П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/26508/23
Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.,
повний текст судового рішення
складено 05.12.2023, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі довідки №11/8074 від 22.06.2023 року;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо виплати ОСОБА_1 пенсії в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , після її перерахунку з 01.01.2018 року, з 1 січня по 31 грудня 2018 року з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії та з 1 січня по 31 грудня 2019 року з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 01.01.2018 року на підставі довідки №11/8074 від 22.06.2023 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 01.01.2018 року пенсії з урахуванням 100% суми її підвищення.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що з 01.08.2012 року позивачці, яка діє в інтересах трьох неповнолітніх дітей призначено пенсію в разі втрати годувальника. Однак, після здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018 року у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанов від 30.08.2017 року №704 та від 21.02.2018 року №103, виплата суми підвищення пенсії здійснювалася поетапно, а саме: у період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року - 50%; у період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75%. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у проведенні їй перерахунку пенсії з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з яких розраховувалась та сплачувалась пенсія станом на 31.12.2017 року та з урахуванням 100% підвищення, яке встановлено проведеним з 01.01.2018 року перерахунком пенсії в зв'язку з підвищенням грошового забезпечення діючих військовослужбовців відповідної категорії неконституційними та протиправними.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року позов задоволено частково, наступним чином:
- визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 за рахунок виплати з 01.04.2018 року 50% суми підвищення пенсії, з 01.01.2019 року 75% суми підвищення пенсії;
- зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті пенсії у разі втрати годувальника з 01.01.2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №11/8074 від 22.06.2023 року, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України;
- зобов'язано ГУ ПФУ здійснити з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , з урахуванням розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення №11/8074 від 22.06.2023 року, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та з урахуванням раніше виплачених сум;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Дану справу було розглянуто судом першої інстанції у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які, також, є дітьми померлого військовослужбовця ОСОБА_5 .
З 01.08.2012 року позивачці в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
17.04.2018 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії по втраті годувальника та нараховано пенсію для ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з 01.05.2018 року в розмірі 30% грошового забезпечення та вказано, що підвищення пенсії виплачується з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року в розмірі 50% від підвищення, з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року в розмірі 75% від підвищення, а з 01.01.2020 року в розмірі 100% від підвищення.
На підставі довідки про розмір грошового забезпечення №11/8074 від 22.06.2023 року, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку пенсії.
15.08.2023 року відповідачем повідомлено позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії на підставі довідки №11/8074 від 22.06.2023 року, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи позивачу в проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року на підставі оновленої довідки, з урахуванням розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення, а також виплати пенсії з указаної дати з урахуванням 100% суми підвищення, діяв не на підставі Конституції та законів України. А вимоги щодо зобов'язання ГУ ПФУ здійснити виплату пенсії з 01.01.2018 року пенсії з урахуванням 100% суми її підвищення, є передчасними.
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Частина 18 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII (далі - Закон №2262) встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з ч.4 ст.63 Закону №2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13.02.2008 року №45 (далі - Порядок №45, у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова №704 набрала чинності з 01.03.2018 року.
21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262 до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
Пунктом 2 Постанови №103 передбачено проведення виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
- з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
- з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
- з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
У подальшому Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Отже, поетапність виплати підвищення перерахованої пенсії була визначена пунктом 2 Постанови №103, який був визнаний протиправним та нечинним у судовому порядку.
14.08.2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - Постанова №804), яка набрала чинності 04.09.2019 року, згідно з якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до Постанови №704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.01.2020 року у справі №640/19133/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 року, Постанову №804 визнано протиправною та нечинною.
Також необхідно зазначити, що у постанові Верховного Суду від 09.04.2020 року (справа №640/19928/18) суд зазначив, що залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 року, серед іншого вказав на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати. Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з 05.03.2019 року.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019 року у зразковій справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року.
Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 09.04.2020 року (справа №640/19928/18) зазначив, що скасування з 05.03.2019 року в судовому порядку пункту 2 Постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми Постанови №103 були діючими. З урахуванням наведеного, правильними є висновки судів попередніх інстанцій в тому числі в частині відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо виплати йому лише 50% суми підвищення пенсії та зобов'язання ГУ ПФУ виплачувати йому 100% суми підвищення пенсії, перерахованої згідно зі статтею 63 Закону №2262, Постановою №704 та Постановою №103, починаючи з 01.01.2018 року з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою, оскільки на момент перерахунку пенсії позивачу у березні 2018 року пенсійний орган керувався ще чинними положеннями Постанови №103, а підставою звернення позивача до суду з даним позовом були, на його думку, незаконні дії відповідача щодо виплати 50% суми підвищення пенсії.
Натомість Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 року у справі №520/2098/19 зазначила, наступне:
«Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині 3 статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 року у справі №913/204/18, від 10.03.2020 року у справі №160/1088/19).
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 року у справі №826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон №2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.».
Отже, керуючись цією позицією ВП ВС, Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 року у справі №440/4978/19 виклав інший правовий висновок, згідно з яким позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 року на підставі Закону №2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01.01.2018 року, а не з моменту набрання 05.03.2019 року законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18.
За таких обставин, враховуючи останню правову позицію Верховного Суду, право позивача на отримання 100% суми підвищення пенсії не пов'язано зі скасуванням у судовому порядку положень Постанов №103 та №804 та виникло з 01.01.2018 року.
Таким чином, дії відповідача щодо виплати позивачу у період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року 50% суми підвищення пенсії, а з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року 75% суми підвищення до пенсії є протиправними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відмовляючи позивачу в проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України з урахуванням розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення, а також виплати пенсії з указаної дати з урахуванням 100% суми підвищення, відповідач діяв не на підставі Конституції та законів України.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ГУ ПФУ здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 01.01.2018 року пенсії з урахуванням 100% суми її підвищення, колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції, що такі вимоги є передчасними, оскільки у спірних правовідносинах перерахунок пенсії на підставі нової довідки ще не проведений, тому задоволення позову у вказаній частині буде свідчити про вирішення спору на майбутнє, що не узгоджується із завданням адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Колегія суддів відхиляє такі посилання апелянта, з наступних підстав.
Положеннями частин 1 та 2 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст.122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом даного позову є бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №11/8074 від 22.06.2023 року, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Відповідно до ч.3 ст.51 Закону №2262 перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, з урахуванням положень ч.3 ст.51 Закону №2262-XII та отриманням позивачем довідки лише 22.06.2023 року позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Також в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково задовольнив вимоги позивача про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідки з 01.01.2018 року, оскільки для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року необхідно врахувати розмір його грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року, а не 05.03.2019 року. Так як, в довідці Адміністрації державної прикордонної служби України від 22.06.2023 року №11/8074 такі складові грошового забезпечення враховані саме станом на 05.03.2019 року, a не на 01.03.2018 року.
Відповідно до ч.2 ст.51 Закону №2262 перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії в період з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року на підставі довідки №11/8074 від 22.06.2023 року задоволенню не підлягають
Погоджуючись з наведеними вище доводами апелянта, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до п.1 ч.1, ч.4 ст.317 КАС України, змінити абзаци 4 та 5 резолютивної частини рішення суду першої інстанції від 05.12.2023 року.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити частково.
Викласти абзаци 4 та 5 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року в наступній редакції:
«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у перерахунку та виплаті пенсії у разі втрати годувальника з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №11/8074 від 22 червня 2023 року, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з урахуванням розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення №11/8074 від 22 червня 2023 року, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та з урахуванням раніше виплачених сум.».
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька