27 травня 2024 року
м. Київ
справа №520/7721/22
адміністративне провадження №К/990/19174/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Прокопенка О.Б.,
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тихоненко Марія Олександрівна, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року у справі №520/7721/22 за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання,
У жовтні 2022 року Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у розмірі 421244,57 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року, адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба 421244,57 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Ухвалами Верховного Суду від 04 жовтня та 14 грудня 2023 року касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тихоненко М.О., на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року у справі №520/7721/22 - повернуто особі, яка її подала.
16 травня 2024 року, не погодившись із рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тихоненко М.О., втретє звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 30 серпня 2023 року. В той же час, касаційну скаргу подано 16 травня 2024 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Одночасно із касаційною скаргою скаржник заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в обґрунтування якого вказує, вперше касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції з дотриманням встановленого законом строку на касаційне оскарження. Проте, ухвалами Верховного Суду від 04 жовтня та 14 грудня 2023 року касаційні скарги було повернуто скаржнику.
Скаржник зазначає, що КАС України не містить прямих норм, які в свою чергу забороняють у разі повернення касаційної скарги звернутись повторно, а тому скаржника не позбавлено права повторно звертатись до суду касаційної інстанції. Наголошує, що остання касаційна скарга подана без необґрунтованих зволікань та з розумінням важливості недопустимості затягування розгляду справи, недопустимості зловживання своїми процесуальними правами та важливістю прийняття законного судового рішення.
З урахуванням цих обставин скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.
Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з приписами частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Вперше касаційну скаргу адвокат позивача Тихоненко М.О. подала 26 вересня 2023 року надіславши її засобами поштового зв'язку.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року первісна касаційна скарга повернута скаржнику.
Копію ухвали Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року отримана позивачем та його адвокатом 11 та 12 жовтня 2023 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
23 жовтня 2023 року адвокатом позивача було надіслано повторно касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення, тобто, лише через 11 днів після отримання копії ухвали Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року вказана касаційна скарга повернута скаржнику.
Копію ухвали Верховного Суду від 14 грудня 2023 року адвокатом позивача отримано 26 грудня 2023року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Позивачу не вручено копію зазначеної ухвали, оскільки конверт повернувся до суду із позначкою «закінчення терміну зберігання».
16 травня 2024 року скаржником було надіслано втретє цю касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення, тобто, через більш ніж чотири місяці після отримання копії ухвали Верховного Суду від 14 грудня 2023 року.
Клопотання про поновлення строку не містить обґрунтувань щодо наявності об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший термін.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.
В той же час, як вже зазначалося вище, відповідач неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення, проте його скарга була повернута з огляду на її невідповідність встановленим КАС України.
При цьому, суд касаційної враховує тривалість строку пропущеного строку, обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника.
Суд наголошує, що зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її скаржнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
Водночас, слід зазначити, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк належить поновити. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій скаржника, які він здійснив для своєчасного звернення до суду.
Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.
При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження є направлення повторної касаційну скаргу скаржником у найкоротший строк.
Також Суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що скаржником не вказано поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для вчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтовано зволікання з поданням цією касаційної скарги.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати клопотання про поновлення такого строку, де зазначити інші підстави для його поновлення разом з відповідними доказами на їх підтвердження.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 169, 248, 329, 332 КАС України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тихоненко Марія Олександрівна, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тихоненко Марія Олександрівна, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року у справі №520/7721/22 - залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та належних та допустимих доказів, для його поновлення.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко