Справа № 346/293/24
Провадження № 33/4808/554/24
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П.
Суддя-доповідач Васильєв
24 травня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Баранова Ю.Г.,
розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресом: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч), а також стягнуто судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок,-
встановив:
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.01.2024 року о 22:11 год. в м. Коломия, по вул. Кринична, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», номерний знак « НОМЕР_1 », у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку зі згоди водія на місці зупинки із застосуванням приладу "Алкофор 507", результат тесту - 1,65 промілле (тест № 00003), чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 15.04.2024 року надіслав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження вказує, що повний текст постанови суду він отримав 07.03.2024 року.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник адвокат Баранов Ю.Г., підтримали вимоги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду необхідно відмовити та апеляційну скаргу повернути апелянту з наступних підстав.
Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов'язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов'язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях.
Так, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом, визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на доступ до суду.
Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ).
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»).
При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції враховує процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи та після ухвалення судового рішення.
Так, в обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 та його захисник адвокат Баранов Ю.Г. вказують, що не строк на апеляційне оскарження судового рішення повинен рахуватись з часу, коли особа, яка визнана винною у вчинення правопорушення отримала копію судового рішення. Стверджують, що ОСОБА_1 отримав копію судового рішення 07.03.2024 року та 17.03,2024 року подав апеляційну скаргу, яку в подальшому йому було повернуто у зв'язку із відсутністю клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення.
Таким чином, зі змісту вищевказаних доводів вбачається, що ОСОБА_1 вже раніше звертався із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, яку йому було повернуто на законних підставах.
Зокрема, зі змісту матеріалів провадження вбачається, що 18.03.2024 року суджом було зареєстровано апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якій останній стверджував, що повний текст постанови суду отримав 07.03.2024 року, а тому строк на подання апеляційної скарги необхідно рахувати до 18.03 .2024 року включно.
Однак, вищевказані доводи ОСОБА_1 були визнані безпідставними та постановою судді Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудза Б.І. від 25.03.2024 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була повернута апелянту.
Апеляційний суд звертає увагу, що питання щодо повторного звернення з апеляційною скаргою вже неодноразово вирішувалось при розгляді інших проваджень.
Зокрема, відповідно до усталеної судової практики апеляційного суду апелянт має можливість повторно звернутись апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарженні тільки за умови, що у вказаному клопотанні він наводить нові правові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та вказує нові поважні причини, яким не було надано відповідну правову оцінку апеляційною інстанцією.
Разом з тим, апелянт повинен не тільки вказати, які саме причини перешкоджали йому своєчасно оскаржити судове рішення, надати відповідні дані, які підтверджують реальну існування вищевказаних причин, а також вказати, чому він не мав можливості зазначити вищевказані доводи раніше.
Апеляційний суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що строк на апеляційне оскарження розпочинається з дня винесення судом постанови і невчасне отримання апелянтом копії судового рішення не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Крім того, зі змісту мотивувальної частини оскаржуваної постанови вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Баранов Ю.Г., були присутні під час проголошення постанови суду від 04.03.2024 року, коли було проголошено повний текст судового рішення.
Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 було відомо про результат судового розгляду справи та те, що судом було винесено постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, якщо цей строк було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний та непереборний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , мотивуючи поважність пропущення ним строку на апеляційне оскарження постанови суду, посилається на обставини, які стосуються отримання ним копії судового рішення та вважає, що строк на апеляційне оскарження повинен рахуватись з часу отримання ним копії судового рішення.
Однак, відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження повинен рахуватись не з дня отримання апелянтом копії судового рішення, а з дня винесення судом постанови.
Апеляційний суд неодноразово вказував на те, що посилання на несвоєчасне отримання копії судового рішення по справі, відповідно до вимог ст.294 КУпАП, не може бути визнано поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду за умови, що апелянт приймав участь у розгляді провадження судом та був обізнаний про ухвалене судом рішення і порядок його оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
Таким чином, апелянтом не надано доказів існування обставин, які перешкоджали йому своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову суду.
За відсутності доказів існування обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість оскаржити постанову у встановлений законом строк, не залежали від волевиявлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та виникли протягом строку, який пропущено, не можливо дійти висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набрало законної сили.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що останній вже раніше звертався з апеляційною скаргою, яку йому було повернуто, що з моменту ухвалення судового рішення пройшов тривалий час і постанова суду набрала законної сили, виходячи з конкретних обставин встановлених судом, вважаю, що відсутні правові підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду і апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню апелянту.
Повернення апеляційної скарги, не позбавляє апелянта права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначити та довести реальне існування причин, які не дозволили йому своєчасно оскаржити постанову суду.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2024 року.
Повернути апеляційну скаргу ОСОБА_1
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв