Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
20.05.2024м. ХарківСправа № 922/59/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Махлай Б.В.
за участю представників учасників процесу:
позивача: Заболотний А.М., адвокат, довіреність № 2-784д від 08.12.2023 р.,
відповідача: Батракова О.Ю., адвокат, довіреність № Др-1-0124 від 01.01.2024 р.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу,
за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування», смт Донець, Харківська область,
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», м. Харків,
про стягнення упущеної вигоди 30 324 881,39 грн., -
Позивач, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", про стягнення нанесених збитків у сумі 97 673 595,94 грн. Протокольною ухвалою від 24.05.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог (вх. № 12050 від 15.05.2023), подальший розгляд справи вирішено здійснювався з урахуванням вимог, викладених у заяві, а саме стягнення нанесених збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 30 324 881,39 грн.
1. РУХ СПРАВИ У ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (суддя Жельне С.Ч.)
09 січня 2023 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/59/23, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі проведення підготовчого засідання. 24 травня 2023 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, задоволено клопотання Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» про призначення експертизи (вх. № 11067 від 03.05.2023). Призначено у справі № 922/59/23 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса". 25 вересня 2023 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, поновлено провадження у справі № 922/59/23, адже супровідним листом (№ 20319 від 18.09.2023р.) Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса" повернув 20.09.2023 справу № 922/59/23 до суду та надав висновок за результатами проведення судової економічної експертизи. 01 листопада 2023 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, задоволено клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про призначення судової інженерно-механічної експертизи (вх. № 28445). Призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України. 20 листопада 2023 року, ухвалою Східного апеляційного господарського суду, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.11.2023 у справі № 922/59/23. 21 грудня 2023 року, постановою Східного апеляційного господарського суду, задоволено Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування". Скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.11.2023 у справі № 922/59/23. 21 січня 2024 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, поновлено провадження у справі № 922/59/23. 14 лютого 2024 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, заявлено та прийнято самовідвід судді Жельне С.Ч. від розгляду справи № 922/59/23. Сторонам реалізовано право на заяви по суті справи, а саме відповідачем надано відзив (вх. № 3185 від 10.02.2023), прийнятий до розгляду протокольною ухвалою від 15 лютого 2023 р., позивачем надано відповідь на відзив (вх. № 4311 від 22 лютого 2023) та відповідачем - заперечення (вх. № 4914 від 01.03.2023), прийняті до розгляду протокольною ухвалою від 03 березня 2023 р.
1. РУХ СПРАВИ У ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (суддя Калініченко Н.В.)
21 лютого 2024 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, прийнято до провадження судді-доповідача Калініченко Н.В. справу № 922/59/23. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/59/23 підготовче провадження і призначено підготовче засідання. 08 квітня 2024 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, відмовлено у задоволенні заяви (вх. № 4192 від 14 лютого 2024 року). 08 квітня 2024 року, протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відносно реалізації сторонами свого права на подання заяв по суті справи: відповідачем надано відзив (вх. № 6430 від 08 березня 2024 року), прийнятий до розгляду із залученням до матеріалів справи ухвалою Господарського суду Харківської області від 11 березня 2024 року; позивачем надано відповідь на відзив (вх. № 7237 від 15 березня 2024 року), що прийнята до розгляду із залученням до матеріалів справи протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 18 березня 2024 року; відповідачем - заперечення на відповідь на відзив (вх. № 8165 від 27 березня 2024 року), що прийняті до розгляду із залученням до матеріалів справи ухвалою Господарського суду Харківської області від 28 березня 2024 року.
При цьому, суд зазначає, що строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегульовані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. В свою чергу, відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України"). Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи після прийняття справи до провадження судді Калініченко Н.В.
У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях 7, 13 ГПК України, а тому господарські суди зобов'язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II). Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав, що передбачені ГПК України.
