ЄУН 174/617/24
н/п 3/174/264/2024
24 травня 2024 року м.Вільногірськ
Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Борцова А.А., розглянувши матеріал, який надійшов з ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.184 КУпАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в смт Раздольне Раздольненського району, АР Крим, громадянки України, працює контролером ОТК ТОВ «Склянний Альянс», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
якій, згідно ст.268 КУпАП, роз'яснені її права та обов'язки,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 853710 від 14.05.2024, 06.05.2024, об 11:00 год., гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилась від виконання батьківських обов'язків щодо забезпечення належних умов виховання у відношенні свого м/л сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у вчиненні останнім хуліганських дій, чим порушила ч.2 ст.4 ЗУ «Про охорону дитинства».
Дії ОСОБА_1 посадовою особою кваліфіковані за ч.1 ст.184 КУпАП.
Особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 пояснила, що у її сина ОСОБА_3 постійно виникають конфлікти з ОСОБА_4 06.05.2024 ОСОБА_4 із друзями зустрів її сина, штовхали його в спину, обзивались, потім ОСОБА_4 ударив Данила кулаком в щелепу, розвернувся та хотів вже йти, але ОСОБА_3 потягнув його за футболку і випадково захватив мотузку з хрестиком, що була у ОСОБА_5 на шиї, яка порвалась і залишилась в руках Данила. Після цього Данило кинув її ОСОБА_6 , той забрав, а син разом з другом побігли додому.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю по наступним підставам.
Так, ч.1 ст.256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, в тому числі, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Таким чином, складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тобто фіксація адміністративного правопорушення відбувається саме під час складення адміністративного протоколу, яким і визначаються межі судового розгляду по даній справі.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, приписами ст.129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011, заява №21037/05; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015).
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Малофеева проти Pocії» (заява № 36673/04, рішення від 30 травня 2013 року) та «Карелін проти Pocії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За диспозицією ч.1 ст.184 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі ухилення батьків від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням їхнього належного виховання, навчання та створення необхідних умов життя.
Разом з тим, при складенні протоколу посадовою особою порушені вимоги ст.256 КУпАП, оскільки не конкретизовані об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення в діях ОСОБА_1 , зокрема не вказано, в чому саме полягало її ухилення від виконання батьківських обов'язків, тобто її винні дії чи бездіяльність щодо забезпечення належних умов навчання та виховання малолітнього сина.
Окрім того, диспозиція ч.1 ст. 184 КУпАП є бланкетною, а ст.4 Закону України «Про охорону дитинства», на яку посилається посадова особа в протоколі про адміністративне правопорушення в обґрунтування порушення ОСОБА_1 норм закону, не містить частини другої, і взагалі дана норма встановлює систему заходів щодо охорони дитинства в Україні, а не обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини.
Також, в протоколі не зазначено у чому саме полягали хуліганські дії малолітнього ОСОБА_2 та відносно кого ці дії були вчинені, чи завдана цими діями шкода, якщо так, то кому і яка саме.
До того ж, у Постанові ККС ВС від 5 березня 2024 року у справі № 202/716/22 (провадження № 51-5296км23) Верховний Суд вказав, що хоча хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, але головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються на тотальному негативізмі та ворожому ставленні до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об'єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню і реакція інших на провокаційні дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.
Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначаються з огляду на час, місце, обстановку й інші обставин його вчинення, характер дій винного, а також поведінку потерпілого і стосунки, що склалися між ними.
Разом з тим, згідно пояснень малолітнього ОСОБА_7 , ініціатором конфлікту, який трапився 06.05.2024, був саме малолітній ОСОБА_4 разом з друзями, який заподіяв йому удар кулаком в обличчя (а.с.5), однак ці обставини працівником поліції при складанні протоколу не перевірялися, свідки конфлікту між малолітніми ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не встановлені та не опитані, а отже висновок про наявність в його діях ознак хуліганства є передчасним.
До того ж, в якості потерпілого у протоколі зазначений малолітній ОСОБА_2 , який згідно з цим протоколом і вчиняв протиправні дії щодо іншої малолітньої особи, що суперечить вимогам ст.269 КУпАП.
Крім того, згідно з диспозицією ч.1 ст.184 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі ухилення батьків від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є малолітньою особою.
Таким чином, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності здійснено посадовою особою з порушеннями вищевказаних норм, об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, в її діях при складанні протоколу не конкретизовані, достатніх та допустимих доказів на підтвердження її винної поведінки не надано, а отже її винуватість у вчиненні вказаного правопорушення поза розумним сумнівом не доведена, тому склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.184 КУпАП, в діях ОСОБА_1 відсутній, а провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
Керуючись п.1 ст.247, ст.184, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір віднести на рахунок держави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Суддя: підпис А.А.Борцова