Справа №766/8087/24
н/п 3/766/5857/24
27.05.2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 173-2, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, громадянина Азербайджану, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_2 21.05.2024 о 14:00 годині, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Крім того, ОСОБА_2 21.05.2024 близько 15:10 години, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 біля під'їзду будинкувчинив повторно протягом року домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки ОСОБА_3 , а саме: виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню.
Під час судового розгляду ОСОБА_2 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, не заперечував проти обставин, викладених в протоколах про адміністративні правопорушення.
Окрім пояснень ОСОБА_1 , наданих в судовому засіданні, вина останнього у вчиненні правопорушень підтверджена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №363624 від 21.05.2024, в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, а саме: дату та час (21.05.2024 о 14:00 годині), місце ( АДРЕСА_2 ), обставини допущеного правопорушення (висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 );
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 21.05.2024, відповідно до якого ОСОБА_5 просить вжити заходи до ОСОБА_1 , який виражався нецензурною лайкою та погрожував ОСОБА_3 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_5 , в яких зазначала, що 21.05.2024 близько 14:00 години вона була свідком конфлікту, що відбувся між її подругою ОСОБА_3 та співмешканцем ОСОБА_4 , в ході якого він ображав нецензурною лайкою, погрожував;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , в яких зазначала, що 21.05.2024 між нею та її співмешканцем ОСОБА_4 виникла сварка, в ході якої він ображав її нецензурною лайкою;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №363625 від 21.05.2024, який містить відомості, щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення;
-постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.04.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях у процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою. Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 173-2 КУпАП складом адміністративного правопорушення є ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Спеціальним Законом, який визначає відповідні поняття, що застосовано у ст. 173-2 КУпАП, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII (далі Закон), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 якого домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону).
Державна політика у сфері запобігання та протидії домашньому насильству спрямована на забезпечення комплексного інтегрованого підходу до подолання домашнього насильства, надання всебічної допомоги постраждалим особам та утвердження ненасильницького характеру приватних стосунків (ч. 1 ст. 5 Закону).
Оцінюючи викладені докази, суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчинених ОСОБА_4 адміністративних правопорушень, ставити їх під сумнів підстав немає, оскільки останні вказують на наявність в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 та ст. 173 КУпАП.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з наступного.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оскільки ОСОБА_4 вчинено декілька адміністративних правопорушень, які розглядаються одночасно одним і тим же органом, у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень та виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які виключають адміністративну відповідальність, визначених ст. ст. 38, 247 КУпАП, приходжу до висновку про наявність визначених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 та ст. 173 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальних межах визначених санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 36, 40-1, 173, 173-2, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ст. 173 КУпАП тау відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
(Номер рахунку (IBAN): UA668999980313010106000021451, Одержувач-ГУК у Херсонській обл./Херсонській ра-он 21081100, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) - 37959517, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз?яснити ОСОБА_6 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п?ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: Людмила ВАЛІГУРСЬКА