2. ОПИС ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Як зазначено у позовній заяві, позивач є суміжним газодобувним підприємством, яке подає природний газ у газорозподільні системи відповідача. Відповідач є оператором газорозподільних мереж, який здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу. Між сторонами існують багаторічні договірні відносини щодо приймання-передачі до газопроводів відповідача природного газу, видобутого позивачем. Так, 27.09.2013 року між ПАТ «Укргазвидобування» (сторона-1) та ПАТ «Харківгаз» (сторона-2) укладена Технічна угода про умови приймання-передачі природного газу № 4 (надалі - «Технічна угода»), відповідно до п. 1.1. якої ця Технічна угода визначає порядок приймання-передачі природного газу Стороною-1 до газопроводів Сторони-2. Перелік пунктів приймання-передачі газу ГВС, ПВВГ, ГРС (далі - ПППГ), згідно з якими Сторона-1 передає газ Стороні-2, наведено в додатку «Перелік пунктів приймання-передачі природного газу», який є невід'ємною частиною цієї Технічної угоди. Відповідно до п. 1.2. Технічної угоди сторонами складені відповідні акти розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін на пункти приймання-передачі газу, зокрема: УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна», Балаклійська ГРС. У позовній заяві (3 аркуш) зазначено про обладнання цих ПППГ комерційними вузлами обліку. За умовами Технічної угоди кількість переданого та прийнятого газу за календарних місяць визначається сторонами на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку газу, зокрема, розміщений на УКПГ «Ланна», УКПГ «Кегичівка» та Балаклійської ГРС. Відповідно до вимог п. 3.9. та п. 5.1. Технічної угоди позивач надав відповідачу інформацію про кількість газу, переданого через ПППГ. Так, файли Хостліб - файли даних, які містять повну інформацію з приладів обліку газу (температура, тиск, витрата газу та інші параметри) з комерційних вузлів обліку ГПК «Шебелинкагазвидобування» по всім точкам передачі газу до газорозподільчих мереж АТ «Харківгаз» щодобово о 08:20 передавались диспетчерською службою позивача на електронну пошту АТ «Харківгаз». Також, АТ «Харківгаз» надавалися подобові роздруківки за звітні місяці, отримані з комерційних вузлів обліку газу, зокрема з УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійської ГРС, на підставі яких сторонами складалися та підписувалися місячні акти прийому-передачі газу за цією Технічною угодою. Проте, як зазначає позивач, починаючи з травня-серпня 2019 року відповідач вважає неможливим використання вузлів обліку газу, які розміщені на УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійської ГРС в якості комерційних вузлів обліку газу через те, що за результатами їх позачергових перевірок на переконання відповідача були виявлені порушення та невідповідності вимогам діючих нормативних документів України, про що відповідачем складені відповідні акти. Водночас, позивач вважає, що наведені в актах зауваження є необґрунтованими, а вузли обліку газу, розміщені на УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійської ГРС відповідають вимогам чинного законодавства України. Зокрема, всі засоби вимірювальної техніки пройшли належні метрологічні повірки (перевірки, тощо) та є справними, а отже відповідають вимогам Кодексу ГТР та є комерційними вузлами обліку природного газу. Як зазначено позивачем, в порушення наведених норм Кодексу ГРС складені самостійно відповідачем місячні акти приймання-передачі газу (з розшифруванням по кожному ПППГ) за період з травня 2019 року по грудень 2021 року, що не ґрунтуються на даних комерційних вузлів обліку газу, розміщених на ПППГ УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійської ГРС, а тому не були підписані позивачем та відповідно до умов п. 5.5. Технічної угоди позивачем за період з травня 2019 року по грудень 2021 року були оформлені акти в односторонньому порядку на підставі показників приладу обліку, розміщений на ПППГ УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійської ГРС, які вважаються чинними для сторін і діють до їх скасування в установленому порядку. Наведене вище свідчить, що починаючи з травня 2019 року і до грудня 2021 року у сторін виникли розбіжності щодо обсягів природного газу, які були передані позивачем через ПППГ УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійської ГРС до газопроводів відповідача за Технічною угодою, різниця між якими за даними комерційних вузлів обліку газу становить 10 859,894 тис. м3. Отже, на думку позивача, відповідачем в порушення умов п. 5.1. Технічної угоди (визначення кількості переданого та прийнятого природного газу за календарні місяці у період з травня 2019 року по грудень 2021 року не на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку позивача) та в порушення вимог Кодексу ГРС на інформаційну платформу оператора газотранспортної системи подана інформація, в якій занижені обсяги переданого природного газу від позивача до газорозподільної системи відповідача за період з травня 2019 року по грудень 2021 року в обсязі 10 859 894,00 м. куб., чим позивачу нанесені збитки у вигляді упущеної вигоди за укладеним між позивачем та Оператором газотранспортної системи угодами на транспортування природного газу за цей період у розмірі 97 673 595,94 грн (30 324 881,39 грн. - після прийняття заяви про зменшення позовних вимог).
08 березня 2024 року до суду від відповідача надійшов відзив (вх. № 6430). АТ "ХАРКІВГАЗ" заперечує в повному обсязі щодо заявлених позовних вимог, зважаючи на їх безпідставність та необґрунтованість. Здійснивши аналіз доводів та аргументів позовної заяви та доданих до неї доказів, АТ «ХАРКІВГАЗ» доходить до висновку щодо відсутності елементів складу цивільного (господарського) правопорушення у діях відповідача, з огляду на наступне. Щодо відсутності в діях АТ "ХАРКІВГАЗ" протиправної поведінки, яка полягає в порушенні зобов'язань за Технічною угодою, відповідач зазначає, що питання можливості визначення показників обсягу приймання/передачі природного газу через вимірювальні дільниці УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійської ГРС та подальшу їх передачу до інформаційної платформи Оператора ГТС були предметом розгляду спору в рамках справи № 922/2919/20. Саме недоведеність АТ "Укргазвидобування" неправомірності зауважень з боку АТ "ХАРКІВГАЗ" (як Оператора ГРМ) до складових вузлів обліку газу УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійської ГРС та висновків щодо неможливості їх використання як комерційних вузлів обліку стали підставою у відмові в задоволенні позовних вимог в повному обсягу. Щодо неможливості визначення кількості переданого та прийнятого обсягу природного газу за календарні місяці в період з травня 2019 по грудень 2021 року на підставі показань вимірювальних комплексів УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійської ГРС, відповідач зазначає наступне. Так, в рамках справи № 922/2919/20 судами встановлено, що Оператором, у порядку пункту 9 глави 2 розділу IX Кодексу ГРМ, здійснено перевірку стану вузлів обліку газу УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійської ГРС. Встановлено, що за результатами експертизи та інспектування монтажу вимірювальних комплексів УКПГ "Ланна" та УКПГ "Кегичівка" встановлено невідповідність умовам монтажу. За результатами експертної повірки вимірювальної техніки Балаклійської ГРС виявлено невідповідність встановленим вимогам на підставі невідповідності критеріям, визначеним пунктом 9.1 Методики повірки МПУ 290/03-13. Більш того, посилання Позивача по справі № 922/2919/20 на свідоцтва про повірку ЗВТ від 24.07.2020 № 0082Р/034, від 05.07.2019 № 39-1/0351, від 27.07.2020 № 0083Р/035, від 19.02.2020 № 0020Р/005, від 20.02.2019 № 0027Р/001, від 10.10.2018 № 0306Р/1, від 23.07.2020 № 0079Р/1, як на достатні підстави вважати засоби вимірювальної техніки такими, що відповідають встановленим вимогам, були відхилені судами. Враховуючи наведене вбачається, що в позовній заяві позивач безпідставно посилається на акти введення в експлуатацію відповідних комплексів від 02.04.1997 р., від 25.05.2009 р., від 21.12.2017 р. в якості доказів підтвердження відповідності ВОГ Позивача УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійська ГРС нормативним документам, правилам і стандартам та можливості використання в якості комерційних, оскільки, пізніше, в процесі їх експлуатації, АТ "Харківгаз", як Оператором ГРМ, виявлені зауваження до складових ВОГ, про що складені вищевказані акти їх перевірки з викладеними висновками щодо неможливості використання цих ВОГ в якості комерційних (аналогічний висновок міститься в судових рішеннях по справі № 922/2919/20). Таким чином, на думку відповідача, в судовому порядку в рамках справи № 922/2919/20 не доведено протиправної поведінки АТ "Харківгаз" щодо визнання вимірювальних комплексів УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійська ГРС такими, що не можуть бути використані як комерційні. Окремо відповідач зазначає, що показники обсягу природного газу (заявлені Позивачем для внесення до інформаційної платформи Оператора ГТС) підтверджуються ГПУ "Шебелинкагазвидобування" актами приймання-передачі газу, які в свою чергу, оформлені з порушенням порядку п. 5.5 Технічної угоди № 4 від 27.09.2013 р. та отримані з вузлів обліку газу, які не є комерційними. Таким чином, наведений АТ "Укргазвидобування" розрахунок різниці (10 859,894 тис.м3) за даними комерційних вузлів обліку газу є безпідставним та необґрунтованим. Щодо недоведеності позивачем наявності збитків відповідач зазначає, що посилаючись на положення транспортування природного газу № 1810000241 від 08.10.2018, № 1907000615 від 31.12.2019, позивач не вказує конкретно в чому саме полягає недоотриманий дохід (упущена вигода) збитки та якими доказами це підтверджується.
15 березня 2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 7237). АТ «Укргазвидобування» заперечує проти доводів відповідача, вказаних у відзиві, з наступних підстав. Позивач вважає помилковим посилання Відповідача на преюдиціальність судових рішень у справі № 922/2919/20, оскільки: по-перше, у справі № 922/2919/20 інший предмет доказування та рішення прийняті на підставі інших доказів, (спір немайнового характеру); по-друге: правова кваліфікація та опис певних обставин, з урахуванням правових підстав позовних вимог, викладена в описовій частині рішення суду не може являтися преюдиціальним фактом. У даному випадку зазначені висновки судів у справі № 922/2919/20 є саме правовою оцінкою судами обставин справи, отже не є преюдиціальними для цієї справи. Щодо відповідності вузлів обліку газу АТ «Укргазвидобування», розміщених на УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійська ГРС, вимогам чинного законодавства України та необхідності визначення кількості переданого та прийнятого обсягу природного газу в період з травня 2019 р. по грудень 2021 року на підставі показань даних ВОГ, позивач зазначає відомості та дані, що були зазначені у позові. На переконання позивача, відповідач в порушення вимог глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем провів позачергові перевірки без належних правових підстав та з порушенням встановленого Кодексом порядку (відповідач протиправно вийшов за коло питань, щодо яких мав право здійснити позачергову перевірку). Хоча за результатами проведених позачергових перевірок вузлів обліку газу, розміщених на УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійська ГРС порушень, передбачених п. 7 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем Відповідачем встановлено не було, ним були складені акти перевірки стану обліку природного газу зі звужуючим пристроєм в яких відповідач зазначив, що вузли обліку природного газу не можуть вважатись комерційними. Такі висновки зроблені відповідачем безпідставно адже, відповідно до п. 9 гл. 2 Розділу ІХ Кодексу ГРС у разі виникнення у АТ «Харківгаз» сумнівів щодо результатів вимірювань об'єму газу або технічних та метрологічних характеристик ЗВТ, АТ «Харківгаз» мав лише право вимагати проведення експертизи ЗВТ та/або пломб, перевірки метрологічних характеристик ЗВТ (експертної чи позачергової повірки) у порядку, визначеному Кодексом. Позивач також зазначає, що Відповідач не заперечує (більше того, прямо стверджує) той факт, що за період травень 2019 - грудень 2021 року ним на інформаційну платформу Оператора газотранспортної системи передавались дані про обсяги природного газу переданого Позивачем через ПППГ УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійська ГРС до газопроводів Відповідача, які не ґрунтуються на даних комерційних вузлів обліку газу АТ «Укргазвидобування». Тобто, між сторонами немає спору щодо тієї обставини, що відповідач не надав ОГТС повну інформацію про обсяги природного газу, які УГВ передало до ГТС через УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійська ГРС. Зокрема, відповідач визнав, що не передав ОГТС інформацію стосовно « 10 млн.куб. газу» в зв'язку з тим, що на його думку зазначені вузли обліку виведені з комерційної експлуатації. Відносно наявності у позивача збитків у вигляді упущеної вигоди останній зазначає, що виходячи з умов договорів транспортування природного газу від 08.10.2018 р. № 1810000241 та від 31.12.2019 р. № 1907000615, при умові надання відповідачем на інформаційну платформу операторам газотранспортної системи достовірної інформації про обсяги подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі позивача (газовидобувного підприємства), обсяг природного газу у розмірі 10 859,894 тис.