Справа № 186/598/24
28 травня 2024 року м.Першотравенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області
в складі:
головуючого - судді Янжули С.А.
секретар - Лиман Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Першотравенську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
18 квітня 2024 року в провадження Першотравенського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В судове засідання сторони не з'явилися, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позивач позовні вимоги підтримує, відповідач не заперечує проти їх задоволення.
Суд, вивчивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Право на охорону сім'ї закріплено в основному законі держави - Конституції України.
Відповідно до ст.48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї.
Ст.51 Конституції України наголошує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки, які мають рівні права та обов'язки у шлюбі та сім'ї. Шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.55 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Сімейним законодавством визначено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.
Відповідно до ст.111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Під заходами щодо примирення розуміється строк для примирення подружжя. Водночас у такій процедурі не передбачено залучення третьої особи - ані медіатора, ані посередника. Основну участь у примиренні в даному випадку бере саме подружжя.
Основна ціль примирення подружжя - збереження сімейних відносин і повернення необхідного балансу для нормального функціонування сім'ї.
Примирення використовується, як запобіжна процедура на стадії зародження спору у подружжя та з метою уникнення розірвання шлюбу.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” зазначається, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене ч. 1 ст.111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
У відповідність ч.4 ч.1 ст.251 ЦПК суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком. Такого висновку дійшов Верховний Суд справа №442/6319/16-ц,/ постанова від 30 травня 2019 року.
Повно та всебічно з'ясувавши причини та підстави, що спонукали позивача звернутися з даним позовом до суду, суд вважає за необхідне надати сторонам строк для примирення, зупинивши провадження в справі строком на 6 місяців.
Керуючись ст.251 ЦПК України, - суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - зупинити, надавши сторонам строк для примирення - шість місяців.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Суддя : С.А.Янжула.