27.05.2024м. СумиСправа № 920/344/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/344/24
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Є.Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії Центр забезпечення виробництва АТ "Укрзалізниця" (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15, код ЄДРПОУ 40081347)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "ТЕМП" (42202, Сумська область, м. Лебедин, вул. Січова, 80, код ЄДРПОУ 39300569)
про стягнення 261190 грн 76 коп.
1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову, короткий зміст ухвал суду та хід розгляду справи.
1.1. 27.03.2024 позивач звернувся з позовом до Господарського суду Сумської області, в якому просить стягнути з відповідача на користь АТ "Українська залізниця" в особі філії Центр забезпечення виробництва АТ "Укрзалізниця" 261190 грн 76 коп., з яких 258199 грн 16 коп. штрафу, 2991 грн 60 коп. пені, нарахованих на підставі Договору поставки № ЦЗВ-03-04523-01 від 11.10.2023; судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товар на суму 1665887 грн 76 коп. поставлений відповідачем з простроченням строку, обумовленого Договором. Решту Товару на суму 55440 грн 00 коп. не поставлено. Таким чином, відповідачем неналежно виконано свої зобов'язання за Договором, чим порушено вимоги пунктів 1.1. та 4.2. Договору, тому позивачем нараховано відповідачу штраф в розмірі 258199 грн 16 коп. та 2991 грн 60 коп. пені.
1.2. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2024, справу № 920/344/24 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
1.3. Ухвалою від 01.04.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/344/24, суд визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України). Позивачу надав семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України. Відповідачу надав семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України. Заяви, клопотання і заперечення подаються сторонами в письмовій формі.
1.4. До суду надійшов відзив на позов (вх. № 1107 від 15.04.2024), відповідно до якого відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову та вказує, що фактично відповідач не порушував умови Договору поставки від 11.10.2023 № ЦЗВ-03-04523-01 у зв'язку з тим, що рознарядка (дозвіл) від 13.12.2023 № ЦЗВ-20/4943 філією «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» була направлена засобами поштового зв'язку (Укрпошта) та фактично отримана представником ТОВ «Лебединський МБДЕ Завод «ТЕМП» 21.12.2023. Факт отримання Рознарядки саме 21.12.2023 не заперечувався і самим позивачем при направленні ним Претензії від 30.01.2024 за № ЦЗВ-20/490 на адресу відповідача. Як наслідок, позивачем безпідставно визначено початкову дату строку поставки Товару за Рознарядкою як 13.12.2023 та кінцеву дату поставки Товару за Рознарядкою як 13.01.2024, без врахування фактичної підтвердженої трекінгом Укрпошти дати одержання Рознарядки відповідачем. Отже, датою початку перебігу строку надання послуг згідно Договору поставки від 11.10.2023 № ЦЗВ-О3-04523-01 є 21.12.2023 року, а кінцевою датою виконання зобов'язання - 21.01.2024.
Продукція за цією рознарядкою була виготовлена та поставлена на адресу позивача в три етапи: 12.01.2024 - на суму 661807,20 грн., 19.01.2024 - на суму 593068,56 грн. та 25.01.2024 - на суму 411012, 00 грн., тобто з дотриманням умов Договору поставки. Відповідач виконав належно свої зобов'язання за Договором, Товар за Рознарядкою Позивача 12.01.2024 - на суму 661807,20 грн. та 19.01.2024 - на суму 593068,56 грн. було поставлено в межах строку поставки, від 25.01.2024 - на суму 411012, 00 грн. затримано на термін 4 календарні дні, який є незначним, а сама затримка не потягла за собою спричинення збитків позивачу. В позовній заяві сам позивач не посилається на спричинення йому збитків внаслідок затримки поставки Товару, будь-яких доказів з цього приводу ним до суду не надано. Позивачем, в порушення вимог п.7.2 Договору, не було здійснено своєчасну оплату за поставлені партії Товару, внаслідок чого відповідачем не було допоставлено Товар на адресу Позивача на суму 55440,00 грн.
30.01.2024, одночасно зі спрямуванням на адресу відповідача Претензії, позивачем було спрямовано вимогу від 30.01.2024 № ЦЗВ -20/491 до АТ «ПУМБ» про списання протягом п'яти банківських днів з рахунків відповідача банківського забезпечення в сумі 569726,21 грн., згідно з гарантією від 04.10.2023 № DNIG 319155245, яка Банком була виконана - грошові кошти з рахунків відповідача в сумі 569726,21 грн. в якості забезпечення виконання зобов'язань по Договору від 11.10.2023 № ЦЗВ-03-04523-01, списано на користь позивача. Таким чином, внаслідок списання банківського забезпечення з рахунків відповідача, яка майже в 4 рази перевищує суму нарахованих штрафних санкцій, позивачем задоволено всі свої вимоги ще в досудовому порядку.
1.5. До суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 1197 від 22.04.2024), відповідно до якої позивач зауважує, що згідно з п. 4.2. Договору поставка Товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Покупця до приймання Товару. Строк поставки Товару - протягом 30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем. Пунктом 4.5. розділу 4 Договору Сторони домовились, що рознарядка Покупця на Товар направляється Постачальнику в один з таких способів:
- на поштову адресу Постачальника, зазначену в цьому Договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);
- вручається уповноваженому представнику Постачальника під розпис;
- шляхом відправлення на електронну адресу Постачальника (зазначену в цьому Договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу.
Відповідно до умов Договору 14.12.2023 філією «ЦЗВ» направлено засобами поштового зв'язку (Укрпошта) на адресу ТОВ «ЛЕБЕДИНСЬКИЙ МБДЕ ЗАВОД «ТЕМП» рознарядку (дозвіл) від 13.12.2023 № ЦЗВ-20/4943 на відвантаження продукції на суму 1721327,76 грн. з ПДВ, також 14.12.2023 позивачем зазначену рознарядку було відправлено на електронну адресу відповідача.
Рознарядка була відправлена відповідачу на електронну адресу oootemp1545@gmail.com, яку відповідач використовує як другу офіційну, що підтверджується розділом 19 «Місце знаходження та реквізити сторін» у договорі поставки від 07.12.2023 № ЦЗВ-03-05023-01. Враховуючи вищевикладене та пункт 4.5. розділу 4 Договору, перебіг строку в межах якого відповідач повинен був поставити Товар позивачу починається з 15.12.2023 + 30 (тридцять) календарних днів = 13.01.2024 (включно). Отже твердження відповідача щодо початку відліку 30 календарних днів для виконання ним зобов'язань за Договором з 21.12.2023 є невірним.
Відповідно до пункту 11.8 розділу 11 Договору у разі порушення Постачальником умов цього Договору, а саме невиконання та/або неналежне виконання ним своїх зобов'язань за цим Договором, у тому числі непоставки Товару у термін, встановлений п. 4.2 цього Договору, Покупець стягує забезпечення виконання Договору та/або має право в односторонньому випадку розірвати цей Договір, письмово повідомивши про це Постачальника. Таким чином, у результаті неналежного виконання умов Договору відповідачем позивач мав право стягнути банківську гарантію на забезпечення виконання Договору. В свою чергу, позивачем нараховані штрафні санкції за неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині несвоєчасної поставки Товару, які передбачені підпунктом 9.3.1. пункту 9.3 розділу 9 Договору, що при порушення строків постачання Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 15 (п'ятнадцяти) % від вартості непоставленого в строк Товару на умовах, передбачених п. 4.2. цього Договору, а за прострочення понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк Товару за кожен день прострочення. Враховуючи вищевикладене, відповідач невірно трактує умови Договору, тому твердження відповідача, що списання банківського забезпечення з рахунків відповідача задовольняють вимоги позивача в частині сплати штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань за Договором, є хибним.