м3, поданий позивачем через ПППГ УКПГ «Кегичівка», УКПГ «Ланна» та Балаклійська ГРС до газопроводів відповідача за період з травня 2019 року по грудень 2021 року був би врахований операторами газотранспортної системи при алокації (обліку) подач природного газу позивача у точках входу з газорозподільних систем відповідача, що вплинуло б на формування позитивних небалансів і позивач отримав би від операторів ГТС України за позитивні небаланси природного газу грошові кошти в розмірі 30 324 881,39 гривень, згідно наданого розрахунку. Отже, позивач вважає, що в діях відповідача наявні усі елементи цивільного правопорушення для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.
27 березня 2024 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 8165). Відповідач звертає увагу на преюдиціальності судових рішень у справі № 922/2919/20 для справи № 922/59/23. З огляду на зміст постанови Верховного Суду від 23.06.2021 року у справі № 922/2919/20 судами, серед іншого, детально встановлені обставини, які мають значення для розгляду справи № 922/59/23, а саме: - щодо результатів перевірки Оператором ГРМ УКПГ "Кегичівка", УКПГ "Ланна" та Балаклійської ГРС; - щодо неможливості використання у спірному періоді даних обліку вимірювання обсягу переданого через УКПГ "Кегичівка", УКПГ "Ланна" та Балаклійську ГРС як комерційних; - сторони не визначили щодо УКПГ "Кегичівка" та УКПГ "Ланна" порядок приймання-передачі газу; - показники обсягу природного газу, заявлені Позивачем для внесення до інформаційної платформи Операторів газотранспортної системи, підтверджуються ГПУ "Шебелинкагазвидобування" актами приймання-передачі природного газу, які, у свою чергу, оформлені з порушенням порядку п. 5.5 технічної угоди № 4 від 27.09.2013 року та отримані з ВОГ, які не є комерційними тощо. В іншому відповідач зазначає відомості та аргументи, які були наведені у відзиві.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
3. ВІДНОСНО ВИРІШЕННЯ СПОРУ ПО СУТІ
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 27 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» (сторона-1 за Технічною угодою, позивач) та Публічне акціонерне товариство «Харківгаз» (сторона-2 за Технічною угодою, відповідач) укладена Технічна угода про умови приймання-передачі природного газу № 4. Ця Технічна угода визначає порядок приймання-передачі природного газу стороною-1 до газопроводів сторони-2. Перелік пунктів приймання-передачі газу ГВС, ПВВГ, ГРС (далі - ПППГ), згідно з якими Сторона-1 передає газ Стороні-2, наведено в додатку «Перелік пунктів приймання-передачі природного газу», який є невід'ємною частиною цієї Технічної угоди (п. 1.1. Технічна угода).
Позиція позивача полягає в тому, що відповідачем, в порушення умов п. 5.1. Технічної угоди (визначення кількості переданого та прийнятого природного газу за календарні місяці у період з травня 2019 року по грудень 2021 року не на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку позивача) та в порушення вимог Кодексу ГРС на інформаційну платформу оператора газотранспортної системи подана інформація, в якій занижені обсяги переданого природного газу від позивача до газорозподільної системи відповідача за період з травня 2019 року по грудень 2021 року в обсязі 10 859 894,00 м. куб., чим позивачу нанесені збитки у вигляді упущеної вигоди за укладеним між позивачем та Оператором газотранспортної системи угодами на транспортування природного газу за цей період у розмірі 30 324 881,39 грн.
В свою чергу, відповідач вважає, що вузли обліку на УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійської ГРС не є комерційними, що встановлено в межах справи № 922/2919/20, а отже на їх підставі не можна визначати обсяг переданого газу.
Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
23 грудня 2020 року, рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/2919/20, відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" про зобов'язання внести до Інформаційної платформи операторів газотранспортної системи - Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (до 31 грудня 2019 року) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (з 1 січня 2020 року) дані про обсяги подач природного газу Акціонерним товариством "Укргазвидобування" у віртуальній точці входу з газорозподільної системи Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" в розрізі газодобувних підприємств, згідно місячних звітів (щодобових роздруківок) з вузлів обліку газу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" з врахуванням обсягів передачі природного газу через вимірювальні дільниці, що визначені позивачем. Означене рішення залишено без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 червня 2021 року.
Як встановлено цим рішенням, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" є оператором газорозподільних мереж, який здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 201 від 16.02.2017. АТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування" є суміжним газодобувним підприємством, яке подає природний газ у газорозподільну систему відповідача. Згідно рішення акціонера № 237 від 21.05.2018, Статуту позивача, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 25264612 від 21.05.2020 найменування ПАТ "Укргазвидобування" змінено на Акціонерне товариство "Укргазвидобування". 22 травня 2019 року внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме зареєстровано зміну повного найменування Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" та зміну скороченого найменування ПАТ "Харківгаз" на АТ "Харківгаз".
У цьому рішенні також встановлено, що AT "Харківгаз", в порядку пункту 9 глави 2 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, здійснено перевірку стану вузлів обліку газу УКПГ Ланна, УКПГ Кегичівка, Балаклійської ГРС.
Щодо УКПГ Ланна встановлені наступні обставини: 03.06.2019 за результатами перевірки AT "Харківгаз" складено акт перевірку стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 318 від 03.06.2019, в якому викладено висновок щодо виявленої невідповідності максимальної границі вимірювання перетворювача тиску згідно свідоцтва про повірку вимірювального комплексу Флоутек Тм № 019, максимальної границі вимірювання тиску згідно протоколу розрахунку витратоміру та фактичного значення границі вимірювання тиску згідно вимірювального комплексу. 06.06.2019 за результатами перевірки AT "Харківгаз" складено акт перевірки стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 2181 від 06.06.2019, з висновком щодо відсутності формуляру на комплекс для перевірки комплектуючих виробів комплексу на предмет його відповідності, порушення п. 9.1. Методики повірки МПУ 290/03-2013; відсутності маркування обчислювача, порушення пп. 2 п. 9.1. Методики повірки МПУ 290/03-2013; неможливості, відповідно до п. 10.2 МПУ 290/03-2013 проведення позачергової повірки; не усунення недоліків згідно акту від 03.06.2019; невідповідності складу комплексу згідно свідоцтва про повірку від 13.09.2018 до конфігурації вимірювального комплексу "Флоутек Тм". У висновку також зазначено, що до усунення зауважень вимірювальний комплекс не може використовуватись для комерційного обліку. Відповідно до Акту контрольного вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 329 від 30.07.2019, АТ "Харківгаз" перевірено готовність вводу комерційного ВОГ до експлуатації. При проведені перевірки виявлено наступні зауваження, щодо невідповідності наданого проекту вимогам Кодексу ГРС, ДБН та ДСТУ; невідповідності монтажу комерційного ВОГ вимогам Кодексу ГРС, не надано акт розмежування балансової належності, не надано оригіналів паспортів перетворювачів. За виявленими зауваженнями викладено висновок - не може використовуватися як комерційний та не готовий до введення у комерційну експлуатацію. В акті АТ "Харківгаз" щодо заміни діафрагми на звужуючому пристрої розташованому на витратомірному вузлі УКПГ Ланна від 28.10.2019 зафіксовано, що раніше виявлені порушення не усунені, та містить висновок щодо можливості прийняття в комерційну експлуатацію ВОГ після усунення попередніх зауважень та приведення ВОГ у відповідність до вимог чинного законодавства.
Щодо УКПГ Кегичівка встановлені наступні обставини: 24.06.2019 за результатами перевірки АТ "Харківгаз" складено акт перевірку стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 323 від 24.06.2019, в якому викладено висновок щодо виявленої невідповідності технічного стану вузла обліку газу вимогам діючих нормативних документів, а саме: обчислення тиску газу проводиться надлишковим датчиком тиску; в обчислювачі відсутній захист від несанкціонованого втручання в роботу комплексу; відсутні паспорта на складові комплексу; відсутня проектно-технічна документація на ВОГ, що унеможливлює проведення перевірки на відповідність складу ВОГ. У висновку також зазначено, що враховуючи порушення ВОГ УКПГ Кегичівка не може використовуватись як комерційний. В актах АТ "Харківгаз" щодо заміни діафрагми на звужуючому пристрої розташованому на витратомірному вузлі УКПГ Кегичівка від 28.10.2019 та від 28.04.2020 зафіксовано, що раніше виявлені порушення не усунені, та містить висновок щодо можливості прийняття в комерційну експлуатацію ВОГ після усунення попередніх зауважень та приведення ВОГ у відповідність до вимог чинного законодавства.
Щодо Балаклійської ГРС встановлені наступні обставини: 29.08.2019 за результатами перевірки АТ "Харківгаз" складено акт перевірку стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 339 від 29.08.2019, в якому викладено висновок щодо виявленої невідповідності схеми ВОГ робочому проекту, який погоджено АТ "Харківгаз"; складові витратомірного комплексу не відповідають проектному рішенню; відсутність оригіналів Паспорту витратомірної ділянки; відсутності формуляру на комплексу Флоутек ТМ; заводське налаштування перепаду тиску, які входять до складу ВОГ змінено. Висновок - до моменту усунення зазначених порушень, ВОГ не може вважатися комерційним. 21.11.2019 за результатами перевірки АТ "Харківгаз" складено акт перевірки стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 192/11 від 21.11.2019, з висновком щодо неусунення попередніх зауважень, неможливості використання ВОГ як комерційного. 02.03.2020 за результатами перевірки АТ "Харківгаз" складено акт перевірки стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 374 від 02.03.2020, в якому повторно зафіксовані раніше виявлені порушення. За виявленими зауваженнями, викладено висновок - не може використовуватися як комерційний та не готовий до введення у комерційну експлуатацію.
Тобто, за результатами експертизи та інспектування монтажу вимірювальних комплексів УКПГ Ланна та УКПГ Кегичівка встановлено невідповідність умовам монтажу. За результатами експертної повірки вимірювальної техніки Балаклійської ГРС встановлено невідповідність встановленим вимогам, на підставі невідповідності критеріям, встановленими п. 9.1. методики повірки МПУ 290/03-13. Відповідно до пункту 10 глави 12 розділу XI Кодексу газорозподільних систем об'єми (м куб.) та обсяги (кВт-год, Гкал, МДж) приймання-передачі природного газу в точках його надходження в/з ГРМ мають бути документально підтверджені не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним, шляхом складання актів приймання-передачі природного газу, що підписуються між суміжними суб'єктами ринку природного газу. За наявності розбіжностей щодо визначених об'ємів (обсягів) природного газу вони підлягають врегулюванню відповідно до умов технічної угоди, а у разі недосягнення зголи - в судовому порядку. До прийняття рішення судом об'єм (обсяг) надходження природного газу від ГДП (ВБГ) встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ, а на межі балансової належності між суміжними Операторами - встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ, який передає природний газ.
Фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках (пункт 3 глави 1 розділу ІХ одексу ГРМ).
Тобто, у справі № 922/2919/20 встановлено неможливість використання вузлів обліку газу УКПГ Ланна, УКПГ Кегичівка, Балаклійської ГРС в якості комерційних. За таких обставин, всі показники обсягів газу, що зазначені на цих комерційних вузлах обліку не можуть бути враховані судом при вирішення справи № 922/59/23. Водночас, позиція позивача щодо різниці в обсягах газу ґрунтується саме на різниці даних, переданих відповідачем, та даних, що взяті позивачем із комерційних вузлів обліку. Іншими словами, в судовому порядку в рамках справи № 922/2919/20 не доведено протиправної поведінки АТ "Харківгаз" щодо визнання вимірювальних комплексів УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійська ГРС такими, що не можуть бути використані як комерційні.
