Справа № 620/14160/23 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ
27 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Губської Л.В., Епель О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо призначення ОСОБА_1 з 12 липня 2023 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 54 відсотки без врахування до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 4 місяці 28 днів, роботи на посаді слідчого - 2 роки 3 місяці 13 днів, стажу роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді - 2 роки 3 місяці 18 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 4 місяці 28 днів, роботу на посаді слідчого - 2 роки 3 місяці 13 днів, стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді - 2 роки 3 місяці 18 днів та здійснити призначення, перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 12 липня 2023 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 68% заробітної плати працюючого судді, визначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданою ТУ ДСА України в Чернігівській області за №734 від 18 липня 2023 року, яка складає 107202,00 грн., виходячи зі стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 29 років 03 місяці 22 дні, з яких: 22 роки 3 місяці 23 дні - робота на посаді судці, 2 роки 4 місяці 28 днів - половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, 2 роки 3 місяці 13 днів - робота на посаді слідчого, 2 роки 3 місяці 18 днів- стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем неправильно визначено стаж роботи позивачки на посаді судді і тому неправильно обраховано розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 54 %, оскільки до стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці мало б бути враховано половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 4 місяці 28 днів, роботи на посаді слідчого - 2 роки 3 місяці 13 днів, стажу роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді - 2 роки 3 місяці 18 днів.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо призначення ОСОБА_1 з 12 липня 2023 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 54 відсотки без врахування до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 4 місяці 28 днів, роботи на посаді слідчого - 2 роки 3 місяці 13 днів, стажу роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді - 2 роки 3 місяці 18 днів; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 4 місяці 28 днів, роботу на посаді слідчого - 2 роки 3 місяці 13 днів, стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді - 2 роки 3 місяці 18 днів та здійснити призначення, перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 12 липня 2023 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 68% заробітної плати працюючого судді, визначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданою ТУ ДСА України в Чернігівській області за №734 від 18 липня 2023 року, яка складає 107202,00 грн. виходячи зі стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 29 років 03 місяці 22 дні, з яких: 22 роки 3 місяці 23 дні - робота на посаді судці, 2 роки 4 місяці 28 днів - половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, 2 роки 3 місяці 13 днів - робота на посаді слідчого, 2 роки 3 місяці 18 днів- стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції зробив висновок, що до стажу роботи позивачки на посаді судді, яка дає право на відставку, підлягають зарахуванню половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 4 місяці 28 днів, робота на посаді слідчого - 2 роки 3 місяці 13 днів, стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді - 2 роки 3 місяці 18 днів. Вказаний висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 560/499/19.
Відповідач, не погодившись судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що діючим законодавством на час звернення позивача за призначенням щомісячного грошового утримання такі періоди не мають враховуватися при обрахуванні цієї виплати, внаслідок чого, апелянт вважає, що діяв в межах закону.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Указом Президента України від 7 березня 2001 року № 165/2001 ОСОБА_1 , призначена на посаду судді Срібнянського районного суду Чернігівської області строком на п'ять років.
Відповідно до наказу №28/2 Управління юстиції в Чернігівській області від 14 березня 2001 року позивачка вважається такою, що з 19 березня 2001 року приступила до роботи на посаді судді Срібнянського районного суду Чернігівської області.
Постановою Верховної Ради України від 16 березня 2006 року № 3564-IV позивачка обрана на посаду судді Срібнянського районного суду Чернігівської області безстроково.
Згідно наказу Срібнянського районного суду Чернігівської області від 28 березня 2006 року №16 їй продовжено з 16 березня 2006 року термін повноважень судді Срібнянського районного суду Чернігівської області, як обраної безстроково.
Відповідно до статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
24 травня 2023 року позивачкою, до Вищої ради правосуддя, подана заява про звільнення з посади судді Срібнянського районного суду Чернігівської області у відставку.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 704/0/15-23 від 11 липня 2023 року ОСОБА_1 , як таку, що має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, встановлений статтею 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», звільнено з посади судді Срібнянського районного суду Чернігівської області у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с.32).
Згідно Рішення Вищої ради правосуддя № 704/0/15-23 від 11 липня 2023 року ОСОБА_1 має стаж роботи на посаді судді, з огляду на зазначене загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку (станом на дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення - 11 липня 2023 року), становить 28 років 10 місяців 4 дні, з яких: 22 роки 4 місяці 4 дні - робота на посаді судді, 1 рік 10 місяців 29 днів - половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, 2 роки 3 місяці 13 днів - робота на посаді слідчого, 2 роки 3 місяці 18 днів - стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді.
Наказом Срібнянського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2023 року №28-К/ТР позивачку відраховано зі штату Срібнянського районного суду Чернігівської області у зв'язку з задоволенням заяви про відставку та складено 28.07.2023 розрахунок стажу позивачки, в якому вказано, що стаж роботи позивачки як судді станом на 11.07.2023р. становить 29 років 3 місяці 22 дні (а.с.35).
07.08.2023 року позивачка звернулася до відділу обслуговування громадян №8 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
До заяви додано документи, необхідні для призначення щомісячного довічного грошового утримання, що визначені Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 09 лютого 2023 року № 7-2), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2023 року за № 353/39409.
Зокрема, до заяви було додано розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, складений головою суду 28.07.2023.
Відповідно до вказаного розрахунку стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 29 років 3 місяці 22 дні.
16.08.2023 Прилуцьким об'єднанням управління ПФУ було прийнято Рішення 254050008662, яким був визначений стаж роботи позивачки як судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, як 22 роки 3 місяця та 24 дня (а.с. 37).
Отже, відповідачем не було зараховано до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання інші періоди, які підлягають зарахуванню, а саме: половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, роботи на посаді слідчого та роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді.
Вказані обставини підтверджені належними доказами, і не є спірними.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
В силу статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VI).
Згідно з частинами 2-3 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання.
При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (ч. 5 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Згідно абз. 4 пункту 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
За правилами частини 1 статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI (далі - Закон України № 2453-VI) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із вимогами статті 135 Закону України № 2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції. Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України № 2453-VI, зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-XIІ "Про статус суддів", (далі - Закон України № 2862-ХІІ)
Відповідно до ч. 1 статті 43 Закону України № 2862-ХІІ, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом 2 ч. 4 цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітраж і в України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах. Київському і Севастопольському міських судах. Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражі в у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до роз'яснення поняття "прокурор", яке міститься в статті 56 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, під поняттям "прокурор" у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 461, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 501, частині п'ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.
Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2021 року по справі № 369/2234/17 вказав, що оскільки за змістом статті 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді, крім роботи на посадах суддів судів України, зараховується час роботи саме на посадах прокурорів і слідчих. Роз'яснення поняття "прокурор" міститься у статті 56 Закону №789-ХІІ, що стосується поняття "слідчий", то його необхідно трактувати за аналогією, та застосовувати положення статті 43 Закону № 2862-ХІІ в цій частині, коли йдеться про вирішення питання про можливість зарахування періоду роботи в прокуратурі до стажу, який дає право на відставку судді.
Також, на час набрання чинності Законом України № 245З-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".
Згідно з п. 3-1 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.137 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (в редакції на день звільнення позивачки) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Матерілами справи підтверджено, зокрема зі змісту рішення Вищої ради правосуддя від 11.07.2023, шо розрахунок стажу позивачки як судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить: загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку (станом на дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення - 11 липня 2023 року), становить 28 років 10 місяців 4 дні, з яких: 22 роки 4 місяці 4 дні - робота на посаді судді, 1 рік 10 місяців 29 днів - половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, 2 роки 3 місяці 13 днів - робота на посаді слідчого, 2 роки 3 місяці 18 днів - стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді.
