Справа № 206/2482/24
Провадження № 2/206/1139/24
27 травня 2024 року м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Прінь І.П. розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2024 року по вищезазначеній заяві визначено головуючою суддею Прінь І.П..
Ознайомившись із матеріалами вказаної заяви, виявилось, що відповідач у даній справі ОСОБА_1 є чоловіком помічника судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Прінь І.П.
Відтак, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості головуючого у справі, є необхідність у заявленні собі самовідводу у даній справі зважаючи на таке.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 36, 37, 38 даного Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. Відповідно до ст. 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
Порядок розгляду питання про самовідвід регламентований положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України, якими визначено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє самовідвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
У відповідності з ч. 1 ст.47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів та не змінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: ніхто не може бути суддею у власній справі. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним відбудь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 ООН від 27.07.2006 року суддя повинен заявити про самовідвід від участі в справі в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Враховуючи вищезазначені норми закону та практику Європейського суду з прав людини щодо наявності довіри до суду, зважаючи, що відповідачем по справі є чоловік помічника судді ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , з метою запобігання подальшим сумнівам в об'єктивності та неупередженості судді з боку сторін у цивільній справі, суддя вважає за необхідне взяти самовідвід.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.36,40, 41 ЦПК України, -
Взяти самовідвід у розгляді справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Справу передати до канцелярії Самарського районного суду м. Дніпропетровська для повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.П. Прінь