27 травня 2024 року
м. Київ
справа №380/16565/22
адміністративне провадження №К/990/13000/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Західного офісу Держаудитслужби, Відділу примусового виконання рішень - Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Західного офісу Держаудитслужби, Відділу примусового виконання рішень - Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року, адміністративний позов задоволено частково; зобов'язано Львівську міську раду (правонаступника Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради) нарахувати ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 25.09.2019 року по 04.09.2023 року згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100; у задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2024 року касаційну скаргу позивача повернуто скаржнику.
01 квітня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:
- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
Копію вказаної ухвали скаржником отримано 29 квітня 2024 року.
03 травня 2024 року ОСОБА_1 подала уточнену касаційну скаргу на виконання вимог ухвали від 24 квітня 2024 року.
У тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що подану вперше касаційну скаргу (подана 08 лютого 2024 року) повернуто скаржнику ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2024 року, в якій зазначено про можливість повторного звернення до суду. Копію ухвали позивач отримала 18 березня 2024 року. Повторну касаційну скаргу ОСОБА_1 подала 01 квітня 2024 року.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).
З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а також повторно подана касаційна скарга після повернення Верховним Судом, без надмірних зволікань та у розумний строк.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, оскільки судами попередніх інстанцій не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 24.03.2020 року у справі №818/607/17, від 10.04.2019 у справі №464/3789/17, від 22.01.2020 року у справі №560/798/16-а, від 27.11.2019 року у справі №242/4741/16-ц, від 27.11.2019 року у справі №750/6330/17 щодо відшкодування моральної шкоди (стаття 1173 ЦК України).
Також на думку позивача, судами не взято до уваги позиція Верховного Суду про стягнення середньомісячної заробітної плати, а саме постанови Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, викладеної у постанові від 23.06.2022 року у справі №540/825/21.
Крім того, позивач вказує, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги правові висновки Верховного Суду щодо застосування статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме - щодо видачі трудової книжки державному службовцю та не враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17 та постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а.
При цьому, позивач вказує на неврахування висновків, викладених у постановах від 09.03.2023 року у справі №500/2489/21, від 21.11.2018 року у справі № 820/3534/16, від 20.02.2018 року, від 08.05.2018 року у справах № 822/2087/17 та № 826/3350/17, від 12.05.2022 року у справі №620/4169/20, від 22.10.2020 року у справі №820/3089/17, від 31.05.2021 року у справі №826/18686/16, від 31.08.2021 року у справі № 160/5323/20, від 02.11.2021 року у справі №420/6808/19, від 31.03.2021 року у справі №805/430/18-а, від 17.10.2019 року у справі №420/5895/18 щодо визнання бездіяльності Західного офісу Держаудитслужби.
Проаналізувавши вказані скаржником постанови Верховного Суду у справах щодо визнання бездіяльності Західного офісу Держаудитслужби, Суд вважає необґрунтованим таке посилання та відхиляє їх, оскільки ці постанови є нерелевантними до даної справи.
Крім того, позивач посилається на неврахування постанови Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №805/430/18-а.
Разом з тим предметом спору у вказаній справі є скасування постанови про накладення штрафу. Таким чином, правовідносини у цій справі є відмінними від даної справи, а тому Суд також відхиляє таке посилання позивача.
Також в касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другою і третьою статті 353 КАС України, а саме неправильне застосування норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо
-суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу;
- суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження;
- суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктами в) та г) пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Крім того, позивач вказує, що суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії справ незначної складності.
Також, скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пунктів 1 та 4 частини 4 статті 328 КАС України, а також підпункту в) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року.
Витребувати із Львівського окружного адміністративного суду справу № 380/16565/22
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
О. А. Губська