П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/620/23
Перша інстанція: суддя Свида Л.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Градовського Ю.М., суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П., розглянувши питання про відкриття за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крупяний Двір» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
У січні 2023р. ТОВ «Крупяний Двір» звернулося в суд із позовом Одеської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішень про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200389/2 від 9.12.2022р., №UA500500/2022/200390/2 від 13.12.2022р., №UA500500/2022/200391/2 від 13.12.2022р., №UA500500/2022/000404/2 від 20.12.2022р., №UA500500/2022/000413/2 від 27.12.2022р., №UA500500/2022/200422/2 від 28.12.2022р..
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200389/2 від 9.12.2022р., №UA500500/2022/200390/2 від 13.12.2022р., №UA500500/2022/200391/2 від 13.12.2022р., №UA500500/2022/000404/2 від 20.12.2022р., №UA500500/2022/000413/2 від 27.12.2022р., №UA500500/2022/200422/2 від 28.12.2022р..
Стягнуто з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «КРУПЯНИЙ ДВІР» сплачений судовий збір у розмірі 17 422,73грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000грн..
Не погоджуючись із даним судовим рішенням, Одеською митницею подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 4.07.2023р. апеляційну скаргу Одеської митниці - залишено без руху, у зв'язку із не сплатою судового збору у розмірі 26 134,1грн..
13.07.2023р. Одеською митницею подано заяву, в якій апелянт просив відстрочити сплату судового збору або продовжити строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2023р. продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
3.08.2023р. Одеською митницею подано заяву про продовження строку усунення недоліків.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 3.08.2023р. апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку із невиконанням вимоги ухвали без руху.
13.05.2024р. Одеська митниця повторно подала апеляційну скаргу, до якої додала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжну інструкцію №2369 від 29.11.2023р. про сплату судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024р. апеляційну скаргу Одеської митниці залишено без руху, у зв'язку із необхідністю подання клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
23.05.2024р. скаржником подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, судова колегія виходить з наступного.
Частиною 1 ст.295 КАС України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду подаються протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Крім того, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.
Частиною 8 ст.169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
При цьому, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Утім, при вирішенні питання про поважність наведених апелянтом причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
За таких обставин, реалізація проголошеного ч.8 ст.169 КАС України права на повторне звернення з апеляційною скаргою могла бути вчинена у найкоротший термін, з моменту отримання ухвали про повернення апеляційної скарги з підстав, визначених ч.2 ст.298 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що первісна апеляційна скарга подана скаржником у межах строку, встановленого КАС України, однак ухвалою апеляційного суду від 3.08.2023р. повернута, з підстав ч.2 ст.298 КАС України.
13.05.2024р. Одеська митниця вдруге подала апеляційну скаргу, тобто більше ніж через дев'ять місяців з моменту повернення апеляційної скарги та через 4 місяці після сплати судового збору.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Згідно висновків Верховного Суду у справах №826/9136/17, №806/2321/16 у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж. Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Таким чином, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Крім того, у постанові від 24 липня 2023р. у справі №200/3692/21 Верховний Суд сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Колегія суддів зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.
При цьому, колегія суддів зазначає, що внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості вчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи, а відтак в цій частині доводи клопотання є необґрунтованими.
Крім того, колегія суддів констатує, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, і роботи працівників Одеської митниці. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
В свою чергу скаржником не вказано підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
За правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що апелянтом не виконано вимоги ухвали без руху та попущено строк подачі апеляційної скарги.
Приписами ч.3 ст.299 КАС України визначено, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.295, 299 КАС України, суд
У задоволенні заяви Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крупяний Двір» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий-суддя Ю.М. Градовський
Судді І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко