15.05.2024м. СумиСправа № 920/271/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
За участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/271/24:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (40004, м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35, код ЄДРПОУ 41884537)
до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 165, код ЄДРПОУ 26622590)
про стягнення 3632322 грн 71 коп.
представники учасників справи:
від позивача - ОСОБА_1 ,
від відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
1. Стислий виклад позицій сторін по справі.
1.1. 12.03.2024 позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 3632322 грн 71 коп., в тому числі: 3601678 грн 91 коп. заборгованість за спожиту електричну енергію, 14406 грн 72 коп. інфляційні втрати, 16237 грн 08 коп. 3% річних.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним виконано зобов'язання за договором постачання електричної енергії споживачу у грудні 2023 року на суму 3601678 грн 91 коп. Відповідач не здійснив оплату за надані послуги, чим порушив умови договору, що стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення боргу, 3% річних та інфляційних втрат.
1.3. Відповідач заперечуючи проти позову вказує на те, що у підприємства не було можливості оплатити спожиту у грудні 2023 року електричну енергію через відсутність фінансування.
2. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
2.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
2.2. Ухвалою від 14.03.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/271/24; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.
2.3. 25.03.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 885 від 25.03.2024), в якому погоджується з отриманням послуг за договором про постачання електричної енергії споживачу № 30100053 від 01.03.2022. Разом з цим, відповідач вказує на те, що рахунок № НОМЕР_1 отриманий ним 04.01.2024, та внаслідок закриття бюджетного року і неспіврозмірності обсягів фінансування у 2023 році із фактичними потребами у коштах для сплати спожитої електроенергії, виникла заборгованість перед позивачем.
2.4. 01.04.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив (вх. № 943 від 01.04.2024), в якій вважає доводи відповідача, викладені у відзиві необґрунтованими, оскільки сторонами укладений договір постачання електричної енергії споживачу, який є обов'язковим для виконання сторонами. Позивач виконав зобов'язання за договором належним чином, а відповідач, в свою чергу, не оплатив спожиту активну електроенергію за грудень 2023 року в об'ємі 440033 кВт*год загальною вартістю 3601678 грн 91 коп.
2.5. У судовому засіданні 22.04.2024, за участю представників учасників справи, Господарський суд Сумської області, керуючись ст. 42, 177, 181, п. 3 ч. 2 ст. 185, ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.05.2024, 14:30.
2.6. Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
3.1. У зв'язку з реформуванням ринку електричної енергії, на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) з 01.01.2019 забезпеченням споживачів електричною енергією займаються різні суб'єкти ринку електричної енергії, зокрема, оператори системи розподілу та електропостачальники, одним з яких є позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ», яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2018 року № 429.
3.2. Пунктом 3.1.9 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Постанова) «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила) передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
3.3. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268, єдиним постачальником універсальних послуг на території Сумської області є ТОВ «ЕНЕРА СУМИ».
3.4. Пунктом 3.1.9 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Постанова) «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила) передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
3.5. Відповідно до абз. 2 п. 1.2.15 Правил, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв - приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
3.6. 01.03.2022 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» та відповідачем - Квартирно-експлуатаційним відділом міста Суми укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 30100053, обравши Комерційну пропозицію № 3У для суб'єктів господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення.
3.7. Згідно п. 2.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
3.8. Підписання заяви-приєднання відповідачем підтверджує факт його приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу.
В результаті приєднання відповідача до умов публічного договору про постачання електричної енергії йому було відкрито у ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» особовий рахунок за № 1020157.
3.9. Умови договору розроблені з урахуванням вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).
3.10. Пунктом 3.4 договору визначено, що датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні.
Заявою-приєднання визначено, серед іншого, що початок постачання електричної енергії - 01.03.2022, а на окремі об'єкти з 01.06.2022, 21.10.2022, 21.07.2023, які додатково приєдналися до споживання електричної енергії в рамках цього ж договору.
3.11. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» належним чином виконувало умови договору та здійснювало постачання електричної енергії відповідачу, в свою чергу, відповідач здійснював споживання електричної енергії, що підтверджується листом про переданий обсяг розподіленої електричної енергії, поставленої електропостачальником ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» споживачу Квартирно-експлуатаційному відділу міста Суми АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» № 53/2385 від 27.02.2024, яке на ринку електричної енергії України виконує функції адміністратора комерційного обліку (АКО), відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, а саме: здійснює надання сертифікованих даних комерційного обліку (остаточного набору даних комерційного обліку за встановлений період для точки комерційного обліку, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії), частина 1 статті 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлює - функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі. Відповідно до пункту 10 постанови НКРЕП від 14.03.2018 № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (ОСР).
3.12. Відповідно до рахунку № 1020157-2312-1 від за грудень 2023, відповідачем було фактично спожито електричну енергію, поставлену ТОВ «ЕНЕРА СУМИ», в грудні 2023 року в об'ємі 440033 кВт*год. (420670 кВт*год. та 19363 кВт*год.) на суму 3601678 грн 91 коп. Рахунок за активну електричну енергію за грудень 2023 отриманий відповідачем 04.01.2024.
