Справа № 638/7740/19
Провадження № 1-кп/638/472/24
Іменем України
24 травня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів-
В судовому засіданні прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб без можливості внесення застави. В обгрунтування прокурор послався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зазначила, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя особи, підозрюється у вчиненні інших кримінальних правопорушень на території Російської Федерації. Крім того, у ОСОБА_6 відсутні стійкі соціальні зв'язки, він не одружений, не працює, на утриманнні малолітніх дітей не має, оголошений у міжнародний розшук з метою арешту та подальшої екстрадиції до РФ. Вищевказане свідчить про ризик переховування від суду з метою уникнути покарання та наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_6 , будучи оголошеним у міжнародний розшук, перебуваючи на території України, знову обвинувачується у вчиненні умисного злочину проти житття та здоров'я особи. Крім того, існує ризик впливу на свідків та потерпілу з боку обвинуваченого з метою зміни останніми їх показань, оскільки справа розглядається новим складом суду і вказані особи ще не допитані. Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами. Прокурор вважає, що обрання більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. В обгрунтування своєї позиції послався на доводи, які виклав в клопотанні про зміну запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, у разі його продовження, з визначенням обов'язків, передбаченних ст.194 КПК України. Також зазначив, що клопотання про продовження запобіжного заходу без можливості внесення застави є необгрунтованим, оскільки судове провадження здійснюється вже досить тривалий час і нових обставин, які б не дозволяли забезпечувати розгляд обвинувального акту при перебуванні ОСОБА_6 поза межами слідчого ізолятора, прокурором не наведено. Тривалість провадження не підтверджена ні обгрунтованою підозрою (обвинуваченням), ні складністю справи, ні наявністю ризиків, а тривалість такого розгляду справи обумовлена виключно неналежним виконанням прокурором своїх посадових обов'язків. Істотні порушення вимог КПК України органом досудового розслідування свідчать про недопустимість більшої половини доказів, наявних у справі. Посилання прокурора на те, що ОСОБА_6 може якимось чином впливати на свідків чи потерпілу, взагалі є необгрунтованими, оскільки за весь час перебування під вартою він таких спроб не вчиняв та за такий тривалий час вони навряд чи змінять свої показання, які вже надавали у судовому засіданні. ОСОБА_4 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою з можливістю внесення застави у максимальному розмірі, передбаченому ст.182 КПК України для даного виду злочину, тобто у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працезхданих осіб, що перевищує розмір шкоди, заявленої у цивільному позові.
Обвинувачений у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував, підтримав клопотання захисника. Також зазначив, що у нього відсутній намір переховуватися від суду та впливати на свідків та потерпілу. Більшість свідків можуть надати свідчення щодо його позитивної характеристики, тому він зацікавлений у їх допиті, кримінальна справа щодо злочинів на території Роісйської федерації повністю сфабрикована. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого.
Прокурор проти зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави заперечував, вважає заявлене клопотання необгрунтованим.
Суд, заслухавши доводи прокурора, захисників та обвинуваченого, дослідивши клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зміну цього запобіжного заходу, матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед іншого - вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Європейський суд з прав людини роз'яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, які продовжують існувати на час розгляду вказаного клопотання, що полягають у можливості ухилення від суду та впливу на свідків, з огляду на наступне.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинений злочин, може вдатися до відповідних дій.
На наявність цих ризиків вказує те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Суд також враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, відсутність у обвинуваченого постійного джерела доходів та місця проживання на території України, дані, які характеризують його особу, відсутність міцних соціальних зв'язків, оголошення у міжнародний розшук з метою арешту та подальшої екстрадиції до Російської Федерації за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 111, ч. 2 ст. 127 КК РФ, що свідчать про можливість ОСОБА_6 переховування від суду та не виконання ним процесуальних обов'язків. Крім того, на теперішній час судовий розгляд триває, свідки ще не допитані, тому існує ризик того, що обвинувачений буде мати можливість незаконно вплинути на свідків з метою зміни показань, що не сприятиме об'єктивному розгляду справи.
Доводи захисника про ряд істотних порушень вимог КПК України, допущених органом досудового розслідування, що свідчить про недопустимість більшості доказів, наявних у справі, а також те, що докази вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення містять між собою суперечності, суд вважає передчасним, оскільки лише дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, перевіривши всі обставини під час судового провадження, суд може дійти висновку про обґрунтованість чи необґрунтованість пред'явленого обвинувачення та доведеність всіх елементів складу злочину.
З огляду на викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Суд вважає, що менш суворий запобіжний захід не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченому. Відсутні підстави, які б спростували тих вагомих ризиків, які обгрунтовують подальше тримання під вартою.
Щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою з можливістю внесення застави суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо, зокрема, злочину, який спричинив загибель людини.
Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави обвинуваченому.