1.6. Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
2.1. 11.10.2023 між АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» AT «Укрзалізниця» (Покупець) та ТОВ «ЛЕБЕДИНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ДОСЛІДНО- ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД «ТЕМП» (Постачальник) укладено договір поставки № ЦЗВ-03-04523-01 (далі - Договір).
2.2. Відповідно до розділу 1 Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю Товар, відповідно до Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей Товар на умовах цього Договору.
2.3. Найменування Товару: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничною руху (запасні частини до автогальмівного обладнання (далі - Товар) (п 1.2. Договору).
2.4. Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник Товару визначаються у Специфікації до цього Договору (п. 1.3. Договору).
Згідно Специфіції № 1 до Договору визначено 16 видів Товару.
2.5. Згідно з п. 4.2. Договору поставка Товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Покупця до приймання Товару.
Строк поставки Товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем.
Місце поставки - Київська обл., м. Фастів (або згідно рознарядки Покупця).
Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.
2.6. Пунктом 4.5. розділу 4 Договору Сторони домовились, що рознарядка Покупця на Товар направляється Постачальнику в один з таких способів:
на поштову адресу Постачальника, зазначену в цьому Договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);
вручається уповноваженому представнику Постачальника під розпис;
шляхом відправлення на електронну адресу Постачальника (зазначену в цьому Договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь - якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу.
2.7. Згідно п. 4.6. та 4.7. Договору датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами Акта прийому - передачі товару та/або видаткової накладної. Акт прийому-передачі товару зі сторони Покупця підписується уповноваженими особами з числа тих, які визначені у п. 4.3 цього Договору, а видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання умов цього Договору підписуються особами, відповідальними за приймання Товару.
2.8. Згідно п. 6.3. Договору загальна ціна Договору становить 9495445,20 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% 1899089,04 грн., усього з ПДВ 11394534,24 грн. Ціна договору включає в себе обов'язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов'язані з виконанням цього Договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов'язаних з виконанням нього Договору, не сплачується Покупцем окремо та вважається врахованою у ціну цього Договору.
2.9. Згідно розділу 7 Договору оплата за поставлений Товар здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата за кожну партію поставленого Товару за цим Договором проводиться Покупцем на 10 (десятий) робочий день з дати оформлення та реєстрації податкової накладної, у відповідності до вимог законодавства України, відповідно до рахунку - фактури на поставлену партію Товару, обумовлену згідно з п. 4.2 цього Договору при наявності документів зазначених у п. 5.4 цього Договору. Сторони узгодили, що для цілей Договору робочим днем вважається робочий день в апараті управління Покупця, а саме - день календарного тижня, на який відповідно до законодавства України не припадає або не перенесений вихідний, святковий, неробочий день. Датою здійснення оплати за ним Договором вважається дата відправлення коштів обслуговуючим банком Покупця його платіжного доручення щодо перерахування відповідної суми на користь постачальника, що підтверджується відповідною позначкою банку, зазначеною у розрахунковому документі в реквізиті «Дата виконання». Остаточні фінансові взаєморозрахунки Сторони здійснюють після підписання Акта звірки взаєморозрахунків, який складається і підписується уповноваженими представниками Сторін, за умови наявності документів визначених п.7.3. цього Договору.
2.10. У разі прострочення Постачальником строків поставки Товару, строк оплати за такий Товар збільшується та кожний календарний день прострочення поставки Товару на 1 (один) робочий день відповідно. Простроченням є різниця календарних днів між плановою датою прибуття Товару на умовах відповідно до п. 4.2 цього Договору та датою фактичної поставки Товару.
2.11. Підпунктом 9.3.1. пункту 9.3. розділу 9 Договору передбачено, що при порушенні строків постачання Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк Товару на умовах, передбачених п. 4.2. цього Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк Товару за кожен день прострочення. При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити Товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.
2.12. Згідно п. 11.1. Договору Постачальник до підписання Договору зобов'язаний надати забезпечення виконання цього Договору у вигляді банківської гарантії, у розмірі 5 %, що становить 569726,71 грн. від вартості цього Договору. Строк дії забезпечення виконання цього Договору у вигляді банківської гарантії повинен бути дійсним з дня укладання Договору і обов'язково повинен перевищувати строк дії Договору не менше ніж на 1 (один) календарний місяць.
2.13. Згідно п. 11.8. у разі порушення Постачальником умов цього Договору, а саме невиконання та/або неналежного виконання них своїх зобов'язань за цим Договором, у тому числі непоставки Товару у термін, встановлений п. 4.2 цього Договору. Покупець стягує забезпечення виконання Договору та/або має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір, письмово повідомивши про це Постачальника.
2.14. Згідно п. 16.1. Договору Договір діє з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженого відповідними Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 31.12.2023. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим Договором зобов'язань щодо поставки та оплати Товару, а також гарантійних зобов'язань на Товар в межах строків, визначених умовами цього Договору.
2.15. 14.12.2023 філією «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» направлено засобами поштового зв'язку (Укрпошта) на адресу ТОВ «ЛЕБЕДИНСЬКИЙ МБДЕ ЗАВОД «ТЕМП» рознарядку (дозвіл) від 13.12.2023 № ЦЗВ-20/4943 на відвантаження продукції на суму 1721327,76 грн. з ПДВ.
Вантажоодержувач - відділ складського господарства (Фастів) виробничого підрозділу складського господарства філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», Київська область, м. Фастів, вул. Шевченко, 48.
2.16.Датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами Акта прийому-передачі Товару та/або видаткової накладної (п. 4.6. розділу 4 Договору).
Товар на загальну суму 1665887,76 грн. поставлений Постачальником:
на суму 661807,20 грн., згідно видаткової накладної від 12.01.2024 № 1 та товарно-транспортної накладної від 12.01.2024 № Р1201, отримано покупцем 15.01.2024;
на суму 593068,56 грн., згідно видаткової накладної від 19.01.2024 № 3 та товарно-транспортної накладної від 19.01.2024 № Р1901, отримано покупцем 23.01.2024;
на суму 411012,00 грн., згідно видаткової накладної від 25.01.2024 № 5 та товарно-транспортної накладної від 25.01.2024 № Р2501, отримано покупцем 26.01.2024;
Решту Товару на суму 55440,00 грн. відповідачем не поставлено.
2.17. 30.01.2024 позивачем направлено відповідачу претензію № ЦЗВ-20/490 про сплату штрафних санкцій в сумі 158928 грн 04 коп. У претензії позивач вказав, що протягом дії терміну Рознарядки відповідачем поставлено Товар за видатковою накладною від 12.01.2024 № 1 на суму 661908 грн 20 коп. Товар на суму 1004080 грн 56 коп. за видатковими накладними № 3 від 19.01.2024 та № 5 від 25.01.2024, поставлено з простроченням строку. Товар на суму 55440, 00 грн. не поставлено.
2.18. 07.02.2024 відповідачем направлено відповідь на претензію № 083, відповідно до якої відповідач не погодився з нарахованими штрафними санкціями, так як поставка Товару здійснена у відповідності до умов Договору. Позивачем невірно визначено кінцеву дату поставки Товару 13.01.2024, оскільки Рознарядка отримана відповідачем 21.12.2023 та, відповідно до п. 4.2. Договору, Строк поставки Товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем. Незважаючи на постійні обстріли території Сумської області з боку Російської Федерації, відповідачем вжито всіх можливих та необхідних заходів щодо належного виконання умов Договору, умови Договору поставки були розроблені задовго до активних воєнних дії в Україні, коли були зовсім інші умови для виробників такого обладнання. Одночасно зі спрямуванням на адресу відповідача Претензії, позивачем було спрямовано вимогу від 30.01.2024 № ЦЗВ -20/491 до АТ «ПУМБ» про списання протягом п'яти банківських днів з рахунків відповідача банківського забезпечення в сумі 569726,21 грн., згідно з гарантією від 04.10.2023 № DNIG 319155245, яка Банком була виконана - грошові кошти з рахунків відповідача в сумі 569726,21 грн. в якості забезпечення виконання зобов'язань по Договору від 11.10.2023 № ЦЗВ-03-04523-01, списано на користь позивача.
2.19. Позивач зауважує, що відповідачем неналежно виконало свої зобов'язання за Договором, чим порушило вимоги п. 4.2. Договору, у зв'язку з чим, відповідачу нараховані штрафні санкції (пеня, штраф) у сумі 261190,76 грн згідно розрахунку:
розрахунок штрафу:1721327,76 грн. (вартість Товару, непоставленого Постачальником в строк, обумовлений Договором) х 15% (розмір штрафу, встановлений підпунктом 9.3.1. пункту 9.3. Договору) = 258 199,16 грн.
розрахунок пені:
55440,00 грн. (сума недопоставленого товару, період розрахунку 29.01.2024 до 22.03.2024), розмір пені 0,1% становить 2991 грн 60 коп.
2.20. Враховуючи, що на момент подання позову, претензія залишена без задоволення, штраф відповідачем на рахунок позивача не сплачено, решту Товару на суму 55440,00 грн. не поставлено, позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача 261190 грн 76 коп., з яких 258199 грн 16 коп. штрафу, 2991 грн 60 коп. пені, нарахованих на підставі Договору поставки № ЦЗВ-03-04523-01 від 11.10.2023.
3. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно зі статтею 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За приписами ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21, від 28.06.2022 у справі № 902/653/21).
У постанові об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 звертає увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Водночас сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов'язання з вини кредитора - ст. 616 ЦК України тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду. Чинники, якими обґрунтовані конкретні умови щодо неустойки: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, - у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Отже, і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) має індивідуально-оцінний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), що обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, тобто в межах судового розсуду.
Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.
Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Суд зазначає, що неустойка має подвійну правову природу. Вона є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат.
Господарські санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 76 - 79 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4. Висновки за наслідками розгляду справи.
Дослідивши докази у справі, господарський суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 11.10.2023 між АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» AT «Укрзалізниця» (Покупець) та ТОВ «ЛЕБЕДИНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ДОСЛІДНО- ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД «ТЕМП» (Постачальник) укладено договір поставки № ЦЗВ-03-04523-01.
Згідно з п. 4.2. Договору строк поставки Товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем.
Пунктом 4.5. розділу 4 Договору Сторони домовились, що рознарядка Покупця на Товар направляється Постачальнику в один з таких способів, зокрема, на поштову адресу Постачальника, зазначену в цьому Договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення); шляхом відправлення на електронну адресу Постачальника (зазначену в цьому Договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь - якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу.
Згідно п. 4.6. та 4.7. Договору датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами Акта прийому - передачі товару та/або видаткової накладної.
Суд встановив, що 14.12.2023 філією «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» направлено засобами поштового зв'язку (Укрпошта) на адресу ТОВ «ЛЕБЕДИНСЬКИЙ МБДЕ ЗАВОД «ТЕМП» рознарядку (дозвіл) від 13.12.2023 № ЦЗВ-20/4943 на відвантаження продукції на суму 1721327,76 грн., що підтверджено поштовою накладною № 0304911309237 та описом вкладення у цінний лист від 14.12.2023.
Рознарядка (дозвіл) від 13.12.2023 № ЦЗВ-20/4943 отримана відповідачем 21.12.2023, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 32).
Позивачем у відповіді на відзив (вх. № 1197 від 22.04.2024) вказано, що, одночасно з поштовим відправленням, 14.12.2023 Рознарядка від 13.12.2023 № ЦЗВ-20/4943 була направлена відповідачу на електронну пошту. В якості доказу позивачем додано скрін рознарядки в електронному листі, у зв'язку з чим, позивач наполягає, що датою отримання Рознарядки відповідачем є саме 14.12.2023 та саме з цієї дати починає обрахунок строку поставки Товару, згідно п. 4.2. Договору, та зазначає, що кінцевою датою поставки Товару, в межах терміну дії Рознарядки, є 13.01.2024 (30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем).
Проте, суд не приймає до уваги вказані доводи позивача, оскільки з поданого скріну екрана неможливо встановити, що саме, ким, кому було направлено/ненаправлено та отримано/неотримано. А наявними у справі доказами, а саме: поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0304911309237, підтверджено, що Рознарядка (дозвіл) від 13.12.2023 № ЦЗВ-20/4943 отримана відповідачем 21.12.2023.
Таким чином, строк на поставку Товару (30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем) починається 22.12.2023 та закінчується 20.01.2024 включно.
З поданих документів вбачається, що Товар на загальну суму 1665887,76 грн. поставлений Постачальником:
на суму 661807,20 грн., згідно видаткової накладної від 12.01.2024 № 1 та товарно-транспортної накладної від 12.01.2024 № Р1201, отримано покупцем 15.01.2024;
на суму 593068,56 грн., згідно видаткової накладної від 19.01.2024 № 3 та товарно-транспортної накладної від 19.01.2024 № Р1901, отримано покупцем 23.01.2024;
на суму 411012,00 грн., згідно видаткової накладної від 25.01.2024 № 5 та товарно-транспортної накладної від 25.01.2024 № Р2501, отримано покупцем 26.01.2024;
Решту Товару на суму 55440,00 грн. відповідачем не поставлено. Вказаний факт визнано сторонами Договору.
Таким чином, з викладеного вбачається, що Товар на суму 661807,20 грн., згідно видаткової накладної від 12.01.2024 № 1, поставлено позивачу 15.01.2024 в межах строку дії Рознарядки.
Товар на суму 593068,56 грн., згідно видаткової накладної від 19.01.2024 № 3, отримано покупцем 23.01.2024; на суму 411012,00 грн., згідно видаткової накладної від 25.01.2024 № 5, отримано покупцем 26.01.2024, тобто після закінчення строку, визначеного п. 4.2. договору. Отже, Товар на загальну суму 1004080 грн 56 коп. поставлено відповідачем з пропуском строку дії Рознарядки.
Підпунктом 9.3.1. пункту 9.3. розділу 9 Договору передбачено, що при порушенні строків постачання Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк Товару на умовах, передбачених п. 4.2. цього Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк Товару за кожен день прострочення. При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити Товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.
Таким чином, розмір штрафу складає: (1004080 грн 56 коп. + 55440 грн 00 коп.) х 15% = 158928 грн 08 коп.
Згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 2991 грн 60 коп. пені на суму непоставленого Товару 55440,00 грн., період 29.01.2024 - 22.03.2024.
Оскільки строк на поставку Товару (30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем) закінчується 20.01.2024, то прострочення понад 15 календарних днів поставки Товару починається з 05.02.2024.
Таким чином, позивач мав право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк Товару за кожен день прострочення за період з 05.02.2024 до 22.03.2024 на суму 55440,00 грн.
Згідно розрахунку пені, проведеного за допомогою Юридичного калькулятора, пеня за період з 05.02.2024 до 22.03.2024 на суму 55440 грн. непоставленого в строк Товару складає 2123 грн 69 коп.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки продукції в установлений Договором строк, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, суд вважає частково правомірними та обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 158928 грн 08 коп. штрафу та 2123 грн 69 коп. пені.
У вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду належить брати також до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання. Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №910/11733/18 та від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).
Отже, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань. Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).
