заборгованість за цими договорами у добровільному порядку, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вказаними договорами.

Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Проте, суд не може погодитися з розміром нарахованих відсотків за користування позикою відповідно до договору позики № 72964568 від 27 листопада 2022 року, виходячи з наступного.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Визначаючи розмір відсотків, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за договором позики № 72964568 від 27 листопада 2022 року, суд виходить з наступного.

У пункті 2 договору позики № 72964568 від 27 листопада 2022 року передбачено, що сума позики становить 9000 грн., строк позики - 30 днів, процентна ставка (добова) - 2,5 % (фіксована), дата надання позики - 27 листопада 2022 року, дата повернення позики (останній день) - 27 грудня 2022 року.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов цього договору становить 6750 грн. за період з 27 листопада по 27 грудня 2022 року, виходячи з розрахунку: 9000 грн. (тіло кредиту) х 2,50 % (процентна ставка) х 30 днів (строк позики).

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договорами в загальному розмірі 79699,85 грн.

Доводи відповідача та його представника про те, що розрахунки заборгованості, надані позивачем, не можуть вважатися належними та допустимими доказами, які підтверджують існування заборгованості відповідача, оскільки вони не є первинними бухгалтерськими документами, суд визнає необґрунтованими та не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Схоже визначення первинних документів міститься й у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну від 24 травня 1995 року № 88.

Відповідно до п. 2.1 зазначеного Положення первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, і включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав суду документи щодо надання кредитів (позик) відповідачу, зокрема, відповідні договори, які містять підписи обох сторін і в кредитних правовідносинах є первинними бухгалтерськими документами.

Крім цього, з матеріалів справи чітко вбачається, що позивачем до позовної заяви додано витяги з реєстру боржників, з якими і пов'язано набуття позивачем права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 10).

Позовні вимоги задоволено на 79,74 %, а тому з відповідача на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2414,53 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 16, 512, 513, 525, 526, 530, 610, 611, 1046, 1050, 1054, 1077-1082 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк»:

- заборгованість за договором позики № 72964568 від 27 листопада 2022 року у сумі 15750 (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн.;

- заборгованість за кредитним договором № 00-6665674 від 31 січня 2023 року у сумі 7829 (сім тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 85 коп.;

- заборгованість за кредитним договором № 102260118 від 31 січня 2023 року у сумі 20950 (двадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн.;

- заборгованість за кредитним договором № 6652476 від 31 січня 2023 року у сумі 20950 (двадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн.;

- заборгованість за договором позики № 4967091 від 26 грудня 2022 року у сумі 14220 (чотирнадцять тисяч двісті двадцять) грн.;

- судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2414 (дві тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 53 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв