Єдиний унікальний номер 448/955/24
Провадження № 2-з/448/3/24
24.05.2024 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
На адресу суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - адвокат Працевитого Г.О. про забезпечення позову поданою/пред'явленою до подачі позовної заяви, в якій просить винести ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви та зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №12177 від 16.06.2021р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення на користь стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №0628-5094 від 18.02.2021р. в розмірі 37 044,00 грн.
В обґрунтування поданого клопотання вказує на те, що заявник ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до відповідача, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", 3-ті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ у Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович з позовом про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Зазначає, що на даний час, за оскаржуваним виконавчим написом вже здійснюються дії щодо його примусового виконання, в зв'язку з чим заявник вимушений терміново звертатися до суду з вказаною заявою до подання позову до суду, оскільки написання позову потребує отримання документів від приватного виконавця та нотаріуса та написання позову.
Зазначає, що станом на сьогодні виконавчі написи, вчинені на кредитних договорах є незаконними та вони не підлягають виконанню. Так пунктом 5 ст. 10-2 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" забороняється відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально. Проте виконавчі написи, які були вчинені до початку військового стану все ще перебувають на примусовому виконанні, в зв'язку з чим подається вказана заява.
Покликається на те, що на підставі вищезазначеного виконавчого напису приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович відкрив виконавче провадження №66527985. В рамках виконавчого провадження було накладено арешти на всі рахунки та майно боржника, провадяться дії щодо звернення стягнення на рахунки, майно та заробітну плату. Станом на сьогодні щомісячно з усіх рахунків та заробітної плати ОСОБА_1 здійснюються відрахування на користь кредитора за виконавчим написом, який буде оскаржуватися в судовому порядку та фактично є таким, що не підлягає виконанню.
Стверджує, що такі дії приватного нотаріуса, кредитора та приватного виконавця щодо виконання оскаржуваного виконавчого документу в період майбутнього розгляду справи у суді будуть порушувати права заявника (позивача) та свідчать про можливість реального стягнення його майна та коштів в рамках виконання виконавчого напису, який було вчинено з порушенням закону, в період розгляду справи у суді. В разі не зупинення виконавчого провадження, для заявника (позивача) існують ризики щодо неможливості реального виконання рішення суду про скасування виконавчого напису в майбутньому, оскільки за час розгляду справи у суді, сума заборгованості може бути стягнута з заявника/позивача в повному обсязі і перерахована на користь кредитора.
Дослідивши подане клопотання про вжиття заходів забезпечення до пред'явлення позову, суд приходить до наступного висновку.
Згідно норм ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до вимог ч.1-3 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується : 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно із ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову за висновками Верховного Суду України в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника), через що заходи забезпечення мають гарантувати можливість ефективної реалізації на практиці вимоги позивача на випадок розв'язання спору на його користь.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, на що звертав увагу судів Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову». Згідно з роз'ясненням п.10 зазначеної Постанови, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
При цьому процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.
Згідно зі ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до ст.50 Закону України "Про нотаріат", нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Так, заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що предметом майбутнього спору, який буде ініціювати заявник/позивач (його представник) є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (оскарження виконавчого напису №12177 від 16.06.2021 року), а примусове стягнення за спірним виконавчим написом може призвести до незаконного стягнення з заявника/позивача грошових коштів.
З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, беручи до уваги предмет майбутнього позову, - позивач має намір оскаржувати виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом, яким стягнуто з позивача заборгованість за кредитом на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС") може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звертатиметься до суду.
Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи виконавцем буде примусово стягнуто грошові кошти, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, оцінивши обґрунтованість доводів представника заявника (позивача) та встановивши безпосередній зв'язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом майбутнього позову, з огляду на положення статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає, що подана представником заявника заява про забезпечення позову є обґрунтована та така, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Таким чином, задоволення вимоги представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса є підставою для припинення виконавцем вчинення будь-яких дій щодо його виконання.
Підстав для обов'язкового надання зустрічного забезпечення позивачем, який має постійну реєстрацію місця проживання в Україні, за ч.3 ст.154 ЦПК України на момент постановлення цієї ухвали суд не вбачає, а із забезпеченням позову пов'язані ризики неотримання виконання за грошовими зобов'язаннями, потенційні збитки від яких підлягають попередньому доведенню відповідачем, внаслідок чого надання зустрічного забезпечення наразі недоцільне.
Відповідно до ч.4 ст.152 ЦПК України слід роз'яснити заявнику що він повинен пред'явити позов протягом десяти днів від дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.13, 81, 149, 150, 153, 258-261, 353-355 ЦПК України ЦПК України, суддя -
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задовольнити, забезпечивши позов без вжиття заходів зустрічного забезпечення.
Зупинити стягнення, що проводиться на підставі виконавчого напису, вчиненого 16 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрованого в реєстрі за №12177, за яким стягується заборгованість за кредитним договором №0628-5094 від 18.02.2021р. із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" в розмірі 37 044,00 грн. до винесення рішення у справі.
Копію ухвали направити для виконання приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Білецькому Ігорю Мироновичу.
Копію ухвали направити для відома заявнику ОСОБА_1 та його представнику - адвокату Працевитому Г.О.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Грабовського П., буд.11, офіс №104; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф.407, код ЄДРПОУ 38548598.
Суддя Ю.В. Кічак