Наявними у справі доказами підтверджено, що Товар за Рознарядкою був виготовлений та поставлений на адресу позивача в три етапи: 12.01.2024 - на суму 661807,20 грн., 19.01.2024 - на суму 593068,56 грн. та 25.01.2024 - на суму 411012, 00 грн., тобто відповідач виконав належно свої зобов'язання за Договором в цій частині, Товар за Рознарядкою Позивача 12.01.2024 - на суму 661807,20 грн. було поставлено в межах строку поставки; 19.01.2024 - на суму 593068,56 грн., 25.01.2024 - на суму 411012, 00 грн. затримано на строк 3 та 6 календарних днів, який є незначним, а сама затримка не потягла за собою спричинення збитків позивачу. В позовній заяві позивач також не посилається на спричинення йому збитків внаслідок затримки поставки Товару, будь-яких доказів з цього приводу ним до суду не надано.
30.01.2024, одночасно зі спрямуванням на адресу відповідача Претензії, позивачем було спрямовано вимогу від 30.01.2024 № ЦЗВ -20/491 до АТ «ПУМБ» про списання протягом п'яти банківських днів з рахунків відповідача банківського забезпечення в сумі 569726,21 грн., згідно з гарантією від 04.10.2023 № DNIG 319155245, яка Банком була виконана - грошові кошти з рахунків відповідача в сумі 569726,21 грн. в якості забезпечення виконання зобов'язань по Договору від 11.10.2023 № ЦЗВ-03-04523-01, списано на користь позивача.
Суд враховує, що Договір укладено під час дії воєнного стану, що вказує на обізнаність відповідача з проблемами, які можуть виникнути під час виконання Договору, проте наведене не нівелює права суду за наявності наведених обставин, станом на дату розгляду спору, зменшити розмір неустойки, оскільки у даному випадку мова йде не про звільнення від сплати неустойки у зв'язку з відсутністю вини відповідача, а про зменшення її розміру відповідно до статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України.
Враховуючи економічну ситуацію в країні, зважаючи на місце розташування підприємства відповідача та специфіку покладених завдань на підприємство-відповідача розумним є зменшення фінансового навантаження на підприємство. Тому, стягнення з відповідача на користь позивача максимально можливих розмірів штрафних санкцій суттєво підірве фінансовий стан відповідача та призведе до збитковості його діяльності, що, негативним чином впливає на загальну спроможність підприємства своєчасно виконувати замовлення та навіть продовжувати вести господарську діяльність в цілому, та відповідно, призведе до неможливості відновлення обладнання підприємства та нарощування обсягу випуску продукції, а отже до неможливості отримання підприємством грошових коштів для оплати податків та зборів, виплати заробітної плати працівникам Товариства та розрахунки з постачальниками енергоносіїв, без яких виробництво продукції є неможливим.
Враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст. 3 ЦК України, суд дійшов висновку про доцільність зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на 90% в частині суми несвоєчасно поставленого Товару: 1004080 грн 56 коп. х 15% = 150612 грн 08 коп., тобто 15061 грн 21 коп.
В частині непоставленого Товару за Договором на суму 55440 грн 00 коп., суд вважає за доцільне стягнути з відповідача штраф у розмірі передаченому Договором, а саме: 55440,00 грн. х 15% = 8316,00 грн.
Таким чином, загальна сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням зменшення, складає: 8316,00 грн. + 15061 грн 21 коп. = 23377 грн 21 коп.
Водночас суд враховує відсутність в матеріалах справи доказів того, що порушення відповідачем зобов'язання завдало збитків позивачу. Стягнення судом частини штрафу забезпечує інтереси позивача у зв'язку з вчиненим порушенням іншою стороною договору.
Згідно п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
За викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 2123 грн 69 коп. пені, 23377 грн 21 коп. штрафу.
5. Розподіл судових витрат.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору повністю покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ДОСЛІДНО - ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД "ТЕМП" (42202, Сумська область, м. Лебедин, вул. Січова, буд. 80, код ЄДРПОУ 39300569) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" AT "Укрзалізниця" (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15, код ЄДРПОУ 40081347) 2123 грн 69 коп. пені, 23377 грн 21 коп. штрафу, 3028 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 27.05.2024.
Суддя Є.А. Жерьобкіна