18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"14" травня 2024 р. м. Черкаси справа № 925/360/24
Вх.суду № 4861/24 від 19.03.2024
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Миколенко А.С.,
у судове засідання не з'явились: боржник,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 19.03.2024
боржника, ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність
1. ОСОБА_1 подано заяву від 19.03.2024 з вимогами: прийняти дану заяву до розгляду; відкрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; затвердити кандидатуру ОСОБА_2 та призначити її керуючим реструктуризацією; заяву задовольнити; визнати ОСОБА_1 неплатоспроможною; прийняти пропозиції - План реструктуризації (проект пропозицій) в частині стягнення коштів у сумі 445 335,60 грн. та списання коштів у сумі 407 967,14 грн.; зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти (загальний мораторій) щодо боржника починаючи з дня винесення рішення.
2. Ухвалами суду: від 22.03.2024 - заяву прийнято до розгляду та зобов'язано заявника:
скласти і подати суду (п.4 і 5 ч.2 ст.42 ГПК України): письмову заяву, у якій чітко вказати на підстави (підставу) для відкриття провадження у справі (згідно з пунктами 2-4 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства) та по кожній скласти перелік тих доданих до заяви доказів, які підтверджують кожну з вказаних підстав; повний обґрунтований математичний розрахунок кожної складової (додатку) перед кожним конкретним банком чи фінансовою установою (із 7-х вказаних у додатку до заяви "Конкретизований список моїх кредиторів і боржників /з переліком всіх збережених договорів, додатків, умов тощо/" із яких складається загальна сума боргу у розмірі 853 302,74 грн., який повинен містити: а) розпис арифметичних дій щодо кожної суми окремо по кожному кредитору і по кожному договору та підсумок по усім зобов'язанням; б) пояснення використаних у розрахунках чисел з посиланням на відповідні докази отримання коштів та їх повернення (касові ордери, платіжні доручення чи конкретні операції у виписці банку), які підтверджують вказані у розрахунку суми (ч.3 ст.162 ГПК України); в) вказати окремо суму основного боргу та окремо суми штрафних санкцій; викласти список кредиторів і боржників (додаток до заяви "Конкретизований список моїх кредиторів і боржників /з переліком всіх збережених договорів, додатків, умов тощо/") у новій редакції у якому додатково зазначити щодо кожного кредитора (боржника): його повне ім'я або найменування; інформацію про те, яка в зазначеній сумі грошових вимог сума є заборгованістю за основним зобов'язанням, а яка окремо є сумою неустойки (штрафу, пені); підстав виникнення зобов'язань (а саме конкретних документів про передачу грошей) (п.3 ч.3 ст.116 КУзПБ); вказати дату останнього платежу та вказати докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (зокрема, вказати реквізити останнього документа про сплату коштів за кожним із зобов'язань); вказати докази обставин існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов'язань, строк виконання яких настав; наявності у боржника усіх активів у розмірі меншому, ніж сумарний розмір зобов'язань перед усіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав;
надати у справу (відповідно до ч.4 ст.74 ГПК України): належним чином посвідчені копії первинних бухгалтерських документів про отримання кредиту та сплату (повернення) коштів (а саме видаткових касових ордерів, платіжних інструкцій, або належним чином посвідчену працівником банку виписку з переліком таких операцій). Такі документи за кожною платіжною операцією необхідно перелічити кожен по одному у письмовій заяві із зазначенням дати кожного документа та суми; належним чином посвідчену копію запиту до ТОВ "Українське бюро кредитних історій" на отримання витягу, який є додатком до заяви;
надати суду в оригіналі такі докази: "1.Договори_Фомінова Вікторія.pdf.", вказані в переліку додатків у тексті заяви від 19.03.2024 та перелічити їх кожен по одному; первинні бухгалтерські документи про отримання кредитів: видаткові касові ордери,платіжні інструкції, виписки банку, чеки тощо; витребувані у пунктах 9.1-9.2 оригінали надати до суду у наступний спосіб: або пред'явити при особистій явці у судове засідання, або надіслати за окремим супровідним листом до суду (які буде повернено після розгляду справи - ч.6 ст.91, ч.2 ст.96, ст.92 ГПК України). Оригінали електронних документів мають бути підписані електронним підписом особи, яка їх створила.
3. Ухвалою суду від 18.04.2024 розгляд справи було відкладено у зв'язку із задоволенням клопотання представника заявника про відкладення розгляду справи для підготовки та подання витребуваних судом документів і доказів.
4. У судове засідання 14.05.2024 заявник чи його представник не з'явився, витребуваних ухвалою суду доказів, розрахунків та пояснень не подав, про причини неможливості їх подання або неможливості їх подання у встановлений строк суд не повідомив.
