ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.05.2024Справа № 910/19126/23
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд"
про стягнення 3 736 869,91 грн.
за участю представників:
від позивача: Слівінський І.О.
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд" (далі - ТОВ "Бізнес Тренд", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3 736 869,91 грн. за договором купівлі-продажу скрапленого газу № АК5Н8Г-УУБ/3-1-СГ від 05.08.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість. У позові ПАТ "Укрнафта" просить стягнути з ТОВ "Бізнес Тренд" основну заборгованість за договором в сумі 2 740 793,40 грн, інфляційні втрати в сумі 803 093,22 грн. та 3% річних в сумі 192 983,29 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 вказаний позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач у строк, визначений законом, надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що прострочення зобов'язання зі здійснення попередньої оплати за товар з його боку виникло внаслідок дії форс-мажорних обставин, які сталися через введення в країні воєнного стану. Разом з тим ТОВ "Бізнес тренд" виконало свої зобов'язання за договором, враховуючи заяву ПАТ «Укрнафта» № 12/01/01/02-03/2-187 від 21.09.2022 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, при цьому позивач протиправно зарахував суму гарантійного внеску, передбаченого договором, в рахунок сплати штрафу, нарахованого відповідачу за прострочення грошового зобов'язання.
У відповіді на відзив позивач вказав, що відповідач не надав належних доказів настання форс-мажорних обставин, які стали причиною порушення ТОВ "Бізнес тренд" умов договору купівлі-продажу скрапленого газу № АК5Н8Г-УУБ/3-1-СГ від 05.08.2022, а зарахування гарантійного внеску в якості штрафу у випадку порушення господарського зобов'язання було передбачено вказаним договором та погоджено сторонами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті.
Під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність не надав.
Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що 05.08.2022 між ПАТ "Укрнафта" (продавець), ТОВ "Бізнес Тренд" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа» (біржа) був укладений договір купівлі-продажу скрапленого газу № АК5НГ-УУБ/3-1-СГ (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1, 1.2 вказаного договору на комерційному аукціоні з продажу скрапленого газу № 5НГ-УУБ, що відбувся 05.08.2022, покупець купує у продавця газ нафтовий скраплений марки А власного виробництва. Покупець зобов'язується оплатити та прийняти скраплений газ на умовах цього договору, а продавець зобов'язується передати покупцю скраплений газ відповідно до графіка поставки, вказаного додатку № 1 до цього договору загальною кількістю 1 800,000 тон.
Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість скрапленого газу становить 56 360 624,30 грн, крім того ПДВ - 3 945 243,70 грн. Загальна сума договору з урахуванням ПДВ - 60 305 868,00 грн.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що продавець передає скраплений газ покупцю по кількості і якості на умовах EXW Качанівський ГПЗ в пунктах передачі та в терміни, зазначені в додатку № 1 до цього договору. Умови транспортування скрапленого газу покупцем - автотранспортом. Додатком № 1 до договору сторони погодили графік поставки скрапленого газу в серпні - вересні 2022 року.
Підпунктом 4.2.1 договору визначено, що покупець зобов'язаний сплатити на рахунок продавця, визначену цим договором вартість скрапленого газу відповідно до п. 5.2 цього договору. Покупець проводить оплату газу по цьому договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, вказаний у розділі 10 цього договору (п. 5.1).
Згідно з п. 5.2 договору покупець здійснює попередню оплату за скраплений газ відповідно до пункту 5.1 договору за наступним графіком:
- термін відвантаження 1 декада серпня 2022 року - 6 700 652,00 грн. - протягом трьох банківських днів з дати підписання договору;
- термін відвантаження 2 декада серпня 2022 року - 23 452 282,00 грн. - протягом трьох діб до початку декади;
- термін відвантаження 3 декада серпня - перша декада вересня 2022 року - 30 152 934,00 грн. - протягом трьох діб до початку декади.
Остання сума, перераховується з урахуванням сплаченого біржі гарантійного внеску в сумі 2 740 793,40 грн. Біржа перераховує продавцю гарантійний внесок, який вона отримала від покупця для участі в аукціоні, відповідно до п. 4.3.1 договору (п. 5.3).
Відповідно до п. 6.4 договору якщо покупець не перерахував кошти у повному обсязі на рахунок продавця в терміни, визначені в п. 5.2 договору, гарантійний внесок покупця (отриманий продавцем відповідно до п. 4.3.1 договору в сумі, зазначеній у п. 5.2 договору) як штраф (компенсація) за неналежне виконання ним своїх зобов'язань залишається у продавця. Сума гарантійного внеску вважається зарахованою в сплату штрафу з моменту отримання покупцем про це повідомлення продавця. Сплата покупцем штрафу не звільняє його від неналежного виконання взятих на себе зобов'язань та відповідальності за їх порушення.
Пунктом 9.1 договору визначено, що він вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Згідно з ч. 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669 ЦК України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар (ч. 1 ст. 664 ЦК України).
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Як встановлено судом, за умовами договору відповідач повинен був внести гарантійний платіж та здійснити попередню оплату за скраплений газ згідно з графіком, визначеним в п. 5.2 договору.
Із матеріалів справи вбачається, що гарантійний внесок ТОВ "Бізнес тренд" був сплачений відповідно до умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа», яке перерахувало позивачу відповідні грошові кошти у сумі 2 740 793,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 100 від 11.08.2022.
Разом з тим решту попередньої плати відповідач здійснив з порушенням строків, встановлених пунктом 5.2 договору, а саме - 31.08.2022 згідно з платіжною інструкцією № 16 від 31.08.2022 на суму 46 671 827,94 грн.
Зокрема, транш № 1 в розмірі 6 700 652,00 грн. відповідач повинен був здійснити у строк до 10.08.2022 (включно), однак, оплату провів 31.08.2022;
транш № 2 в розмірі 23 452 282,00 грн. - у строк до 11.08.2022, однак, оплату здійснив 31.08.2022;
транш № 3 в розмірі 30 152 934,00 грн. - у строк до 21.08.2022, однак, оплату здійснив 31.08.2022 (не на повну суму, недоплачено 13 378 749,22 грн).
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов укладеного сторонами договору позивач у період з 09.08.2022 по 04.09.2022 передав відповідачу скраплений газ у загальному обсязі 1811,760 тонзагальною вартістю 60 050 577,16 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними. Указані видаткові накладні були підписані представниками позивача та відповідача без зауважень та претензій, що підтверджує факт виконання позивачем поставки за договором належним чином.
Також відповідно до заяви ПАТ «Укрнафта» про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 12/01/01/02-03/2-187 від 21.09.2022 сторони шляхом взаєморозрахунків зарахували сплату відповідачем залишку вартості поставленого газу в сумі 10 637 955,82 грн. Таким чином сторони здійснили остаточний розрахунок за договором на суму 60 305 868,00 грн.
Разом з тим встановлено, що в подальшому, зважаючи на порушення відповідачем строків оплати за товар, позивач зарахував суму гарантійного платежу в розмірі 2 740 793,40 грн в якості штрафу згідно з положеннями п. 6.4 договору, про що повідомив відповідача листами № 01/01-02/01/2115 від 01.05.2023 та № 01/01-02/01/2116 від 01.05.2023 та просив негайно сплатити виниклу заборгованість за договором.
Відповідач на вищезазначені листи відповіді не надав, заборгованості у сумі 2 740 793,40 грн. не сплатив.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч. 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорі застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Так, судом встановлено, що на час нарахування позивачем штрафу та його погашення за рахунок гарантійного платежу у відповідача виникла заборгованість за договором у сумі 2 740 793,40 грн.
Твердження відповідача про неправомірність здійсненого позивачем зарахування гарантійного платежу в рахунок стягнення штрафу за прострочення зобов'язання суд відхиляє з огляду на встановлений факт порушення відповідачем строків оплати, що ним не заперечується, та положення п. 5.2 та 6.4 договору. Відтак зарахування позивачем суми гарантійного платежу в розмірі 2 740 793,40 грн в якості штрафу відповідає умовам договору та є мірою відповідальністі ТОВ "Бізнес тренд" за порушення договірного зобов'язання, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість з оплати товару в сумі 2 740 793,40 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
Також суд зазначає, що умовами договору не визначено строк, протягом якого продавець зараховує гарантійний внесок у якості штрафу, а можливість його зарахування залежить від факту порушення відповідачем пункту 5.2 договору.
У даному випадку, враховуючи отримання відповідачем повідомлення про зарахування суми гарантійного платежу у якості штрафу листом № 01/01-02/01/2115 від 01.05.2023, який був направлений на юридичну адресу відповідача (04077, м. Київ, вул. Дніпровська, буд. 1-А, оф. 1) 12.05.2023, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105494082892 та описом вкладення № 0105494082892, суд вважає, що саме з дня отримання листа (12.05.2023) сума гарантійного платежу 2 740 793,40 грн. набула правової природи штрафу відповідно до умов п. 6.4 договору, у зв'язку з чим з 12.05.2023 у відповідача виникла заборгованість з основного боргу.
Щодо доводів відповідача про порушення позивачем 6-ти місячного строку, передбаченого ст. 232 ГПК України, при застосуванні штрафних санкцій, то суд зазначає, що відповідно до п. 7 розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Розділ IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України був доповнений п. 7 згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, який набув чинності 02.04.2020.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який неодноразово продовжувався та був скасований лише з 30.06.2023 постановою КМУ № 651 від 27.06.2023.
Верховний Суд, проаналізувавши приписи статті 232 ГК України з урахуванням положень пункту 7 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, у постанові від 27.01.2024 по справі № 911/858/22 дійшов висновку, що положення п. 7 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України на строк дії карантину продовжували можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання більше ніж за шість місяців. Наведений припис пункту 7 "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України є абсолютно визначеним та не передбачає розширеного чи звуженого тлумачення.
Отже, враховуючи встановлення на території України карантину з 12.04.2020 по 30.06.2023, строк нарахування штрафу позивачем не порушено.
Крім того суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що прострочення виконання зобов'язання виникло не з його вини, а через форс-мажорні обставини, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Також за умовами п. 7.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по даному договору, якщо це невиконання є наслідком форс-мажорних обставин.
Згідно з п. 7.2 договору під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникають після підписання договору внаслідок передбачених сторонами подій надзвичайного характеру, включаючи аварії на газопереробних заводах та нафто-газотрубопроводах, аварійне відключення електроенергії, пожежі, землетруси, оповзні, інші стихійні лиха, вибухи, війни або військові дії. Дія таких обставин повинна бути підтверджена ТПП України або організацією, на яку Урядом покладено обов'язок по ліквідації таких обставин. Строк виконання зобов'язання відкладається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.
Відповідно до п. 7.3 договору про настання таких обставин сторона, для якої вони наступили, повинна негайно повідомити другу сторону та аукціонний комітет в письмовому вигляді. У разі невиконання вимоги щодо повідомлення, сторона, що не виконує свої зобов'язання, позбавляється права посилатися на такі обставини.
За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема, сертифікату, виданого відповідною торговельною палатою або іншим компетентним органом стосовно невиконання ТОВ «Бізнес Тренд» договору купівлі-продажу скрапленого газу № АК5Н8Г-УУБ/3-1-СГ від 05.08.2022.
Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором № 307 від 21.12.2021, суд відхиляє з огляду на таке.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв'язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов'язання (поставки товару в строк). При цьому відповідачем, зі свого боку, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану в країні призвело до унеможливлення виконання ТОВ «Бізнес Тренд» зобов'язань за договором № АК5Н8Г-УУБ/3-1-СГ від 05.08.2022.
У даному випадку ТОВ «Бізнес Тренд» лише констатує факт настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), однак, не доводить суду належними та достатніми доказами неможливість виконання умов договору (здійснення своєчасної оплати), що виключає можливість звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання грошового зобов'язання.
Отже сама наявність вказаного листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, так само як надана ТОВ «Бізнес Тренд» довідка банку № 423 від 07.09.2023 та посилання на вилучення у відповідача документів в ході кримінального провадження, не є підставою для звільнення останнього від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.
Далі, розглядаючи вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Бізнес Тренд» інфляційних втрат у сумі 803 093,22 грн. та 3 % річних у сумі 192 983,29 грн, нарахованих за порушення грошового зобов'язання, суд врахував наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Перевіривши розрахунок позивача інфляційної складової боргу та 3 % річних окремо по кожному траншу здійсненої оплати, суд дійшов висновку, що такі нарахування в частині суми траншу № 1, 2, 3 є правомірними та обґрунтованими, а щодо останньої суми оплати в розмірі 13 378 749,22 грн., то до 12.05.2023 нарахування має здійснюватися на суму 10 637 955,82 грн. (13 378 749,22 - 2 740 793,40), адже гарантійний платіж (2 740 793,40 грн.) набув правової природи штрафу лише з 12.05.2023.
Таким чином суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 563 514,46 грн. та 3% річних в сумі 135 989,81 грн, тобто у меншому розмірі, ніж просив позивач.
За таких обставин позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд" про стягнення 3 736 869,91 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Тренд» (04077, м. Київ, вул. Дніпровська, буд. 1-А, офіс 1, ідентифікаційний код 39726825) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) заборгованість в сумі 2 740 793 (два мільйона сімсот сорок тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 40 коп., 3 % річних в сумі 135 989 (сто тридцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 81 коп., інфляційні втрати в сумі 563 514 (п'ятсот шістдесят три тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн. 46 коп. та судовий збір в сумі 51 604 грн. ( п'ятдесят одна тисяча шістсот чотири ) грн. 47 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 14 травня 2024 року.
Повний текст рішення складений 24 травня 2024 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.