Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3769/24
Номер провадження 1-кс/711/1025/24
20 травня 2024 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
власника майна - ОСОБА_4 ,
представника заявника: адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2023 у справі №697/1415/23 (в порядку ст.ст.174, 303-307 КПК України) -
Заявник ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просять скасувати арешт майна ОСОБА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду від 20.09.2023 у справі №697/1415/23. Зобов'язати слідчого/слідчих органу досудового розслідування та прокурора у провадженні негайно повернути ОСОБА_4 його майно.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , підтримав клопотання та пояснив, що в межах кримінального провадження №12023250340000152 від 19.04.2023 було проведено обшук у власника майна ОСОБА_4 та його родичів. Із ОСОБА_4 проведено одну слідчу дію, його допитано у якості свідка, іншого статусу на момент розгляду клопотання він не має. У задоволенні клопотань ОСОБА_4 та його захисника слідчим відмовлено, так як він звертався із клопотанням до органу досудвоого розслідування. Звертає увагу на ст.28 КПК України щодо контролю розумності строків. Повідомив, що слідчий мав встановити строки виконання доручення щодо проведення огляду. В судовому засіданні надав для огляду підтвердження звернення до слідчого щодо проведення слідчих дій за його участі і ОСОБА_4 , постанову про відмову у таких діях та оскарження до слідчого судді таку бездіяльність.
Заявник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання та пояснив, що слідчим суддею під час вилучення майна та накладення арешту не враховувалися ряд обставин. Також не взято до уваги, що речі вилучено і за місцем проживання його родичів, просить врахувати строк розслідування та повернути речі, які були вилучені.
Слідчий ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання та повідомив, що було проведено обшук у кримінальному провадженні. Було накладено арешт слідчим суддею від 20.09.2023. Вказана ухвала була предметом розгляду суду апеляційної інстанції. Все майно було передано на огляд та частково вже оглянуто. Майно включає в себе банківські картки, чорнові нотатки, переписки та електронні предмети у вигляді мобільних телефонів, комп'ютери. Просить відмовити у задоволенні клопотання. Додатково додав, що електронна техніка містить велику кількість інформації, яка оглядається відповідно до доручення та вимірюється у терабайтах, не заперечує щодо інформації, що на жорстких дисках міститься і особиста інформація у вигляді фотографій ОСОБА_4 , що не має значення для досудового розслідування, однак вона в перемішку із іншою інформацією. На даний час речі там і перебувають, куди їх передали як речові докази для кваліфікованого огляду спеціалістами, частково не поверталися.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, слідчий суддя, перевіривши клопотання на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений незалежно від суб'єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023250340000152 від 19.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України за фактом заволодіння майном громадянки Республіки Польща Анжеліки Піскож.
На підставі ухвали слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області №697/1415/23 від 12.09.2023, було проведено обшуку у будинку, прибудинковій території і надвірних приміщеннях за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , в ході якого виявлене та вилучено мобільні телефони, банківські картки, сімко тримачі (карт, хол дер), сім-картки мобільних операторів, флеш накопичувачі, жорсткий диск із кабелем живлення; чорнові записи виконані ручкою на аркушах паперу в кількості 15 аркушів, ноутбуки, системний блок комп'ютерний.
Постановою старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 від 15.09.2023 виявлені та вилучені речі під час обшуку 15.09.2023 по АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023250340000152 та залишено на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.
Ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2023 справа №697/1415/23 (провадження №1-кс/697/2023) задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Черкаського районного управління поліції ОСОБА_6 та накладено арешт на вилучене 15.09.2023 протоколом обшуку майно за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 . Слідчий суддя встановив, що накладення арешту на вилучене майно є необхідним, з метою забезпечення збереження речових доказів врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову слідчого від 15.09.2023 про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
04.10.2023 ухвалою Черкаського апеляційного суду відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 . Ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2023 про накладення арешту залишено без змін.
Ухвалюючи рішення, колегія суддів Черкаського апеляційного суду виходила з того, що доводи апеляційної скарги про те, що арешт майна призводить до позбавлення права на роботу ОСОБА_4 не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, зважаючи на те, що хоча застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання, що у цьому випадку і мало місце. Інші доводи викладені в апеляційній скарзі представника, не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для арешту вищевказаного майна.
У судовому засіданні оглянуто матеріали кримінального провадження №12023250340000152 від 19.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, зокрема т. № 1 а.с. 301, де міститься доручення в порядку п.3 ч.2 ст.40 КПК України № 11717/02-23 від 15.09.2023 відділу протидії кіберзлочинам у Черкаській області Департаменту кіберполіції НПУ, яким передано перелічене майно.
В судовому засіданні також досліджені підтвердження звернення до слідчого щодо проведення слідчих дій за участі адвоката ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , постанову про відмову у таких діях та оскарження до слідчого судді таку бездіяльність.
Разом з тим, як вбачається з відповіді №3917/24-29-2024 від 13.03.2024 та відповіді №5617/24/27/29 від 15.04.2024 наданої відділом протидії кіберзлочинам в Черкаській області Департаментом кіберполіції на запит старшого слідчого в ОВС ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , про те, що у зв'язку з великим об'ємом даних, які зберігаються на вилучених носіях інформації (більш ніж 2 Тб), по яких необхідно провести логічний аналіз та обробку завершити огляд вилученої техніки у визначений слідчим термін не представляється можливим.
Аналізуючи матеріали провадження, слідчий суддяприходить до висновку, що досудове розслідування в рамках кримінального провадження на даний час триває, таким чином, слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Разом з тим, ініціатори поданого клопотання не доводять необхідність скасування арешту майна, так як на даний час проводиться огляд та фактично виконується доручення слідчого, також взято до уваги, що відсутні терміни на виконання такого доручення, однак, не вбачається бездіяльність, враховуючи здійснення запитів слідчим та надання відповідей щодо стану виконання доручення, що узгоджується із наявною інформацією, якій здійснюють логічний аналіз та необхідності його завершення, що дійсно доводить необхідність для цілей досудового розслідування.
Таким чином, власником майна та його представником не доведена обставина, що відпала потреба у подальшому накладенні арешту на перелічені речі, що визнані речрвими доказами, з якими тривають заплановані слідчі дії.
Враховуючи викладене вище, а також обставини даної справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає до задоволення на даній стадії кримінального провадження при відсутності доведення такої необхідності. Також роз'яснюється власникам майна, що із вказаним клопотанням можна звертатися повторно у разі зміни обставин та підстав.
Надані на огляд у судовому засіданні матеріали кримінального провадження та оригінали підлягають поверненню володільцям.
Керуючись ст.ст.174, 309 КПК України, -
В задоволенні клопотання про скасування арешту майна - відмовити.
Надані для огляду письмові матеріали в оригіналах - повернути володільцям.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти рішення може бути подане під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текст рішення складено та проголошено 24.05.2024.