Стороною захисту не доведено, що запобіжний захід із застосуванням застави буде адекватним у даному кримінальному провадженні і таке застосування зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виключити ризики, пов'язані із звільненням його з-під варти у разі внесення застави. Доводи, зазначені захисником у клопотанні про зміну запобіжного заходу, не спростовують наявність ризиків, встановлених судом і обгрунтованого обвинувачення.
Крім того, в судовому засіданні захисником ОСОБА_4 заявлено клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у володінні Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області та містять охоронювану законом таємницю, з можливістю вилучення належним чином засвідчених їх копій, а саме: до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019110200000308 від 18.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
В обгрунтування клопотання захисник зазначив, що раніше ухвалою суду був наданий тимчасовий доступ до вказаних вище матеріалів. Проте, під час виконання ухвали виявилось, що вказані матеріали перебувають в архіві Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит ОСОБА_5 за підписом начальника відділення СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області. ОСОБА_4 просив суд надати тимчасовий доступ йому та адвокату ОСОБА_5 до матеріалів кримінального провадження №12019110200000308 від 18.01.2019 з раніше обгрунтованих підстав для отримання необхідних відомостей з врахуванням повідомлених обставин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_5 підтримали заявлене клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, оскільки вважає, що відсутня необхідність у доступі до зазначених відомостей, зважаючи на те, що ОСОБА_6 інкримінується вбивство саме 10.01.2019, а факт перебування його 12.01.2019 у м. Києві не має відношення до обставин вчинення ним кримінального правопорушення.
Розглянувши клопотання захисника ОСОБА_4 про надання тимчасового доступу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, тимчасовий доступ до речей і документів.
Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у ст. 161 КПК України (ч. 1 ст. 160 КПК України).
У відповідності до ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомлення з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, вилучити їх (здійснити їх виїмку).Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Судом встановлено, що інформація, про тимчасовий доступ до якої зазначається в клопотанні, не відноситься до документів, до яких згідно ст.161 КПК України заборонено доступ.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відомості, які містяться у матеріалах кримінального провадження, стороні захисту необхідно отримати для доведення факту того, що ОСОБА_6 ще 12.01.2019 перебував у місті Києві, де проживав у готельному комплексі "Царь Град" та не міг 14-15 січня 2019 нанести ОСОБА_7 тілесні ушкодження, час нанесення яких не виключається висновком судово-медичної експертизи від 19.01.2019 №10-12/197-ДМ/19, на який посилається сторона обвинувачення.
Відповідно до ч.6 ст.163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить, зокрема: конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю.
Враховуючи встановлені обставини, наведені норми кримінального процесуального закону, перевіривши надані докази, суд вважає клопотання захисника про отримання доступу до відомостей, які можуть підтвердити перебування ОСОБА_6 з 12.01.2019 в іншому місці, обґрунтованим та таким, яке необхідне задовольнити, оскільки з матеріалів справи вбачається, що документи, до яких захисник просить надати тимчасовий доступ, містять відомості, що мають ознаки таємниці досудового розслідування, тобто мають конфіденційний, таємний та професійний характер (в т.ч. службовий) та мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Відомості, які містяться в цих документах, можуть бути використані як докази, а довести вказані обставини іншими способами неможливо.
Керуючись ст.ст. 2, 159, 161-163, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 321, 369-372, 392, 395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» (№ 27) строком на 60 (шістдесят) днів, тобто, з 24 травня 2024 до 22 липня 2024 року включно без права внесення застави.
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою з правом внесення застави - відмовити.
Строк дії ухвали в частині продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 22 липня 2024 року включно.
Клопотання захисника ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей та документів задовольнити.
Надати захисникам ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_4 , ОСОБА_5 дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, з можливістю вилучення належним чином засвідчених копій документів, які знаходяться у володінні Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області (08500, Київська область, Фастівський район, м. Боярка, вул. Хрещатик, 88), а саме: до матеріалів кримінального провадження №12019110200000308 від 18.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, в частині документів, які містять відомості про обставини заселення (перебування) ОСОБА_6 у готельному комплексі "Царь Град" (м. Київ).
Роз'яснити особі, яка зазначена в ухвалі суду про тимчасовий доступ до речей і документів, як володілець речей або документів, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії, з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.
Особа, яка зазначена в даній ухвалі суду як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до зазначених речей і документів вказаній особі за умови пред'явлення копії цього судового рішення.
Інформація про приватне життя особи, отримана в порядку виконання даного судового рішення, не може бути використана інакше як для виконання завдань кримінального провадження. Кожен, кому наданий доступ до інформації про приватне життя особи, в порядку виконання даного судового рішення, зобов'язаний запобігати розголошенню такої інформації.
Строк дії ухвали в частині надання тимчасового доступу до речей і документів встановити до 22 липня 2024 року включно.
Ухвала в частині надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть подані разом із апеляційною скаргою на рішення, яке буде прийнятим за наслідком розгляду справи по суті.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_6 - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_6 , іншим учасникам судового провадження та направити Державній установі "Харківський Слідчий Ізолятор" для відома і виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Суддя ОСОБА_1