Справа № 645/356/24
Провадження № 2-а/645/20/24
24 травня 2024 року м.Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі судових засідань - Циганок В.М., за участю сторін позивач ОСОБА_1 , представника відповідача Чернявського М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову винесену підполковником ОСОБА_2 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі про адміністративне правопорушення серії № ВВ05/9529 від 28.12.2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що постановою № ВВ05/9529 підполковником ОСОБА_2 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.12.2023 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. за ч.2 ст.210-1 КУпАП за те, що 05.10.2023 року ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не було належним чином повідомлено його про місце та час розґляду справи про адміністративного правопорушення, постанова була винесене без його участі та підпису. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Позивач жодних копій протоколів про адміністративне правопорушення не отримував, що являється порушенням його законних прав як громадянина України. Повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення та можливості реалізувати передбачені Конституцією України та КУпАП, права бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Водночас, факт не повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Крім того, позивач зазначає, що в Постанові винесеною ІНФОРМАЦІЯ_4 вказані різні номери самої Постанови №ВВ05/9529 та №ВВ06/9529, що ставить також під сумнів законність винесеної Постанови.
22.02.2024 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не визнає позовну вимогу ОСОБА_1 та обставини, що обґрунтовують її, не погоджується з нею. Заперечуючи проти позовної заяви ОСОБА_1 у повному обсязі, вважають її необгрунтованою та безпідставною за наступних підстав. Статтею 235 КУпАП та пунктами 9, 12 Положення визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 і 211 КУпАП. Безпосередньому розгляду справи передує фіксування факту правопорушення, що відображається у протоколі про адміністративне правопорушення. Позивачу 28.09.2023 було вручено повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 05.10.2023 о 09.00. Проте Позивач у визначений день та час не з'явився. Вручення повістки здійснювалося співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , які можуть підтвердити цей факт. Позивач помилково вважає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на частину першу статті 268 КУпАП. Позивачем також зазначено у позові, що його начебто не було належним чином повідомлено про місце та час розгляду адміністративного правопорушення, жодних копій протоколів про адміністративне правопорушення він не отримував, постанова у справі про адміністративне правопорушення була винесена без його участі та підпису. Вважали, що Позивачем умисно введено суд в оману щодо фактичних обставин справи. За такі дії винні особи несуть відповідальність, встановлену законом (частина шоста статті 44 КАС України). Стаття 268 КУпАП, на яку посилається Позивач, не містить тієї інформації, про яку повідомляє Позивач у своєму позові. Статтею 268 КУпАП передбачено, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, обов'язкова лише при скоєнні певних адміністративних правопорушень, до яких не відноситься адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, тому участь Позивача при складанні постанови у справі про адміністративне правопорушення в даному випадку є необов'язковою. До того ж, Позивач надає до суду хибні дані щодо обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення, бо про місце та час розгляду адміністративного правопорушення він повідомлявся під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується його підписами. Протокол про адміністративне правопорушення був складений за його присутності (копія додається) і Позивач розписався власноруч в отриманні його копії. Отже, при призначенні дати розгляду справи про адміністративне правопорушення Позивач був присутній. Факт складання протоколу про адміністративне правопорушення та присутності Позивача під час його складання може підтвердити особа, що здійснювала збір матеріалів для складання такого протоколу. ІНФОРМАЦІЯ_4 виконані вимоги статті 285 КУпАП у повному обсязі (постанова у справі про адміністративне правопорушення була направлена Позивачу поштою на адресу його мешкання, про що зроблено відповідну відмітку у постанові). Позивач це й не заперечує, а навіть навпаки підтверджує у своєму позові. На думку Позивача постанова у справі про адміністративне правопорушення має різні номери, а саме: № ВВ05/9529 та № ВВ06/9529. Насправді номер постанови наступний: № ВВОБ/9529 (ВВОБ - відділення військового обліку та бронювання). З моменту оголошення рішення про мобілізацію, відповідно до Указу Президента України “Про часткову мобілізацію” 17.03.2014 № 303/2014, затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VІІ, в Україні настав особливий період, який діє по теперішній час. Широкомасштабна війна розпочалася 24 лютого 2022 року, яка триває майже 2 роки. Станом на сьогоднішній день Позивач був лише 1 раз у ІНФОРМАЦІЯ_5 через привод його стосовно неявки за повісткою. Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 “Про загальну мобілізацію”, затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ (зі змінами) в Україні оголошено проведення загальної мобілізації, що на даний час триває. Статтею 65 Конституції України, частиною першою статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” та частиною першою статті 17 Закону України “Про оборону України” передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”). Частиною другою статті 17 Закону України “Про оборону України” визначено, що громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством. Згідно з частиною третьою статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” військовий обов'язок включає, зокрема, призов на військову службу, проходження військової служби тощо. Усі військовозобов'язані зобов'язані з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для виконання свого військового обов'язку, передбаченого статтею 65 Конституції України, статтею 17 Закону України “Про оборону України” та статтями 1, 39 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”. Позивач з початку повномасштабної війни не виконує свій конституційний обов'язок, а продовжує переховуватися від призову на військову службу під час мобілізації. ІНФОРМАЦІЯ_4 , його посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, дії ІНФОРМАЦІЯ_3 не є протиправними, зокрема, не порушено порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановлений КУпАП. Винесенням постанови у справі про адміністративне правопорушення від 28.12.2023 № ВВОБ/9529 права, свободи та інтереси Позивача не порушено. Штраф накладено на Позивача не безпідставно. Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 є безпідставною, необгрунтованою, такою, що не відповідає дійсності та обставинам справи. Саме Позивачем порушено вимоги чинного законодавства України. У зв'язку з викладеним просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 повністю.
07.03.2024 року від позивача надійшла Відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначає, що вручення повістки та відсутності події адміністративного правопорушення: норми діючого законодавства вимагають, щоб повістка була вручена особисто і підписана особою, якій вона призначена. Форма розписки та її зміст визначені в Додатку 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, згідно з яким повістка має відривну частину розписку про те, що повістка про виклик у визначений час до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержана певним громадянином із засвідченням його особистим підписом. Інші форми запрошення, сповіщення про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки законодавцем не встановлені. У разі відмови від підписання повістки посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки у присутності свідків складається акт про відмову від отримання. Як вбачається з матеріалів справи, повістка від 28 вересня 2023 року на ім'я ОСОБА_1 не містить підпису останнього про її отримання. При цьому, акт про відмову в отриманні повістки від 28 вересня 2023 року відсутній у матеріалах справи та не наданий до суду Відповідачем. Згідно статті 255 КУпАП, що визначає перелік осіб, які мають право складати протокол про адміністративні правопорушення, так і у Положенні про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, про повноваження ІНФОРМАЦІЯ_6 (їх посадових осіб) складати протоколи не йдеться. Законом не передбачено право ІНФОРМАЦІЯ_6 складати протоколи у справі про адміністративні правопорушення за ст. 210-1 КУпАП. Відповідач інкримінує позивачу порушення вимог статей 17, 65 Конституції України, Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», без конкретизації, ні постанова № ВВОБ/9529 від 28 грудня 2023 року за справою про адміністративне правопорушення, ні протокол про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП від 27 грудня 2023 року не містять жодних кваліфікуючих ознак. Разом з тим, в оскаржуваній постанові указано, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Проте, слід зауважити, що дана норма описує кілька дій у межах однієї частини статті: 1) повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також 2) вчинення такого порушення в особливий період. Натомість, ні в постанові, що оскаржується, ні в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, за якою саме ознакою кваліфіковані дії позивача: повторність вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, чи вчинення такого порушення в особливий період, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано жодного свідка, що можуть підтвердити факт скоєного правопорушення. До ІНФОРМАЦІЯ_3 Позивача було привезено з порушенням, посадові особи викрали Позивача на вулиці коли він йшов на роботу, не маючи на це законних прав та підстав в грубій формі вимагали документи, на заперечення позивача не реагували, схопивши за руки за штовхали до машини та привезли до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після складання адміністративного протоколу працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , Позивач звернувся до поліції з заявою про викрадення людини та неправомірності дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , справу було передано до Державного бюро розслідувань в м. Полтава, результати розслідування Позивача ще не повідомляли. У зв'язку з наведеним просить суд про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позові.
Представники відповідача Нікіпєлова Є., ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечували, із підстав зазначених у відзиві, просили відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Під час провадження у справах про адміністративні правопорушення, для реалізації даного конституційного принципу, у відповідності до ст.ст. 7, 245 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Разом з тим, вказані норми Закону не були дотримані посадовими особами відповідача під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Як зазначено в ч.1 ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Зі змісту статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За нормативними правилами статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Відповідно до частини другої статті 254 КпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За змістом вказаних норм, а також положень ст. ст. 256, 259 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка підозрюється у вчиненні правопорушення; під час цього особі роз'яснюються її процесуальні права, особа вправі надати пояснення; для складання протоколу особу може бути доставлено до відповідного державного органу.
Судом встановлено, що протокол № ВВОБ/9504 від 27.12.2023 року відносно ОСОБА_1 був складений у його присутності, йому були роз'яснені процесуальні права згідно ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, згідно пояснень в протоколі він не погодився із протоколом. ОСОБА_1 була вручена копія протоколу та сповіщено про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП 28.12.2023 року о 09.00 годині.
За результатами розгляду вказаного протоколу начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , було винесено постанову № ВВОБ/9529 від 28 грудня 2023 року, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з тим, що останній порушив вимоги абзацу 2 ч.ч.1,3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.ч.1,2 ст.17 ЗУ «Про оборону України», ч.ч.1 ,2, 3, абзацу 2 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», підпункт 2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 30.12.2022 р. за №1487, що тягне за собою відповідальність, згідно Закону України, а саме отримавши повістку під особистий підпис 28.09.2023 року, в якій зазначено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год. 00 хв. 05.10.2023 року, на вищевказану дату ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився, причину своєї неявки не повідомив. Правопорушення виявлено під час дії особливого періоду. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
Згідно ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року, оголошено загальну мобілізацію протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався Указами Президента України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Нормативно-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є, зокрема, Закони України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про оборону».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити медичний огляд та лікування в лікувально - профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Взяттю на військовий облік військовозобов'язаних державними органами, підприємствами, установами та організаціями підлягають громадяни, придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час, які не досягли граничного віку перебування в запасі Збройних Сил.
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Також, згідно з п.19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, (далі - Порядку) призовники і військовозобов'язані, а також посадові особи, винні в порушенні вимог Порядку і Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних несуть відповідальність згідно із законом.
За приписами частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. 2 ст. 210-1 КУПАП, в редакції, яка діяла на час розгляду справи, передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, у вигляді штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
В підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правоопрушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а саме неявку позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 05.10.2023 року за викликом, представником відповідача була надана копія розписки, згідно якої зазначено, що повістку на ім"я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09.00 годину 05.10.2023 року, одержав 28.09.2023 року. Але в зазначеній розписці відсутній особистий підпис особи, а саме ОСОБА_1 про отримання повістки.
Тобто в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вручення повістки про виклик на ім"я позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 05.10.2023 року, як зазначено в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності. Матеріали справи не містять й доказів ухилення позивача від отримання повістки, від допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 представник відповідача в судовому засіданні відмовився.
У відповідності до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення, встановлений ст.279 КУпАП, передбачає обов'язок органу чи посадової особи, яка здійснює розгляд справи, дослідити наявні у справі докази.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Однак, відповідач не надав суду доказів того, що позивач отримав повістку про явку до центру на 05.10.2023 року, що стало підставою його неявки та подальшого притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, будь-яких доказів того, що позивача належним чином було оповіщено про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 05.10.2023 року матеріали справи не містять і таких доказів відповідачем суду не надано, що повністю виключає вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відтак всупереч ст.77 КАС України відповідачем не спростовано доводів позивача про незаконність постанови, винесеної за його відсутності, у зв'язку із неявкою його до центру 05.10.2023 року.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки двомісячний строк для накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.1 ст.38 КУпАП закінчився, тому подальше провадження у справі про адміністративне правопорушення згідно протоколу № ВВОБ/9504 від 27.12.2023 відносно ОСОБА_1 неможливе.
Враховуючи викладене вище, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями ч. 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи викладене, керуючись на підставі ст.ст. 7, 210-1, 247, 279, ч.1 ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову № ВВОБ/9529 від 28 грудня 2023 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_2
Судове рішення складено 24.05.2024 року.
Суддя - І.В. Ульяніч