Справа № 188/1280/24
Провадження № 3/188/849/2024
24 травня 2024 року
суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Місюра К.В., розглянувши матеріал адміністративної справи, який надійшов від ВП №4 Синельниковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та мешкає АДРЕСА_1 , не працює , РНОКПП НОМЕР_1
за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
22.05.2024 року близько 15 години гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в кафе «Пікнік», що знаходиться за адресою : вул.. Миру,40Б, смт. Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області висловлювався грубою. Нецензурногю лайкою , кричав , образливо чіплявся до працвників кафе , налякав дітей , які перебували в дитячому залі, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
В судовому засіданні правопорушник надав свої пояснення щодо обставин справи, вину визнає.
Вина ОСОБА_1 підтверджується рапортом працівника поліції, доданого до матеріалів справи, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №350860 від 22.05.2024 р., письмовими поясненнями свідків та самого правопорушника. Наявні матеріали справи є достатнім доказом для визнання вини правопорушника та призначення йому відповідного стягнення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП повністю доведена, належними та допустимими доказами.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
З суб'єктивної сторони хуліганські дії правопорушниці характеризуються умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Так, ОСОБА_1 умисно порушив громадський порядок зумовлений закономірностями соціального розвитку системи правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певної організаційної форми.
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство.
Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України є повністю доведеною.
Разом з тим, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, визначені статтями 34-35 КУпАП судом не встановлено.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини, майновий стан, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу, що передбачено санкцією статті.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 34-35, 40-1, ст.173, 245, 251, 252, 256, 283, 285, 289, 291, 294, 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в сумі 119 (сто дев'ятнадцятрь) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 ( шістсот п'ять гривень)60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя К. В. Місюра