Справа №751/4649/24
Провадження №1-кс/751/1165/24
24 травня 2024 р. місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернігова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, в кримінальному провадженні №12024270000000658 від 01.03.2024 р.
за участю сторін:
слідча - ОСОБА_3 ,
прокурор - ОСОБА_5 ,
підозрюваний - ОСОБА_4 ,
захисник - ОСОБА_6 ,
І. Суть клопотання
1. 23.05.2024 р. слідча за погодженням з прокурором звернулася до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб без визначення розміру застави.
2. Вказується, що СУ ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024270000000658 від 01.03.2024 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307 КК України.
3. 23.05.2024 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
4. Посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК, неможливість запобігання вказаним ризикам застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
ІІ. Позиція сторін
5. В судовому засіданні слідча та прокурор подане клопотання підтримали з наведених у ньому підстав, наполягали на його задоволенні. Причиною звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу зі спливом більше десяти днів з моменту проведення обшуку пояснили необхідністю отримання висновків експертиз та доказів причетності підозрюваного до злочину.
6. Підозрюваний заперечував обґрунтованість пред'явленої підозри у вчиненні інкриміновано йому злочину та просив застосовувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Зміст показань підозрюваного зводиться до заперечення його безпосередньої участі до злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, та висловлював версію про штучне створення правоохоронцями доказів обвинувачення.
Разом з тим, підтвердив про належність йому електронних вагів вилучених за місцем проживання в ході обшуку на яких виявлено нашарування наркотичних речовин, а також підтримання стосунків з іншою особою, яка в даному кримінальному провадженні також набула статусу підозрюваного і утримується в СІЗО.
ІІІ. Процедура
7. Порядок застосування запобіжних заходів визначений ст.194 КПК України. Клопотання та матеріали, якими обґрунтовується органом досудового слідства необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, погоджене з прокурором та у відповідності до ч.2 ст.184 КПК України надані 23.05.2024 р. підозрюваному.
8. Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
9. Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
10. Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
11. Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
IV. Оцінка слідчого судді
12. Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог ст.194 КПК України зобов'язаний з'ясувати наступні обставини:
12.1 Наявність статусу підозрюваного
Відповідно до ч.1 ст.42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст.276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
23.05.2024 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами.
Отже, у відповідності до вимог ст.42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
12.2 Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення
Слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно повідомлення про підозру від 23.05.2024 р. ОСОБА_4 підозрюється у незаконному придбанні з метою збуту, незаконному зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що сукупність наданих слідчим та прокурором доказів, зокрема: протокол обшуку від 02.05.2024 р., висновок експерта № СЕ-19/125-24/5800-НЗПРАП від 09.05.2024 р., висновок експерта № СЕ-19/125-24/5801-НЗПРАП від 08.05.2024 р., протоколи допиту свідків ОСОБА_7 від 23.04.2024 р., ОСОБА_8 від 22.05.2024 р., ОСОБА_9 від 22.05.2024 р. дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, та на даному етапі досудового слідства є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Слідчий суддя особливо звертає увагу на кількість вилучених за місцем проживання підозрюваного психотропних речовин та електронних вагів з відповідним нашаруванням, що в сукупності з показаннями свідків дають обґрунтовані підстави визначити причетність особи підозрюваного до можливого вчинення кримінального правопорушення, і яка є достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Доводи підозрюваного про необґрунтованість підозри є передчасними, оскільки слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
12.3 Наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
В поданому клопотанні слідча вказав на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; ризик незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину у сфері обігу психотропних речовин, санкція якого, не є альтернативною та передбачає лише покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, початкову стадію досудового розслідування, обставини вчинення злочину, а також обставини, передбачені ст.178 КПК України, що характеризують підозрюваного.
Зокрема, ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, його вік та стан здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків за місцем проживання та постійного офіційного джерела прибутку, можливість прямого або опосередкованого впливу на свідків, та інші обставини, що передбачені ст.178 КПК України, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку про доведення стороною обвинувачення ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та встановлених вище особистісних характеристик особи підозрюваного, що обумовлено, в першу чергу, загрозою можливого призначення безальтернативного покарання у виді позбавлення волі, і очевидно, що наслідки ризику втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути менш небезпечними ніж покарання і його процедура виконання покарання.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: отримання показань на стадії досудового розслідування та безпосередній допит свідків вже на стадії судового розгляду.
Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слушними є доводи слідчої щодо існування ризику вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, з огляду на репутацію підозрюваного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні тяжкі злочини, відсутність офіційних джерел прибутку, що вказують на сталу тенденцію вчинення обвинуваченим злочинів в якості джерела доходу та усвідомлене нехтування загальноприйнятими соціальними нормами.
Слідчий суддя наголошує, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Враховуючи надані сторонами докази, суд вважає, що в конкретній ситуації існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, з урахуванням тяжкості покарання в співставленні з характеризуючими даними підозрюваного, є достатньо високими.
12.4 Можливість застосування альтернативних запобіжних заходів
Приймаючи до уваги суть та характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , існування високого ступеня ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, відомостей про особу підозрюваного, який не має стримуючих факторів від продовження протиправної поведінки, міцних соціальних зв'язків, легальних джерел доходу, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування до ОСОБА_4 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не здатен ані запобігти встановленим ризикам щодо підозрюваного, ані забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що з моменту отримання органом досудового розслідування висновків експертизи вилучених за місцем проживання ОСОБА_4 під час обшуку психотропних речовин /09.05.2024 р./ до звернення слідчої до суду з клопотанням /23.05.2024 р./ минуло більше десяти діб, однак вказана обставина, з огляду на пред'явлення йому підозри лише 23.05.2024 р. та набуття відповідного процесуального статусу, не спростовує висновки суду щодо необхідності застосування до нього виняткового запобіжного заходу.
Аргументи підозрюваного про наявність цивільної дружини та неофіційне працевлаштування жодним доказом не підтверджено, а інших суттєвих обставин, які б давали підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу судом не встановлено.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Згідно п.3 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину встановлюється у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Поряд з цим положеннями п.5 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З урахуванням обставин справи та враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суд вважає за можливе не визначати підозрюваному розмір застави у кримінальному провадженні.
V. Межі строку дії запобіжного заходу
13. Враховуючи те, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.307 КК України, яким в даному випадку є 23.05.2024 р. (п.4 ч.3 ст.219 КПК України), слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 22.07.2024 р. (в межах строку досудового розслідування).
Керуючись ст.ст.131,176-179,193,194,309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчої СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024270000000658 від 01.03.2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.07.2024 року без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання.
Строк дії ухвали визначити до 22.07.2024 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, слідчому та прокурору - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1