27 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/12246/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року (головуючий суддя Врона О.В.)
у справі №160/12246/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 № 045650015786 від 22.05.2023, згідно якому позивачу відмовлено в зарахуванні пільгового стажу роботи по Списку №2 в період з 25.12.1995 по 29.01.2006 в ПАТ «Дніпровський металургійний завод» та заперечується право на пенсію по досягненні 55 років при наявності пільгового стажу роботи за Списком №2 понад 12 років 6 місяців та страхового стажу роботи понад 25 років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, період роботи з 25.12.1995 по 29.01.2006 в ПАТ «Дніпровський металургійний завод» як особі, яка працювала повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах по Списку №2 по досягненню 55 років зі зниженням пенсійного віку з 07 червня 2023 року - дня досягнення 55 років відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.05.2023 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві протиправно відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на неможливість зарахувати всі періоди роботи у зв'язку з відсутністю підтвердження атестації за певною професією.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №045650015786 від 22.05.2023, згідно якого ОСОБА_1 відмовлено в зарахуванні пільгового стажу роботи по Списку №2 в період з 25.12.1995 по 29.01.2006 в ПАТ «Дніпровський металургійний завод» та заперечується право на пенсію по досягненні 55 років при наявності пільгового стажу роботи за Списком №2 понад 12 років 6 місяців та страхового стажу роботи понад 25 років.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, період роботи з 25.12.1995 по 29.01.2006 в ПАТ «Дніпровський металургійний завод» як особі, яка працювала повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, з урахуванням висновків суду.
В решті позову - відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач-2 безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача період роботи з 25.12.1995 по 29.01.2006, посилаючись на внесення в Перелік робочих місць професій та посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за діючими Списками №1 і №2 за результатом атестації робочих місць за умовами праці, шариковою ручкою посади №36а без відповідного наказу на внесення змін, оскільки не проведення або своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
В той же час, суд зазначив про передчасність вимог про зобов'язання призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, оскільки на час розгляду справи пенсія позивачу ще не призначена, а питання призначення та виплати пенсії за законом віднесено до компетенції відповідних управлінь Пенсійного фонду України. Суд не має права перебирати на себе функції органів пенсійного фонду щодо призначення пенсії.
Також суд відмовив у задоволенні позовних вимог, заявлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оскільки вказаним відповідачем не вчинялось будь-яких дій і не приймались рішення, пов'язані з розглядом заяви позивача.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та винести рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
Скаржник зазначає, що ним правомірно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (29 років 6 місяців) та необхідного пільгового стажу (12 років 6 місяців). Скаржник вважає, що до пільгового стажу не підлягає врахуванню період роботи з 25.12.1995 по 29.01.2006, оскільки згідно атестації від 01.02.2000 №48 в додатку внесена посада (36а) неналежним чином та без відповідного наказу про внесення змін до атестації.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості в цій же частині.
Рішення суду в частині незадоволених позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не перевіряється.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 15.05.2023 позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
Заява ОСОБА_1 розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач-2).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.05.2023 №045650015786 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з тих підстав, що відповідно до наданих до заяви документів (ідентифікаційний код, трудова книжка, військовий квиток, уточнюючі довідки) страховий стаж складає 28 років 7 місяців 5 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.
Пільговий стаж за Списком №2 складає 3 роки 4 місяці 13 днів згідно довідки від 10.03.2023 №16.4/102. До пільгового стажу не враховано період роботи з 25.12.1995 по 29.01.2006, оскільки згідно атестації від 01.02.2000 №48 в додатку внесена посада (№36а) не печатним шрифтом, відсутній відповідний наказ на внесення змін до атестації.
Таким чином, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відсутності необхідного страхового стажу 29 років 6 місяців та пільгового стажу 12 років 6 місяців.
Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправним, оскаржив таке рішення до суду.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.
Частиною першою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 цього Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
В пункті «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» містяться аналогічні норми, які визначають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 чоловікам - після досягнення 55 років за наявності страхового стажу (в даному випадку) 29 років 6 місяців та пільгового стажу 12 років 6 місяців.
Спірним у цій справі є питання зарахування до пільгового стажу роботи позивача періоду його роботи з 25.12.1995 по 29.01.2006 в ПАТ «Дніпровський металургійний завод».
При цьому, відповідач не ставить під сумнів приналежність посади позивача, яку останній обіймав у визначений період до списку професій, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, проте зазначає, що такий період не підлягає зарахуванню до його пільгового стажу за відсутністю належних документів, що підтверджують атестацію робочих місць.
Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме:
довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Відповідно до вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За правилами п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до п. 10 вказаного Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
За приписами п.4.2 Порядку №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Отже своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Що стосується документів про підтвердження атестації робочих місць, відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, роботодавці зобов'язані проводити атестацію робочих місць за умовами праці.
При цьому законодавець поклав відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, організацій.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 або №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
За правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Виходячи з викладеного, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до статті 13 Закону №1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у наведеній вище постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
У спірному випадку, згідно із даними трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 08.01.1985 ОСОБА_1 :
25.12.1995 прийнятий в Управління будівництва Орендного підприємства «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» на посаду - монтажник по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, 3 розряду відповідно до наказу №393 від 25.12.1995 (запис №10).
01.02.1998 - присвоєно 4 розряд у тій же професії відповідно до розпорядження №9 від 09.02.1998 (запис №11);
01.04.2002 - присвоєно 5 розряд у тій же професії відповідно до розпорядження №12 від 26.03.2002 (запис №12);
01.04.2008 - переведений у тому ж цеху монтажником по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій дільниці відповідно до розпорядження №29 від 23.01.2008 (запис №13).
У цей період роботи позивача діяли Списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, професії, за якими працював позивач, віднесені до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що відсутність в трудовій книжці записів щодо проведеної атестації не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
Пільговий характер роботи позивача підтверджується також довідкою ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №16.4/102 від 10.03.2023.
Відповідно до цієї довідки позивач працював повний робочий день на ОП «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського»:
у період з 25.12.1995 по 15.01.2003 у виробництві Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших обьєктів, в якості монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій управління будівництва, що передбачено Списком №2 розділу ХХVІІ, п. а, 2290000а-14612, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162;
у період з 16.01.2003 по 31.03.2008 у виробництві Будівництво, в якості монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій управління будівництва, що передбачено Списком №2 розділу ХХVІІ позицією 27а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
На підтвердження проведення атестації позивачем надані: наказ про атестацію робочих місць за умовами праці від 01.02.2000 №48, проведеної на заводі у 1999-2000рр, узгоджений головним державним експертом з умов праці Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 11.02.2000, лист від 18.01.2006 №003/07-1-17 про розповсюдження дії наказу про атестацію робочих місць за умовами праці ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» від 01.02.2000 №48 до 30.04.2006, узгоджений головним державним експертом з умов праці Дніпропетровської обласної державної адміністрації, наказ про атестацію робочих місць за умовами праці від 30.01.2006 №31, проведеної на підприємстві у 2005-2006рр, узгоджений головним державним експертом з умов праці Дніпропетровської обласної державної адміністрації 31.01.2006, лист від 16.12.2009 №1924 про розповсюдження результатів атестації робочих місць за умовами праці управління будівництва, затверджених наказом від 30.01.2006 №31 на ремонтно-будівельний цех.
Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач-2 безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача період роботи з 25.12.1995 по 29.01.2006, посилаючись на внесення в Перелік робочих місць професій та посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за діючими Списками №1 і №2 за результатом атестації робочих місць за умовами праці, кульковою ручкою посади №36а без відповідного наказу на внесення змін.
Суд апеляційної інстанції підтримує позицію суду першої інстанції, що неналежне ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист, а за наведеними вище висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а навіть не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції, за встановлених у справі обставин вважає, що спірний період роботи позивача з 25.12.1995 по 29.01.2006 має бути зарахований пенсійним органом до пільгового стажу позивача за Списком №2, отже, є правильним висновок суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №045650015786 від 22.05.2023 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з підстав недостатності пільгового стажу є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року у справі №160/12246/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко