про повернення касаційної скарги
27 травня 2024 року
м. Київ
справа № 380/23284/23
адміністративне провадження № К/990/17723/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Львівської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправною ухвалу Львівської міської ради від 23.08.2023 про невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду, яка набула законної сили 27.01.2021 по справі № 380/2958/20 та відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва по вул. Весняній у м. Винники;
- зобов'язати Львівську міську раду виконати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду, яка набула законної сили 27.01.2021 по справі № 380/2958/20: повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в порядку, встановленому частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, та у терміни, визначені чинним законодавством України, надати учаснику антитерористичної операції ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в розмірах не більше 0,12 гектара по АДРЕСА_1 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 23.08.2023 за № 3853 «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 ».
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 в частині відмови в задоволенні позовних вимог - скасовано, провадження в цій частині - закрито. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Суд виходить із такого.
Справу в суді першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень частини другої статті 55 Конституції України, частини першої статті 2, частини першої статті 5 та 6 КАС України та неврахування висновків Верховного Суду щодо права звернення до суду, які викладені у постановах від 12.06.2018 у справі №826/4406/16, від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18, від 20.02.2019 у справі №522/3665/17, від 29.12.2020 у справі №140/2630/18, від 03.12.2020 у справі №369/7844/17, від 14.02.2022 у справі №200/9772/18.
Водночас Суд вважає нерелевантними посилання скаржника на вищевказані правові висновки Верховного Суду, оскільки такі висновки сформовані за інших фактичних обставин у справі, а правовідносини в зазначених справах та в справі, що розглядається, не є подібними.
Зокрема, у справі № 826/4406/16 - спірні правовідносини виникли щодо оскарження ліцензійних умов провадження виробництва та продажу вогнепальної зброї; у справі №1340/4630/18 - щодо скасування рішення «Про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області»; у справі №522/3665/17 - спір виник про надання пільги щодо плати за землю; у справі №140/2630/18 - про скасування припису за результатами проведення позапланової перевірки; у справі №369/7844/17 - скасування рішення про затвердження детального плану території земельної ділянки; у справі №200/9772/18 - спір стосується щодо надання окремим закладам освіти статусу українськомовних.
Скаржник не навів належного правового обґрунтування та не конкретизував норму матеріального права, яка, на його думку, є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку у розумінні частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Також не зазначив про наявність передбачених частиною п'ятою статті 328 КАС України виключних підстав, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, нормативно-правові акти, а також позицію скаржника про те, що судом апеляційної інстанцій ухвалено судове рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко