15 травня 2024 рокуСправа №160/4829/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро клопотання представника Дніпровської міської ради про розгляд справи №160/4829/24 за правилами загального позовного провадження із викликом сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської міської ради, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради під час проведення сорок п'ятої чергової сесії міської ради VIII скликання, що виявилась у не розгляді та не винесені на голосування питання місцевої ініціативи від 02.12.2023 року "Про внесення змін до Бюджету міста на 2024 рік та зупинення проведення подальших тендерів щодо рекламно-маркетингових послуг за рахунок місцевого бюджету";
- зобов'язати Дніпровську міську раду на наступному засіданні сесії міської ради належним чином розглянути питання, що подані в порядку місцевої ініціативи від 02.12.2023 "Про внесення змін до Бюджету міста на 2024 рік та зупинення проведення подальших тендерів щодо рекламно-маркетингових послуг за рахунок місцевого бюджету" з винесенням вказаного питання на розгляд сесії місцевої ради та прийняттям відповідного рішення ради з питання, внесеного на розгляд шляхом місцевої ініціативи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та на виконання розпорядження в.о. керівника апарату суду від 05.03.2024р. №104д, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, яка перебувала у провадженні судді Марини Бондар, у зв'язку із постановленням ухвали суду від 05.03.2024р., якою заяву про самовідвід задоволено.
За результатами повторного автоматизованого розподілу вказана адміністративна справа передана на розгляд судді Турлаковій Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року прийнято до свого провадження вказану адміністративну справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На адресу суду надійшло клопотання представника Дніпровської міської ради про розгляд справи за правилами загального позовного провадження із викликом сторін, в обґрунтування якого зазначено, що розгляд справи № 160/4829/24 за правилами спрощеного позовного провадження не зможе в повній мірі висвітлити важливі питання внесення змін до Бюджету міста Дніпра на 2024 рік, оскільки таке питання зачіпає інтереси всіх жителів міста, а не тільки тих осіб, які підписали місцеву ініціативу. Представники ініціативної групи у кількості 264 осіб шляхом подання місцевої ініціативи виразили своє бажання внести зміни до Бюджету міста на 2024 рік у великих сумах. Під час розгляду справи № 160/4829/24 підлягають дослідженню велика кількість обставин та фактів, що мають значення для справи, а також враховуючи той факт, що зазначена справа має значний суспільний інтерес, вважаємо, що справу № 160/4829/24 недоцільно розглядати у порядку спрощеного провадження, а слід перейти до загального провадження.
Вирішуючи питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження із викликом сторін, суд приходить до наступного висновку.
За визначенням, наведеним у пункті 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Вирішуючи зазначену заяву, суд виходить з того, що частинами 2, 3, 5 статті 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Спір, який розглядається, не входить до переліку, наведеного в ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі “Ахеn v. Germany”, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року “Varela Assalino contre le Portugal”, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що відповідно до статей 47, 162 Кодексу адміністративного судочинства України сторони наділені правом на подачу доказів та пояснень по справі у письмовому вигляді, про що роз'яснено в ухвалі про відкриття провадження у справі, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь-яких інших достатніх підстав, з яких вбачається необхідність проведення судового засідання за участі представників сторін, представником відповідача не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляду справи з викликом сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.166, 167, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
У задоволенні клопотання представника Дніпровської міської ради про розгляд справи №160/4829/24 за правилами загального позовного провадження із викликом сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Суддя Н.В. Турлакова