Справа № 237/1866/24
Провадження № 2/237/621/24
22.05.24 року м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Ліпчанського С.М.,
при секретарі Бахтіяровій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Курахове Мар'їнського району Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Позивач зазначає, що перебуває у шлюбі з відповідачем, від цього шлюбу ми маємо дитину: - ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_2.
Після фактичного припинення шлюбних відносин дитина залишились на утриманні відповідачки. За домовленістю позивач ОСОБА_1 постійно піклується про доньку ОСОБА_4 , бере участь у її вихованні, в свою чергу відповідачка ОСОБА_2 приділяє більшість часу та уваги собі та своєму новому чоловіку, тому донька постійно знаходиться разом із позивачем ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 проживає окремо в будинку. Має стабільний та високий заробіток. Дитина дуже хоче жити із батьком, позивачем ОСОБА_1 .
Взаєморозуміння у цьому питанні сторони не досягли, тому позивач змушений звернутись до суду, щоб визначити місце проживання малолітньої дитини.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановлений законодавством строк та порядок.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сторони по справі мають дитину: - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 10 січня 2008 року.
Відповідно до ст.ст. 160, 161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання.
Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Малолітня дитина не повинна, крім виняткових обставин, відокремлюватися від матері. Суспільство і органи влади повинні забезпечити необхідний догляд за дітьми, які залишилися без піклування сім'ї або без адекватних засобів підтримки.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї з моменту народження.
На підставі ст. 3,76,79,80,175,184 ЦПК, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», статей 160, 161 СК України, відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України»,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити у повному обсязі.
Визначити місце проживання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 10 січня 2008 року, разом із ОСОБА_1 , Паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Мар'їнським РВ УМВС України в Донецькій обл. 02.09.1998р., адреса проживання:АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , залишивши її на повному утриманні та вихованні за ОСОБА_1 .
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , паспорт громадянина України з електронним носієм документ № НОМЕР_4 , виданий органом 1460, 11.08.2021 року, адреса проживання: АДРЕСА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_5 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 10 січня 2008 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів.
Суддя С. М. Ліпчанський
Дата документу 22.05.24 року