ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.05.2024Справа № 911/3980/23
Господарський суд міста Києва в складі судді Літвінової М.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників
справу № 911/3980/23
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, Харківська обл., місто Харків, вул.Гоголя, будинок 10)
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25)
про стягнення 261 793,25 грн.
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (ПрАТ "Харківенергозбут") звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ПрАТ "НЕК "Укренерго") про стягнення 261 793,25 грн, з яких: 61 727,81 грн пені, 50 735,18 грн 3% річних та 149 330,26 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0099-01021 від 03.04.2019 в частині дотримання строків оплати вартості небалансів електричної енергії за період березня 2022 року та листопада 2022 року, у зв'язку з чим відповідачу нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" залишено без руху.
02.02.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3980/24. Розгляд справи визначено здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
29.02.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
05.03.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
14.03.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, у якій він просив стягнути з відповідача 723 087,22 грн, з яких: 207 975,80 грн пені, 170 939,00 грн 3% річних та 344 172,42 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема, ст. 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин (див. постанову Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №922/53/19).
Відповідно до частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Водночас, визначаючи процесуальні права та обов'язки сторін, ст. 46 ГПК України, серед іншого, закріплює й право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, котре може бути реалізоване ним до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Як уже зазначалося, першочергово ПрАТ "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення 261 793,25 грн, з яких: 61 727,81 грн пені, 50 735,18 грн 3% річних та 149 330,26 грн інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку за договором № 0099-01021 від 03.04.2019 щодо оплати вартості небалансів електричної енергії за березень 2022 року і листопад 2022 року.
У поданій 14.03.2024 заяві ПрАТ "Харківенергозбут" просило стягнути з відповідача 723 087,22 грн, з яких: 207 975,80 грн пені, 170 939,00 грн 3% річних та 344 172,42 грн інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку за договором № 0099-01021 від 03.04.2019 щодо оплати вартості небалансів електричної енергії за березень 2022 року, листопад 2022 року, а також грудень 2022 року.
Розглянувши означену заяву позивача, суд дійшов висновку, що остання, хоч і має назву «про зміну предмету позову», проте, виходячи з її змісту та його співвідношення з раніше заявленими у позовній заяві вимогами, фактично є заявою про збільшення позовних вимог. Так, вказана заява містить ті ж самі вимоги про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, що і первісно зазначені у позовній заяві, змінюючи (збільшуючи) лише їх кількісні показники за рахунок включення до бази нарахування вартості небалансів електроенергії, належної до сплати відповідачем на підставі цього ж договору, й за період грудня 2022 року.
Виходячи з наведеного, заява ПрАТ "Харківенергозбут", подана 14.03.2024, приймається судом до розгляду саме як заява про збільшення позовних вимог та подальший розгляд даної справи здійснюється з урахуванням вимог останньої.
03.04.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (повторно).
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі (надалі - ОСП) - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку.
Частиною 2 ст. 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.
За приписами п. 5 ч. 3 ст. 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку: розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Пунктами 7, 12, 46, 89 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено:
балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичні й системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;
відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;
небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку;
сторона, відповідальна за баланс, - учасник ринку, зобов'язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, про врегулювання небалансів.
За приписами ч. 5 ст. 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором, яким згідно з п. 72 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (зі змінами) затверджені Правила ринку, якими визначено порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України.
Відповідно до п. 1.1.2 Правил ринку договір про врегулювання небалансів електричної енергії - договір, відповідно до якого суб'єкт господарювання набуває статусу учасника ринку та здійснюється врегулювання небалансів електричної енергії.
Для суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов'язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору (п. 1.3.2 Правил ринку).
Кандидат в учасники ринку, який бажає здійснювати операції на ринку електричної енергії України, повинен надати ОСП (у якості АР) належним чином заповнену заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком 2 до цих Правил (п. 1.3.5 Правил ринку).
Після отримання відповідної заяви-приєднання ОСП перевіряє повноту та правильність її заповнення та у разі відсутності підстав для її відхилення впродовж 2 робочих днів після отримання вносить кандидата до реєстру учасників ринку та присвоює йому відповідний ідентифікатор договору учасника ринку та дату акцептування заяви-приєднання, про що повідомляє учасника ринку (п. 1.3.7 Правил ринку).
Судом встановлено, що ПрАТ «Харківенергозбут» було направлено відповідачу заяву про приєднання до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
Відповідач повідомленням за вих. № 01/12447 від 05.04.2019 підтвердив приєднання позивача до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору № 099-01021 від 03.04.2019).
Таким чином, між сторонами укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 099-01021 від 03.04.2019.
Умови вказаного договору № 099-01021 були затверджені відповідачем наказом від 03.04.2019 № 204 «Про затвердження умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії» із подальшими змінами в редакції відповідних наказів НЕК «Укренерго», копії яких долучені до матеріалів справи.
Згідно з п. 1.1 договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови урегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання у розумінні ст.634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому.
На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (п. 1.2 договору).
За цим договором СВБ урегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (п.1.3 договору).
ОСП урегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 307 (п. 1.4 договору).
Відповідно до п. 1.5 договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством (п. 2.1 договору).
Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п. 2.2 договору).
При невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 309, Законом та чинним законодавством України (п. 3.1 договору).
Відповідно до п. 3.4 договору СВБ має право, зокрема, отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку. Тоді як у силу п. 3.3 договору ОСП зобов'язаний, зокрема, проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.
Пунктами 5.1, 5.6 договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.
Звертаючись до господарського суду, позивач (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) зазначив, що АР (відповідач) у системі розрахунків за небаланси електричної енергії, що є частиною системи управління ринком, сформував і розмістив платіжні документи щодо обсягу та вартості небалансів електричної енергії за період з 11.03.2022 по 20.03.2022 на суму 624 567,19 грн, за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 на суму 11 665 961,94 грн, за період з 21.11.2022 по 22.11.2022 на суму 1 012 972,91 грн, за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 на суму 5 412 487,74 грн та за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 на суму 32 526 793,45 грн, котрі у встановлений строк мали бути сплачені відповідачем, як ОСП, на користь позивача, як СВБ. Додатково вказані рахунки надсилались позивачем відповідачу для оплати електронною поштою. На виконання умов договору відповідачем було здійснено оплату рахунків за період з 11.03.2022 по 20.03.2022, за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 та за період з 21.11.2022 по 22.11.2022 у повному обсязі, однак, така оплата здійснювалася частинами і несвоєчасно, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Тоді як рахунки за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 на суму 5 412 487,74 грн і за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 на суму 32 526 793,45 грн відповідач взагалі не оплатив. У зв'язку з несвоєчасним виконанням/невиконанням відповідачем обов'язку щодо оплати вартості небалансів відповідно до виставлених рахунків позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальній сумі 207 975,80 грн, 3% річних у розмірі 170 939,00 грн та інфляційні втрати у загальній сумі 344 172,42 грн.
Не заперечуючи ні самого факту відпущення позивачем електричної енергії для врегулювання небалансів відповідачу у заявлені періоди, ні обсягів та вартості останньої, відповідач акцентує увагу на тому, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів виставлення рахунків у системі управління ринком у вигляді скрін-шотів з особистого кабінету учасника ринку, у зв'язку з чим зазначає, що обов'язку з оплати спірних рахунків у відповідача не виникло, у силу чого виключаються й правові підстави для стягнення з нього 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення виконання останнього. Крім цього, відповідач посилається на те, що може сплачувати позивачу вартість електричної енергії з метою врегулювання небалансів виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку, а відтак неповна та несвоєчасна сплата коштів учасниками балансуючого ринку на рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання є обставиною, що перешкоджала своєчасному проведенню розрахунків з позивачем та у розумінні ст. 614 ЦК України виключає вину відповідача у простроченні свого грошового зобов'язання.
Встановивши вказані обставини справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з таких мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами частини 2 наведеної норми зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У силу приписів ст. 526 ЦК України, з якою кореспондується ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як уже зазначалося, умовами п. 3.3 договору сторони погодили, що ОСП зобов'язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.
У силу п. 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього Договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 5.6 договору подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.
Пунктом 1.1.2 Правил ринку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
У пункті 1.1.4 Правил ринку викладено значення скорочень, що застосовуються в цих Правилах, зокрема: АР - адміністратор розрахунків; СВБ - сторона, відповідальна за баланс; ОСП - оператор системи передачі.
Відповідно до п. 1.11.1 Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів.
Система управління ринком забезпечує: 1) прогнозування загального навантаження; 2) проведення аукціонів на придбання ДП; 3) повідомлення результатів аукціонів на ДП; 4) адміністрування графіків виробництва/споживання; 5) подання пропозицій на балансуючу електричну енергію; 6) проведення розрахунків за небаланси електричної енергії; 7) видачу ОСП команд з балансування в режимі реального часу ППБ; 8) проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), включаючи адміністрування остаточних позицій СВБ та розрахунку розмірів дебетів/кредитів рахунків учасників ринку; 9) обмін інформацією з учасниками ринку і функціонування необхідних баз даних; 10) ведення реєстрів учасників ринку з можливістю зазначення відповідних ролей; 11) інтерфейс і зв'язок з програмним забезпеченням РДН і ВДР, якими управляє ОР; 12) інтерфейс і зв'язок з системою прогнозування виробництва електричної енергії з ВДЕ, що продають електричну енергію гарантованому покупцю за "зеленим" тарифом, що працює в режимі, близькому до реального часу, управління якою здійснює гарантований покупець; 13) адміністрування комерційного обліку; 14) інтерфейс з системою диспетчерського управління і збору даних (SCADA); 15) інтерфейс та зв'язок з платформою моніторингу Регулятора; 16) інтерфейс та зв'язок з платформою прозорості ENTSO-E; 17) формування актів купівлі-продажу.
Пунктом 1.11.8 Правил ринку визначено, що АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
Згідно з п. 5.14.9 Правил ринку АР використовує систему розрахунків за небаланси електричної енергії для проведення відповідних розрахунків, дебетувань/кредитувань ринкових рахунків СВБ для платежів і зборів при розрахунках за небаланс. Система розрахунків за небаланси електричної енергії є частиною системи управління ринком та містить інформацію про ринкові рахунки СВБ.
Відповідно до пункту 7.3.1 Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа (п. 7.7.3 Правил ринку).
Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка (п. 7.7.4 Правил ринку).
Отже, у розумінні положень Правил ринку, обов'язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та СВБ) в Системі наділений саме адміністратор розрахунків. Направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії.
Тобто, враховуючи п. 7.7.4 Правил ринку, оплата платіжного документа повинна бути здійснена у строк протягом чотирьох робочих днів саме з дати направлення рахунків АР у Системі, позаяк ані Правилами, ані умовами договору іншого порядку та способу направлення рахунків не передбачено.
Подібних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 01.06.2022 у справі № 910/11109/21, від 25.05.2023 у справі № 910/8901/20.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" до матеріалів справи долучено детальний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, з якого вбачається, що нарахування останніх здійснені по кожному рахунку окремо з урахуванням початкових дат виникнення заборгованості і періодів останньої, а також проведених відповідачем часткових оплат.
Власного контррозрахунку 3% річних та інфляційних втрат відповідачем суду надано не було.
Перевіривши виконаний позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що він здійснений відповідно до приписів чинного законодавства з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.07.2019 у справі № 905/306/18 та від 24.09.2020 у справі № 915/2095/19, є арифметично правильним, а тому вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у загальній сумі 344 172,42 грн і 3% річних у загальній сумі 170 939,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому посилання ПрАТ "НЕК "Укренерго" на те, що обов'язку з оплати спірних рахунків у нього не виникло, зроблене уже за фактом проведення відповідачем повної оплати рахунків за період з 11.03.2022 по 20.03.2022 на суму 624 567,19 грн, за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 на суму 11 665 961,94 грн, за період з 21.11.2022 по 22.11.2022 на суму 1 012 972,91 грн, судом відхиляється з огляду на його неспроможність.
Стосовно рахунків за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 на суму 5 412 487,74 грн та за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 на суму 32 526 793,45 грн суд зазначає, що відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в абсолютно різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, у зв'язку з чим не обмежений у можливості ознайомлюватися зі змістом кожного з рахунків безпосередньо у момент їх виставлення у Системі. Разом з тим, жодних заперечень ні стосовно самого факту відпущення позивачем електричної енергії для врегулювання небалансів відповідачу у заявлені періоди, ні стосовно обсягів та вартості останньої, ні стосовно вказаних позивачем дат виставлення рахунків у Системі відповідач у поданому відзиві взагалі не наводить. За означеного суть посилання відповідача на саме лише ненадання позивачем скрін-шотів з особистого кабінету учасника ринку зводиться винятково до переваги форми над змістом, а тому окремо взяте таке посилання не спроможне спростувати наявності у відповідача обов'язку з оплати спірних рахунків та факту прострочення виконання останнього.
Посилання відповідача на безпідставне нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а також відсутність його вини у виникненні прострочення, з огляду на те, що він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, судом відхиляються з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Частиною 4 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банків. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
У постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 сформовано таку правову позицію щодо застосування положень статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії. Зокрема, "…зміст статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов'язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором".
Також у цій справі Верховний Суд, спростовуючи твердження скаржника, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, зазначив, що "наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат (постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №903/918/19)".
Зазначену правову позицію також підтримано і об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.02.2023 зі справи №910/9374/21. Крім того подібні за змістом висновки щодо застосування частини четвертої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" викладено також у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №910/18611/21 та від 09.03.2023 у справі №910/18613/21.
Таким чином, враховуючи положення ст. ст. 614, 625 ЦК України та висновки Верховного Суду щодо застосування ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", суд вважає, що вищенаведена аргументація відповідача не є правовою підставою для відмови у позові в частині стягнення заявлених позивачем сум інфляційних втрат та 3% річних.
Щодо позовних вимог про стягнення пені у загальній сумі 207 975,80 грн суд зазначає таке.
Статтею 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як уже зазначалося, у п. 4.2 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонам акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання сторонами небалансів (далі - акт купівлі-продажу) та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши наданий Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" розрахунок пені, суд зазначає, що останній виконано виходячи з розміру відсотків, визначеного п. 4.2 договору, утім, з порушенням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України щодо кінцевої дати періоду нарахування по рахунку за період з 11.03.2022 по 20.03.2022 на суму 624 567,19 грн і рахунку за період з 21.11.2022 по 22.11.2022 на суму 1 012 972,91 грн.
Власного контррозрахунку пені відповідачем до суду не надано.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України щодо кінцевої дати періоду, протягом якого у позивача наявне право на її нарахування, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення даної вимоги на загальну суму 185 182,97 грн.
За встановленого суд дійшов висновку, що позов Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягає задоволенню в частині стягнення 170 939,00 грн 3% річних, 344 172,42 грн інфляційних втрат і 185 182,97 грн пені. В частині стягнення з відповідача 22 792,83 грн пені у позові слід відмовити.
Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 129, 232, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Гоголя, будинок 10, код ЄДРПОУ 42206328) 170 939 (сто сімдесят тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) грн 00 коп 3% річних, 344 172 (триста сорок чотири тисячі сто сімдесят дві) грн 42 коп інфляційних втрат, 185 182 (сто вісімдесят п'ять тисяч сто вісімдесят дві) грн 97 коп пені, а також 8 403 (вісім тисяч чотириста три) грн 52 коп витрат по сплаті судового збору.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано: 27.05.2024.
Суддя М.Є. Літвінова