У зв'язку з викладеним суддя Цигура Н.А. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, встановлений статтею 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Окремо в цьому Рішенні Вищої ради правосуддя зазначено, що до стажу роботи на посаді судді, що дає ОСОБА_1 право на відставку, підлягають зарахуванню 2 роки 3 місяці 18 днів (із трьох років) стажу роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді (а саме робота на посаді головного спеціаліста з правових питань у Срібнянській районній державній адміністрації). Решта стажу роботи за юридичною спеціальністю (робота на посаді слідчого) вже зарахована до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку, на підставі абзацу другого частини четвертої
статті 43 Закону № 2862-ХІІ.
Таким чином, дії відповідача щодо неврахування вказаних періодів роботи позивачки до стажу роботи судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, а саме половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, роботи на посаді слідчого та роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді, є протиправними, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №766/14821/16-а, від 31.10.2019 у справі №766/17221/16-а, від 07.11.2019 у справі №727/4435/17.
Враховуючи вищевикладене, сталу судову практику, правові позиції Верховного Суду, які обов'язкові для судів інших інстанцій, колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог і не доведеність відповідача правомірності свого рішення відповідними доказами, оскільки позиція позивача ґрунтується на нормі закону і верховенстві права.
Проте, суд першої інстанції помилився при обрахуванні стажу роботи, який вже був врахований до стажу роботи позивачки за іншої нормою закону, через що неправильно визначив стаж роботи як 29 років 3 місяці 22 дні, при тому що Вища рада правосуддя своїм рішенням вже встановила стаж роботи позивачки як судді станом на день звільнення 11.07.2023р. - 28 років 10 місяців 4 дні, з яких: 22 роки 4 місяці 4 дні - робота на посаді судді, 1 рік 10 місяців 29 днів - половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, 2 роки 3 місяці 13 днів - робота на посаді слідчого, 2 роки 3 місяці 18 днів - стаж роботи за юридичною спеціальністю.
Внаслідок наведеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, і розмір щомісячної довічної грошового утримання судді у відставці становить 66% заробітної плати працюючого судді, визначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданою ТУ ДСА України в Чернігівській області за №734 від 18 липня 2023 року.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апелянт не довів належними та достатніми доказами правомірність свого рішення.
Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, проте допустив помилку щодо в частині визначення стажу роботи, через що рішення суду підлягає зміні, що передбачено ст.317 КАС України.
Статтею 317 КАС України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення.
Керуючись статтями 308, 309, 311, 313, 315, 317, 321. 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, змінити виклавши абзаци 2 та 3 в іншій редакції:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо призначення ОСОБА_1 з 12 липня 2023 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 54 відсотки без врахування до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 1 рік 10 місяців 29 днів - половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, 2 роки 3 місяці 13 днів - робота на посаді слідчого, 2 роки 3 місяці 18 днів - стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді, тоді яка загальний стаж судді становить - 28 років 10 місяців 4 дні, з яких: 22 роки 4 місяці 4 дні - робота на посаді судді, 1 рік 10 місяців 29 днів - половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, 2 роки 3 місяці 13 днів - робота на посаді слідчого, 2 роки 3 місяці 18 днів - стаж роботи за юридичною спеціальністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, 1 рік 10 місяців 29 днів - половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, 2 роки 3 місяці 13 днів - роботу на посаді слідчого, 2 роки 3 місяці 18 днів - стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді, тоді яка загальний стаж позивачки як судді становить - 28 років 10 місяців 4 дні, з яких: 22 роки 4 місяці 4 дні - робота на посаді судді, 1 рік 10 місяців 29 днів - половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, 2 роки 3 місяці 13 днів - робота на посаді слідчого, 2 роки 3 місяці 18 днів - стаж роботи за юридичною спеціальністю та здійснити призначення, перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 12 липня 2023 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66% заробітної плати працюючого судді, визначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданою ТУ ДСА України в Чернігівській області за №734 від 18 липня 2023 року.
В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Л.В. Губська
О.В. Епель