27 травня 2024 року
м. Київ
справа №810/3906/17
адміністративне провадження №К/990/20088/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі №810/3906/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування наказів,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати накази Головного управління ДФС у Київській області від 27 червня 2017 року №1131 та від 06 липня 2017 року №1214;
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області з проведення документальної позапланової перевірки платника податків фізичної особи щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати належних податків і зборів при отриманні доходу від здійснення діяльності, пов'язаної з будівництвом і продажем об'єктів нерухомого майна за період з 01 січня 2015 року по 15 листопада 2016 року;
- рішення від 17 серпня 2017 року №0028421309, яким позивачеві визначено штраф у розмірі 170 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;
- вимогу від 17 серпня 2017 року №Ф-0028431309 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 46 662,00 грн;
- рішення від 17 серпня 2017 року №0028441309 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску, яким позивачеві визначено штраф у розмірі 46 66,20 грн.
- податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2017 року №0010221309, яким позивачеві визначено штраф у розмірі 170,00 грн за неподання податкових декларацій з податку на доходи фізичних осіб;
- податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2017 року №0028401309, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 915 050,00 грн, у тому числі податкове зобов'язання 2 332 040,00 грн, штраф 583 010,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2017 року №0028411309, яким позивачеві визначено штраф у розмірі 1 700 грн за неподання податкових декларацій з ПДВ;
- податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2017 року №0010211309, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 956 410,00 грн, у тому числі податкове зобов'язання 2 365 128,00 грн, штраф 591 282,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2017 року №0010231309, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з військового збору у розмірі 246 367,50 грн, у тому числі податкове зобов'язання 197 094,00 грн, штраф 49 273,50 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДФС у Київській області від 17 серпня 2017 року №0028421309, від 02 листопада 2017 року №0087451309, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17 серпня 2017 року №Ф-0028431309; податкові повідомлення-рішення від 17 серпня 2017 року №0010221309, №0028401309, №0028411309, №0010211309, №0010231309.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 18 грудня 2023 року у відкритому судовому засіданні (повний текст виготовлено 19 грудня 2023 року), а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 22 травня 2024 року.
Водночас в касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи клопотання скаржник заначив, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак їх було повернуто. Також скаржник зазначає, що оформлення касаційної скарги у відповідності до вимог КАС України, дотримання строків касаційного оскарження при первинному зверненні до суду та бажання останнього реалізувати своє право на касаційне оскарження судових рішень у цій справі у найкоротший строк після повернення є підставою для поновлення пропущеного строку.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно відомостей з Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 30 січня 2024 року, від 13 березня 2024 року та від 23 квітня 2024 року касаційні скарги було повернуто.
Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз'яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Так, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Крім того, вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 339 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі №810/3906/17 залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко