Справа № 203/2167/24
Провадження № 1-кп/204/893/24
24 травня 2024 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024041030000984 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 березня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середньо спеціальну освіту, не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні маючого неповнолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-08 травня 2024 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ст. 70 КК України до п'яти років одного місяця позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
за участю: прокурора ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
14 березня 2024 року приблизно о 21:30 год., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував в трамваї № 11 разом із малознайомою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка тримала в руках свій мобільний телефон марки «UMIDIGI» А13 Pro 6/128GB Sunglow Gold, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 . У цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), в умовах воєнного стану та останній визначив об'єктом свого злочинного посягання майно ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон марки «UMIDIGI» А13 Pro 6/128GB Sunglow Gold, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .
Перебуваючи в трамваї № НОМЕР_3 на зупинці «Автовокзал» біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в той же час, ОСОБА_3 , реалізуючи свій прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану запровадженого з 05:30 год. 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого в послідуючому продовжений, умисно, усвідомлюючи те, що його дії є очевидними для потерпілої ОСОБА_6 , відкрито, шляхом ривку викрав належний ОСОБА_6 мобільний телефон марки «UMIDIGI» А13 Pro 6/128GB Sunglow Gold, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 вартістю 4250 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 4250 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиросердно розкаявся. Суду надав показання, що події відбувались до двадцятих чисел березня 2024 року, приблизно о 21 годині. Він разом із потерпілою йшов зі сторони вул. Пастера в бік автовокзалу на трамвай, розмовляли. Йшли разом із потерпілої, оскільки інколи бачились, однак не дуже були знайомі. Сіли до трамваю навпроти автовокзалу АДРЕСА_3 . Вподальшому потерпіла дістала телефон, він стояв біля неї, схопив телефон й зник із місця. Телефон був не в чохлі, був просто сенсорний телефон. Потерпіла тримала телефон в руці, він в неї його вихопив. Вона сиділа, а він стояв, він вихопив телефон та побіг до дверей. Трамвай стояв на зупинці. Він не пам'ятає чи кликала вона його чи ні. Він на той час був в тверезому стані. В нього не має відповіді, чому він це зробив. Коли він тікав, то телефон впустив і він розбився. Через три дні він сам прийшов до карного розшуку та дізнався, що є заява на нього. Телефон він розбив за ОСОБА_7 вартістю телефону він погоджується.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 просила обвинуваченому призначити покарання на розсуд суду.
Суд, враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у повному обсязі щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення та вказані обставини ніким не оспорюються, а його покази в судовому засіданні дають достатні підстави не сумніватися у добровільності його позиції, а також позиції потерпілої, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України вважає необхідним визнати недоцільним дослідження доказів, що маються у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються (зокрема щодо факту скоєння обвинуваченим даного кримінального правопорушення та його обставин), та обмежити обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченого, дослідження матеріалів справи та документів, що характеризують його особу та мають значення для вирішення питання щодо речових доказів та судових витрат.
При цьому судом, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України встановлено, що учасники судового процесу правильно розуміють значення цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позицій, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Умисні дії ОСОБА_3 , що виразилися у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, вірно кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до положень ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
При призначенні покарання обвинуваченому згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, раніше судимого, не працевлаштованого, на обліку лікаря-психіатра перебував в період з 27 травня 2008 року по 13 червня 2008 року, та з 15 квітня 2013 року по 30 квітня 2013 року, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, та позиції потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає: щире каяття обвинуваченого у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі.
Беручи до уваги, що ОСОБА_3 засуджено 08 травня 2024 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ст. 70 КК України, а дане кримінальне правопорушення було вчинено останнім до постановлення вказаного вироку суду, суд призначає покарання за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Підстав для призначення обвинуваченому покарання з застосуванням положень ст. ст. 69 КК України суд не вбачає.
Згідно ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2024 року до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За таких обстави, строк попереднього ув'язнення підлягає зарахуванню в строк відбування покарання з дотриманням правил ст. 72 КК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави витрати на проведення по справі судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-24/12558-ТВ від 26 березня 2024 року, згідно наданої довідки.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 100, 124, 370, 373, 374, 376,394 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2024 року, більш суворим покаранням за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.
На підставі ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення в рамках даного кримінального провадження з 21 березня 2024 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення судово товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-24/12558-ТВ від 26 березня 2024 року у розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 копійок.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «UMIDIGI» А13 Pro 6/128GB Sunglow Gold, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який передано в камеру речових доказів ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути законному власнику ОСОБА_6 ;
- DVD-R диски з відеозаписами із камер відеоспостережень, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1