Справа № 204/1744/24
Провадження №1-кп/204/742/24
24 травня 2024 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12024041680000008 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 січня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не працевлаштованого, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
06 серпня 2023 року, приблизно о 09:30 годині, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 разом з потерпілим ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , знаходячись на відкритій ділянці місцевості, на бетонних плитах, побачив сумку потерпілого ОСОБА_7 , в якій знаходився мобільний телефон марки «Nokia 3.4», чорного кольору, IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 та банківська карта АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , яка належить та імітована на ім'я ОСОБА_7 , так у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, на таємне викрадення чужого майна, а саме крадіжку, вищезазначеного майна, яке він визнав, як об'єкт свого злочинного посягання.
В подальшому, знаходячись в тому ж місці, в той же час, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_7 відійшов у своїх особистих справах, при цьому залишивши сумку без нагляду на бетонних плитах за вищевказаною адресою, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не стежить і вони є таємними для оточуючих, ОСОБА_3 , 06 серпня 2023 року, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, викрав чуже майно, а саме мобільний телефон марки «Nokia 3.4», чорного кольору, IMEI-1: НОМЕР_1 IMEI-2: НОМЕР_2 , в справному стані, без суттєвих пошкоджень, ринкова вартість якого згідно висновку експерта №СЕ-19/104-24/987-ТВ від 10 січня 2024 року, складає 3443,66 грн. (три тисячі чотириста сорок три гривні шістдесят шість копійок), та банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , яка належить та імітована на ім'я ОСОБА_7 , та є офіційним документом, які, згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року № 414, та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, є офіційних документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку та таким чином привласнив їх з корисливих мотивів чи інших особистих інтересів.
Так, ОСОБА_3 , тримаючи при собі вищевказане майно, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися у викраденні офіційного документу з корисливих мотивів, вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 КК України.
Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану, вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України.
24 травня 2024 року між прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 , з іншого боку, в присутності захисника ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості, що містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, де вказано, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях та щиро розкаявся.
При укладенні угоди сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 357 КК України покарання у вигляді одного року обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначити остаточне покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, зазначення сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини, зазначені у ст. 470 КПК України, а саме ступінь сприяння ОСОБА_3 у проведенні кримінального провадження щодо нього, наявність можливості забезпечення швидшого судового розгляду кримінального провадження.
Окрім цього, до кримінального провадження було долучено заяву потерпілого ОСОБА_7 , відповідно до якої він не заперечував проти укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 .
Як вбачається з пояснень обвинуваченого та доводів прокурорів, захисника в суді, змісту угоди про визнання винуватості, вона укладена на добровільних засадах, ця угода не суперечить вимогам КПК України та інтересам суспільства, не порушує прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, відсутні відомості, що вона укладена через застосування насильства, примусу, погроз; у матеріалах провадження зафіксовані фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, що дають об'єктивні підстави для визнання винуватості обвинуваченого у їх вчиненні.
За наведених обставин слід затвердити укладену 24 травня 2024 року між прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_6 угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави витрати на проведення по справі судової товарознавчої експертизи № СЕ-119/104-24/987-ТВ від 10 січня 2024 року, згідно наданої довідки.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 100, 124, 370, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 травня 2024 року між прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_6
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у вигляді:
-за ч. 4 ст. 185 КК України 5 (п'ять) років позбавлення волі;
-за ч. 1 ст. 357 КК України 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку - одного року - не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 76 КК України, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не обирався.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Nokia 3.4», чорного кольору, IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_7 - залишити зберігати законному власнику ОСОБА_7 .
У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її після подачі до суду відповідної заяви.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, обвинуваченим, його захисником, з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України, а прокурором виключно з підстав, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1