Слід звернути увагу, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного з елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (така ж правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).
Упущена вигода входить до складу збитків та визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (пункт 2 частини 2 статті 22 ЦК України). При цьому саме позивач повинен довести факт протиправної поведінки, спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Особа, яка порушила зобов'язання, доводить відсутність своєї вини. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ст. 614 ЦК України). При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії ,які мали наслідком неотримання Позивачем доходу, на який він розраховував (аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у справі № 910/422/18).
На переконня суду, позивачем не доведено наявність протиправної поведінки відповідача, що могла завдати збитки позивачу, його вини, а також причинно-наслідкового зв'язку. Тобто, у даному випадку відсутній склад цивільного (господарського) правопорушення, а отже відсутні підстави вважати, що збитки у позивача виникли в результаті дій/бездіяльності відповідача. Таким чином, Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність збитків в якості неодержаних доходів за договорами транспортування природного газу № 1810000241 від 08.10.2018 року, №1907000615 від 31.12.2019 року, а наведений АТ «Укргазвидобування» розрахунок різниці (10 859,894 тис. м 3) за даними комерційних вузлів обліку газу є безпідставним та необґрунтованим. Аргументи Позивача щодо вищевикладеного не доводять протиправної поведінки АТ "ХАРКІВГАЗ" протягом спірного періоду щодо ненадання повної та достовірної інформації Оператору газотранспортної системи про обсяги подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі позивача.
Крім того, хоча позивач доводить позицію про те, що означені вузли обліку є комерційними, а рішення у справі № 922/2919/20 немає преюдиціального значення, однак як зазначає відповідача та не спростовано позивачем, після розгляду справи № 922/2919/20 погоджено проекти реконструкції вузлів комерційного обліку газу на УКПГ "Ланна", яким передбачено проектування та монтаж вузла обліку змінного перепаду тиску. 08.06.2022 після проведення реконструкції, згідно з погодженим проектом, вузол обліку газу прийнято в експлуатацію (акт № 640). 23.05.2022 АТ "Харківгаз" погоджено проекти реконструкції вузлів комерційного обліку газу на УКПГ "Кегичівка", яким передбачено проектування та монтаж вузла обліку змінного перепаду тиску. 09.06.2022 після проведення реконструкції, згідно з погодженим проектом, вузол обліку газу прийнято в експлуатацію (акт № 641). 18.11.2021 після погодження проекту та проведення реконструкції, проведено перевірку та вузол обліку газу на Балаклійській ГРС прийнято в комерційну експлуатацію.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, адже позивачем використовуються дані за вузлами обліку, що не введені як комерційні.
Відносно посилання відповідача на сплив строку позовної давності, суд зазначає, що розгляд цього питання є неактуальним, адже у задоволенні позовних вимог відмовлено по суті.
Водночас, додатково суд зазначає, що відповідно до п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: « 12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Тобто, строки, визначені статтею 258 ЦК України, продовжуються на строк дії відповідного карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 956 від 13.10.2020 р., на усій території України установлено карантин з 12.03.2020 р. Надалі було ухвалено постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Відповідно до п. 1 цієї Постанови (в актуальній редакції) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029). Постановою КМУ № 383 від 25.04.2022 року дію карантину на території України продовжено до 30 червня 2023 року.
При цьому, додатково, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356), зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». Тобто, строки, визначені статтею 258 ЦК України, продовжуються на строк дії воєнного стану». Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що досі триває.
Тобто, з 19 грудня 2020 року має місце введення карантину, а з 24 лютого 2022 року введений воєнний стан, що зумовлює продовження строку позовної давності, що визначений у статті 258 ЦК України.
4. ВІДНОСНО РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ ВИТРАТ
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про відмову у задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем покладаються на нього.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "27" травня 2024 р.
Суддя Н.В. Калініченко