Справа № 196/554/24
№ провадження 2-с/196/6/2024
28.05.2024 року смт. Царичанка
Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічева Л.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 01 травня 2024 року по справі №196/554/24, провадження 2-н/196/101/2024, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,-
27.05.2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу №196/554/24, виданого 01.05.2024 року Царичанським районним судом Дніпропетровської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Вказаним судовим наказом стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" суму заборгованості за спожитий природний газ за період листопад 2021 року - квітень 2022 року у розмірі 2703,78 грн., та 302,80 грн. сплаченого судового збору.
Заявник вважає, що судовий наказ підлягає скасуванню, оскільки сума заборгованості не відповідає дійсним обставинам, так як платежі заявнику він сплачував у повному обсязі у вказані періоди згідно з показниками лічильника споживання природного газу, встановленому законом порядку та опломбованого. Крім того, у вказані періоди жоден представник (контролер) ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" за місцем його проживання не з'являвся та покази його газового лічильника не фіксував. Судовий наказ згідно поштового повідомлення він отримав 17.05.2024 року, а тому строк на його оскарження він не пропустив.
На підставі цього боржник просить скасувати судовий наказ та стягнути із заявника на його користь сплачений судовий збір за подання заяви про скасування судового наказу в сумі 151,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Царичанським районним судом Дніпропетровської області судовий наказ від 01.05.2024 року було надіслано ОСОБА_1 01 травня 2024 року (а.с. 15), відправлення було вручено за довіреністю 17.05.2024 року, що підтверджується повідомленням Укрпошти за ф.22, а тому строк на звернення із заявою про скасування судового наказу не пропущено.
Згідно ч.3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву про скасування судового наказу такою, що підлягає задоволенню, оскільки в даному випадку боржник не визнає наявність боргу перед стягувачем, між заявником та стягувачем вбачається спір щодо обґрунтованості заявлених вимог та правильності нарахування заборгованості у сумі 2703,78 грн.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право.
Зазначені боржником обставини потребують додаткового дослідження, що неможливо здійснити в рамках наказового провадження.
Дані обставини є спірними і виникає необхідність з'ясування вказаних обставин щодо обґрунтованості заявлених вимог про стягнення заборгованості у сумі 2703,78 грн., наявний спір про право, а тому заявлені стягувачем вимоги підлягають розгляду судом у спрощеному позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
За таких обставин судовий наказ підлягає скасуванню.
Щодо вимоги заявника про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" суми сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу у розмірі 151,40 грн., суд зазначає наступне.
Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік підстав для повернення судового збору.
Положення ст.164 ЦПК України не передбачає порядку розподілу судових витрат, а саме судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу. Частина друга вказаної статті передбачає лише можливість врахування суми судового збору, сплаченої за видачу судового наказу, до суми судового збору, яка має бути сплачена стягувачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження.
Крім того, норми ст.171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.
При скасуванні судового наказу розподіл судових витрат не здійснюється.
Оскільки ст.141 ЦПК України регулює питання розподілу судових витрат в позовному провадженні, а нормами розділу ІІ ЦПК України не передбачено стягнення із стягувача на користь боржника судового збору, сплаченого при поданні заяви про скасування судового наказу у разі її задоволення, то сплачений судовий збір не підлягає стягненню на користь боржника.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити, тому що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника, який звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред'явлення ним позову до боржника. Водночас чинним процесуальним законодавством не передбачено відшкодування боржнику судових витрат у виді судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.
Керуючись ст. ст. 170,171 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 01 травня 2024 року по справі №196/554/24, провадження 2-н/196/101/2024, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,- задовольнити частково.
Скасувати судовий наказ від 01 травня 2024 року, виданий Царичанським районним судом Дніпропетровської області у справі №196/554/24 (провадження 2-н/196/101/2024), про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" суми заборгованості за спожитий природний газ за період листопад 2021 року - квітень 2022 року у розмірі 2703,78 грн. та 302,80 грн. сплаченого судового збору.
У задоволенні решти вимог заявника відмовити.
Роз'яснити стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.П. Бабічева