Ухвала від 27.05.2024 по справі 420/32610/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/32610/23

Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.,

рішення суду першої інстанції

прийнято 31.01.2024, м. Одеса

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги матеріали апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СТІЛЛІ” до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року адміністративний позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СТІЛЛІ” задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA50020/2023/000160/2 від 13.09.2023 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ТОВ “СТІЛЛІ” сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

На зазначене судове рішення відповідач подав апеляційну скаргу, перевіривши яку на відповідність вимогам процесуального закону було встановлено, що вона подана без дотримання вимог ст.296 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Також, було встановлено, що дану апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого ст.295 КАС України строку, при цьому до скарги апелянт не додав заяви про поновлення пропущеного ним строку.

За вказаного, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 року, апеляційну скаргу митного органу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у цій справі було залишено без руху; апелянту надано строк для усунення недоліків, шляхом надання доказу сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, обґрунтованої заяви/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням поважності причин його пропуску з доказами на їх підтвердження.

Ухвалу апеляційного суду від 18.03.2024р. в електронному вигляді скаржник отримав 19.03.2024р. (12:46). Дата отримання судом повідомлення про доставлення до електронного кабінету - 19.03.24 (13:02). Строк для усунення недоліків сплинув - 29.03.2024р.

Однак, впродовж наданого строку та станом на даний час доказ сплати судового збору скаржником не надано.

Разом з цим, 28.03.2024р. від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, у якій посилаючись на відсутність у Одеської митниці можливості надати доказ оплати судового збору через відсутність в умовах воєнного стану бюджетних надходжень на оплату судового збору, просить про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків. Зазначає, що з метою недопущення відмови у відкритті апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги з підстав несплати судового збору у встановленому розмірі по справі №420/32610/23, начальник Одеської митниці надав розпорядження Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Одеської митниці щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення у даній справі, але у митниці відсутні відповідні кошти.

До указаної вище заяви скаржник також додав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої посилався на Закон України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 року, яким на території України було введено воєнний стан, що наразі триває. Також, заявник посилається на рекомендації Ради суддів щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднені 02.03.2022р. в яких зокрема рекомендується по можливості продовжувати встановлені різного рожу строки щонайменше до закінчення воєнного стану.

02.05.2024р. П'ятий апеляційний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою:

- відмовив у задоволенні заяви Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі №420/32610/23,

- залишив без руху апеляційну скаргу Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у даній справі №420/32610/23 та надав скаржнику строк у 10 днів, з моменту отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання обґрунтованої заяви/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення з доказами на їх підтвердження,

- відмовив апелянту у відстроченні сплати судового збору у справі №420/32610/23,

- продовжив Одеській митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі апеляційного суду від 18.03.2024р. по справі №420/32610/23, які полягають у наданні до суду доказу сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги.

Вказаною ухвалою апеляційного суду від 02.05.2024р. також було повідомлено скаржнику про наслідки не усунення виявлених недоліків у відповідних частинах, які передбачені ст.ст.299 та 169 КАС України.

Ухвалу апеляційного суду від 02.05.2024р. Одеська митниця отримала в електронному вигляді - 02.05.24 (20:10); дата отримання судом повідомлення - 02.05.24 (20:14). Отже, срок для усунення недоліків - 13.05.2024р.

Втім, протягом встановленого судом строку, недоліки апеляційної скарги скаржник не усунув. Доказу сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги не надав.

Разом з цим, 13.05.2024р. апеляційним судом зареєстровано клопотання (подане апелянтом через «Електронний суд» 10.05.024), у якому Одеська митниця просить про поновлення строку на апеляційне оскарження за цією апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2024р. та продовжити Одеській митниці строк на усунення недоліків цієї апеляційної скарги до моменту затвердження указу президента України про завершення воєнного стану.

Обґрунтовуючи своє клопотання, скаржник посилається на введення воєнного стану.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В свою чергу, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

В даному ж випадку, на переконання апеляційного суду апелянтом не підтверджено наявності поважних причин, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів зауважує, що апелянтом не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов'язку.

Загалом клопотання Одеської митниці не містить жодного належного доводу, який би дійсно свідчив про наявність обґрунтованих/поважних причин, які зумовили пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду, при цьому не залежали від його волі.

Саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Також, судова колегія звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22, згідно якої лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

В даному ж випадку, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі посиланням на введення в Україні воєнного стану, скаржник не довів, які саме обставини, зумовлені воєнним станом спричинили перешкоди своєчасному поданню апеляційної скарги, та не підтвердив їх доказами. В свою чергу, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року у справі №154/3029/14-ц. висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

Отже, наведені скаржником доводи, в обґрунтування причин пропуску строку подання даної апеляційної скарги, на думку апеляційного суду є неповажними, що виключає можливість поновлення пропущеного скаржником строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Згідно із ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

У відповідності до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Відповідно до положень ч.1 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений суддею-доповідачем строк подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, втім така належним чином не обґрунтована, вказані у ній підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому судова колегія вважає, що у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

Окрім того, слід також врахувати, що скаржник до цього часу не усунув і недоліку апеляційної скарги, який полягав у наданні доказу сплати судового збору.

Оцінюючи клопотання в частині продовження строку для усунення недоліків, колегія суддів приймає до уваги, що за приписами ч.2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

В той же час, доводи скаржника, викладені у поданому до апеляційного суду клопотанні не містять обґрунтованих підстав для його задоволення, оскільки належних доказів наявності обставин, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону ним не надано.

За вказаного, підстави для продовження строку для усунення недоліків, про що у клопотанні також заявляється апелянтом, до того ж на необмежений фактично строк (до моменту затвердження указу Президента України про завершення воєнного стану, що не передбачено процесуальним законом) - відсутні.

Також, апеляційний суд враховує, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, до поданої з пропуском строку апеляційної скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має й інші недоліки, і ці недоліки апеляційної скарги не усунуто, зокрема й не подано клопотання із зазначенням інших причин для поновлення пропущеного строку, слід застосовувати наслідки, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Одеської митниці загалом (вхід.№ 21315/24 від 13.05.2024), та приходить висновку про наявність передбачених п.4 ч.1 ст. 299 КАС України підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за даною апеляційною скаргою.

Керуючись ст. ст. 121, 169, 298, 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Одеською митницею строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 року у справі № 420/32610/23 та відмовити у задоволенні клопотання апелянта про поновлення такого строку.

Відмовити у задоволенні клопотання Одеської митниці про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СТІЛЛІ” до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.

Суддя-доповідач Т.М. Танасогло

Судді О.О. Димерлій Ю.В. Осіпов

Попередній документ
119305031
Наступний документ
119305033
Інформація про рішення:
№ рішення: 119305032
№ справи: 420/32610/23
Дата рішення: 27.05.2024
Дата публікації: 29.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (11.06.2024)
Дата надходження: 23.11.2023
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ХАРЧЕНКО Ю В
відповідач (боржник):
Одеська митниця
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІЛЛІ"
представник позивача:
Краснопивцев Олексій Костянтинович