3.13. Згідно інформації щодо споживання електричної енергії Квартирно-експлуатаційним відділом міста Суми, наданої листом АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» № 53/2385 від 27.02.2024, відповідачем спожито 440033 кВт*год. (а. с. 36).
3.14. Відповідно до пп. 2 п. 7.2. договору, постачальник зобов'язується обчислювати і виставляти рахунки споживачу, відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором. Згідно п. 4.13 Правил для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу (п. 4.14 Правил).
Споживач, в свою чергу, згідно з пп. 1 п. 6.2. договору, зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору. Згідно комерційної пропозиції № 3У до договору («Спосіб оплати»), оплата електричної енергії, у тому числі за послугу з розподілу, здійснюється споживачем у формі повної оплати вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії.
3.15. Відповідно до п. 5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до договору. Відповідно до п. 5.8 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
3.16. Комерційною пропозицією № 3У визначено, що оплата рахунка постачальника за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.
3.17. Суд установив, що за особовим рахунком № НОМЕР_2 Квартирно-експлуатаційному відділу міста Суми за спожиту активну електричну енергію було нараховано за грудень 2023 року 3601678 грн 91 коп., що підтверджується рахунком № НОМЕР_1 . Остаточний розрахунок по даному рахунку необхідно здійснити в термін до 11.01.2024 включно.
3.18. Пунктом 5.11 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, постачальник має право вимагати сплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування нараховуються за кожен прострочений день за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню, 3% річних та інфляційні нарахування у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
3.19. Комерційною пропозицією № 3У сторони визначили, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, постачальник проводить нарахування споживачу пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних з простроченої суми. При цьому, сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції.
3.20. Оскільки Квартирно-експлуатаційний відділ міста Суми, порушуючи зобов'язання за договором будь-яких оплат не здійснив, рахунок не оплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат.
3.21. Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
3.22. Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
3.23. Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
3.24. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
3.25. Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
3.26. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
3.27. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
3.28. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
3.29. Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
3.30. Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ст. 78 даного Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо суми боргу.
3.31. Наявними у справі доказами, поданими позивачем, а саме, договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 30100053 від 01.03.2022 та додатками до нього, рахунком за грудень 2023 року, який вручено відповідачу 04.01.2024, листом АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» щодо спожитих обсягів електричної енергії Квартирно-експлуатаційним відділом міста Суми у грудні 2023 року, підтверджується факт неналежного виконання відповідачем договору.
3.32. Відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводів позивача. Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 30100053 від 01.03.2022 не визнано недійсним в судовому порядку та підлягає обов'язковому виконанню сторонами.
3.33. Тому, вказані вище обставини є такими, що встановлені судом та підтверджені належними та допустимими доказами, які надані позивачем.
3.34. Враховуючи вищевикладене, на підставі досліджених матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3601678 грн 91 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 30100053 від 01.03.2022 у грудні 2023 року є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо суми інфляційних втрат та 3% річних.
3.35. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3.36. Пунктом 5.11 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, постачальник має право вимагати сплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування нараховуються за кожен прострочений день за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню, 3% річних та інфляційні нарахування у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
3.37. Комерційною пропозицією № 3У сторони визначили, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, постачальник проводить нарахування споживачу пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних з простроченої суми. При цьому, сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції.
3.38. Згідно наданого позивачем розрахунку, за прострочення оплати за електричну енергію за договором, відповідачу нараховані 3% річних в сумі 16237 грн 08 коп. та інфляційні втрати в сумі 14406 грн 72 коп.
3.39. У поданому відзиві відповідач вказує на те, що рахунок № НОМЕР_1 отриманий ним 04.01.2024, та внаслідок закриття бюджетного року і неспіврозмірності обсягів фінансування у 2023 році із фактичними потребами у коштах для сплати спожитої електроенергії, виникла заборгованість перед позивачем.
3.40. Разом з цим, враховуючи положення ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності.
3.41. На підставі викладеного, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 14406 грн 72 коп. інфляційних втрат та 16237 грн 08 коп. 3% річних.
3.42. Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Аналогічні положення містяться у ст. 617 Цивільного кодексу України.
Отже, відповідач як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, в тому числі і від надходження бюджетних асигнувань.
Між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету.
Оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, то відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов'язку виконати зобов'язання за договором.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, а саме у справі «Кечко проти України» (заява N 63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 30100053 від 01.03.2022 належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований; наявність або відсутність у спірному випадку асигнувань у кошторисі Квартирно-експлуатаційному відділі міста Суми не звільняє останнє від виконання господарського зобов'язання.
4. Розподіл судових витрат між сторонам.
4.1. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 43587 грн 87 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 165, код ЄДРПОУ 26622590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35, код ЄДРПОУ 41884537) 3601678 грн 91 коп. боргу, 14406 грн 72 коп. інфляційних втрат, 16237 грн 08 коп. 3% річних, 43587 грн 87 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 27.05.2024.
Суддя Є.А. Жерьобкіна