Боржнику ухвала суду була надіслана електронною поштою на його електронну адресу: v.fominova@ukr.net, та отримана нею згідно з відомостями з автоматизованої системи діловодства суду 24.042024.
В ухвалах суду про призначення та відкладення розгляду справи від 22.03.2024 та від 18.04.2024 заявника було попереджено про те, що учасники справи, явка яких визнана обов'язковою, зобов'язані повідомляти причини неявки; причини неявки мають підтверджуватись належно засвідченими доказами; неможливість явки одного представника (в т.ч. з причин хвороби, відрядження, відпустки, участі в іншому судовому засіданні, відсутності штатних працівників), не позбавляє можливості керівника чи фізичної особи призначити іншого або представляти інтереси особисто.
Тому суд вважає, що учасник провадження у справі був належним чином повідомлений, однак не з'явився без поважних причин.
Суд в ухвалі витребовує від заявника додаткові докази виключно з тих мотивів, що вони вже повинні бути у заявника на момент подання заяви до суду, а не для того, щоб доручити заявнику розпочати їх збір і витребування. Ст.81 ГПК України допускає можливість витребування судом конкретного доказу від іншої особи (не заявника) лише в тому випадку, якщо заявник посилається на нього у заяві та вказує у кого він знаходиться, але не може подати з незалежних від нього причин.
5. Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі заявника.
6. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано вступну та резолютивну частини судового рішення.
7. При розгляді заяви судом застосовано наступні норми законодавства.
Відповідно до ГПК України:
ч.1-4.ст.13 Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
ч.1 ст.14. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ч.2 ст.42. Учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
ч.1 ст.43. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
ч.1 і 4 ст. 74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
ст.76. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
ч.1 ст.77. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
ч.1 і 2 ст.86. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
ч.5 ст.91. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
ч.6 ст.91. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
ч.5 ст.96. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:
ст.1. (…) боржник - юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав; (…) неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (…);
ст.113. Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою;
ст.115. Провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
ч.1-3 ст.119. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність;
8. Верховний Суд у своїх постановах зауважує: що господарський суд не позбавлений можливості надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність; що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи; що дії боржника у процедурі неплатоспроможності повинні відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення; що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. (справи №902/954/21, №925/473/20, №903/806/20);
9. Дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника необхідно відмовити, оскільки ним не доведено жодної з підстав для відкриття провадження у справі. Зокрема, для відкриття провадження у справі згідно з п.2 ч.2 ст.115 Кодексу (боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців. Згідно з вказаною нормою суду не надано доказів: 1) фактів отримання коштів від кредитодавця - з яких можна установити обставини: а) виникнення зобов'язання повернути кошти, б) дати його виникнення; 2) фактів сплати коштів кредитодавцю - з яких можна установити обставини: а) періодичної сплати коштів, б) припинення їх сплати, в) дати припинення і відповідно пропуску строку сплати більше двох місяців, г) суми щонайменше основного зобов'язання (тіла кредиту) як різниці між отриманими і сплаченими коштами; 3) укладення договорів - з яких можна установити умови щодо: а) місячного розміру платежу і відповідно обчислення розміру більше 50 відсотків, б) строку виконання зобов'язання, в) порядку, розміру і строків нарахування процентів; 4) для установлення усіх фактів (вказаних вище у підпунктах 1-3 цього пункту ухвали суду) за кожним з кредитних та інших зобов'язань. При цьому заявником у заяві зазначено, що він має зобов'язання перед 7-ма кредитодавцями, однак розрахунків суми основного зобов'язання (тіла кредиту) перед цими особами заявником не надано; для відкриття провадження у справі згідно з п.3 ч.2 ст.115 Кодексу (ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення) - заявником у заяві не вказано і до заяви не додано постанову у виконавчому провадженні про відсутність у заявника майна, на яке може бути звернено стягнення. Не надано такої і у ході судового розгляду; для відкриття провадження у справі згідно з п.4 ч.2 ст.115 Кодексу (існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі /загроза неплатоспроможності/) - заявником не доведено обставин: існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов'язань, строк виконання яких настав; наявності у боржника усіх активів у розмірі меншому, ніж сумарний розмір зобов'язань перед усіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав. Так, для установлення і оцінки цих обставин заявник не підтвердив доказами: 1) фактів отримання коштів від щонайменше двох кредитодавців - з яких можна установити обставини: а) виникнення зобов'язання повернути кошти, б) дати його виникнення; 2) фактів сплати коштів щонайменше двом кредитодавцям - з яких можна установити обставини: а) припинення сплати коштів, в) дати припинення строку сплати і відповідно пропуску строку сплати, 3) суми щонайменше основного зобов'язання (тіла кредиту) як різниці між отриманими і сплаченими коштами для установлення сумарного розміру зобов'язань перед усіма кредиторами боржника; 4) укладення договорів щонайменше з двома кредитодавцями - з яких можна установити умови щодо: а) місячного розміру платежу, б) строку виконання основного зобов'язання і його прострочення.
Без установлення цих обставин (фактів) у суду відсутня можливість оцінити майновий стан стосовно існуючої заборгованості боржника за всіма його показниками та порівняти із сукупною вартістю всіх активів боржника і прийти до висновку, що він очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог щодо виконання зобов'язань перед усіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні в добровільному, ні в передбаченому законом примусовому порядку (Постанова Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20).
Враховуючи усталені правові висновки Верховного Суду щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов'язків суду на цій стадії, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (постанови від 18.04.2018 у справі №914/1126/14, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 17.05.2023 у справі №904/7260/21).
Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи №910/4994/18, від 18.03.2020 у справі №927/986/17).
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст.76,77 ГПК України, що також передбачено пунктами 3, 14 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства.
На підтвердження вказаних у заяві обставин у справі наявні лише декларації про майновий стан боржника за останні три роки.
10. Також суд вважає необхідним наголосити на тому, що боржник має бути неплатоспроможним, але добросовісним.
Добросовісність презюмує, що боржник повинен як дотримуватись вимог закону, так і поважати суд, до якого він звертається. Повага ж до суду якраз і полягає у виконанні боржником свого обов'язку щодо підготовки належним чином тексту позовної заяви та додатків до неї, явці до суду, максимального сприяння суду у з'ясуванні обставин (тобто у виконанні вимог ч.2 ст.42 та ч.2 ст.162 ГПК України). Готуючи позовну заяву боржник повинен чітко виконати ті вимоги, виконання яких прямо передбачає закон. Зокрема, при складенні тексту заяви такими вимогами є виклад обставин (фактів) своєї неплатоспроможності, зазначення у тексті заяви доказів (документів з їх реквізитами) якими підтверджуються викладені обставини і додання цих доказів. Докази до позовної заяви додаються у тому вигляді, у якому вимагає їх подання закон - а саме у оригіналах або в належним чином посвідчених копіях.
Заява про відкриття провадження у справі - це не доказ. Так само, передбачені законом як додатки до заяви такі документи як: конкретизований список кредиторів і боржників, опис майна боржника, перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, відомості про всі наявні рахунки боржника, декларації боржника, план рестурктуризації - це не докази: 1) це документи, які створює особисто заявник, тобто документами вони стають у момент підписання їх заявником. Ці документи створюються виключно у зв'язку з фактом створення Заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Ці документи не може створювати інша особа (Приватбанк, УБКІ тощо); 2) закон визначає вимоги до кожного документа і вказує на те, що при його складанні заявник повинен зазначити конкретні відомості. Зазначення кожного елемента і є проявом добросовісності - у заявника відсутнє право вимагати від суду прийняти недороблений документ «так як є» і лише потім оцінювати його у судовому засіданні «як доказ» - це не доказ, а документ, який складається заявником.
Тому, якщо заявник бажає мати доступ до суду, то щонайменше повинен був добросовісно виконати ті вимоги, які він зобов'язаний виконати, бо так вимагає закон.
Готуючись звернутися до суду, боржник повинен був: по-перше, особисто або за допомогою свого представника (адвоката) вивчити вимоги закону, які він встановлює для подання позову до суду; по-друге, зібрати необхідні докази, в тому числі звернутися до банків та фінансових установ за інформацією та доказами. Боржник таких вимог при складенні позовної заяви не дотримав - у ній відсутні факти, посилання на конкретні докази, перелік цих доказів.
Незважаючи на недоліки заяви та враховуючи, що кредитори не ініціюють судові процедури стягнення боргу з боржника, суд як надав можливість усунути їх безпосередньо у судовому засіданні, так і надав доступ до боржнику до суду, призначивши заяву до розгляду, однак заявник не виявив ні поваги до суду, ні своєї добросовісності у розгляді заяви - фактично заявник не усунув недоліки і наполягає на правильності своїх дій та доводів.
Недобросовісність полягає і в тому, що для отримання грошей боржник не просто звертається до банків і фінансових установ, а й надає їм свої документи та особисту інформацію, тобто він витрачає певний час для того, щоб отримати гроші. Звертаючись же до суду боржник намагається перекласти весь обов'язок збору документів і вибору інформації та їх систематизації на суд, що є недопустимим.
Елементом добросовісності також є особиста явка боржника, яку суд визнав обов'язковою.
За таких обставин у задоволенні вимог у заяві необхідно відмовити.
Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Ухвала суду набрала законної сили 27.05.2024. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 27.05.2024.
Направити це судове рішення рекомендованим листом з повідомленням та не електронну адресу заявнику.
С у д д я Хабазня Ю.А.
Я-2