Справа 688/1127/24
№ 2-о/688/50/24
Ухвала
Іменем України
27 травня 2024 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючої - судді Цідик А.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Зінченка Д,В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб - Шепетівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини,
встановив:
11 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини за участю заінтересованих осіб - Шепетівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 13.03.2024 відкрито провадження та призначено судове засідання на 16.04.2024 та витребувано з Першої Шепетівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 21 березня 2024 року до суду надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №247/2023. 16 квітня 2024 року у судовому засіданні були присутні заявник та її представник адвокат Янцеловський М.Ф., були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в судовому засіданні оголошена перерва до 07.05.2024 для витребування копії виконачого провадження у Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). 03 травня 2024 року до суду надійшло повідомлення від начальника Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про те, що виконавче провадження ВП №46109893, яке було розпочате на підставі виконавчого листа №2/688/308/14 від 06.05.2014 виданого Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області знищено, а тому немає можливості направити належним чином завірену копію виконавчого провадження. В подальшому, 07.05.2024 представник заявника подав суду повідомлення про те, що ним припинено надання правничої допомоги ОСОБА_1 , у судове засідання заявниця не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, заяви про відкладення/проведення без її участі судового засідання не подала до суду, тому судове засідання відкладено на 27.05.2024. У судове засідання, яке призначено на 27.05.2024 ОСОБА_1 не з'явилася, повідомлена належним чином про дату та час розгляду справи.
Представник Шепетівської міської ради у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Заінтересовані особи, ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, звернулися до суду із клопотаннями щодо проведення розгляду справи за їх відсутності, заяву підтримали.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК Україна учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п'ята статті 130 ЦПК України).
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, повторна неявка заявника є підставою для залишення заяви без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21); від 28 жовтня 2021 року № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).
Два останні судові засідання у даній справі були призначені на 07 травня 2024 року та 27 травня 2024 року.
У судове засідання, яке призначено на 07.05.2024 заявник та представник заявника ОСОБА_7 не з'явилися. 07 травня 2024 року представник заявника подав суду повідомлення про те, що ним припинено надання правничої допомоги ОСОБА_1 27.05.2024 заявник повторно не з'явилася в судове засідання, належним чином повідомлена про час, дату і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила. ОСОБА_1 не подавала до суду заяв про розгляд справи за її відсутності.
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує заявника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20); від 28 жовтня 2021 року № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства», від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії заявника та залишати заяву без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого заявника, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року справа № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19), 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 28 жовтня 2021 року № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).
Крім того, залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
Враховуючи те, що заявниця, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилася в судове засідання, призначене на 27 травня 2024 року, і від неї не надходило заяв про розгляд справи за її відсутності, суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у даному випадку не відбувається.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
Керуючись ст.ст. 257, 260, 353 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб Шепетівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини - залишити без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а у разі постановлення ухвали поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту підписання ухвали суддею.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Алла ЦІДИК