про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
27 травня 2024 р. № 400/4852/24
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Ярощук В.Г., ознайомившись з
адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДепартаменту патрульної поліції Національної поліції України, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
23 травня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачці додаткової доплати до грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни", за період з лютого 2021 року по червень 2021 року, в розмірі 1,00 грн. без врахуванням затвердженого начальником управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції списку формування даних для встановлення позивачці додаткової доплати на період дії карантину;
зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплатити позивачці додаткову доплату до грошового забезпечення, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 за період з лютого 2021 року по червень 2021 року, відповідно до затвердженого начальником управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції списку формування даних для встановлення додаткової доплати на період дії карантину, в наступних розмірах: по 50,00% від суми відповідного місячного грошового забезпечення за кожний місяць.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд встановив, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 400/2073/22, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024, задоволено частково позов позиваки до відповідача, яким:
визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці доплати до грошового забезпечення за період з 01.02.2021 по 01.06.2021 у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375;
зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачці доплату до грошового забезпечення за період з 01.02.2021 по 01.06.2021 у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.
Таким чином, щодо позовних вимог позивача щодо здійснення перерахунку та виплатити позивачці додаткової доплати до грошового забезпечення, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з лютого 2021 року по червень 2021 року є таке, що набрало законної сили, рішення суду.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина третя стаття 14 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Виконання судового рішення може відбуватися у добровільному та примусовому порядку, а судовий контроль за виконанням рішення суду здійснює суд, що його ухвалив.
Як слідує зі змісту позовної заяви, при виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 400/2073/22 відповідач виплатив позивачці додаткову доплату до грошового забезпечення, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 01.02.2021 по 01.06.2021 на загальну суму 1 гривня.
Отже, з вищенаведеного слідує, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із неналежним, на думку позивачки, виконанням відповідачем рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 400/2073/22, яке набрало законної сили.
Однак позивачка, не погоджуючись з повнотою виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 400/2073/22, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з новим позовом, підставою якого є його незгода із закриттям відповідного виконавчого провадження.
Частиною другою та четвертої статті 372 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною першою статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, КАС України встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Тому наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отож судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на викладене суд вважає, що обраний позивачкою спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивачки стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.
Даний позов позивача фактично спрямований на виконання іншого рішення суду, а саме: рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 400/2073/22.
Разом із тим, у разі невиконання судового рішення, позивачка має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.12.2020 у справі № 826/13146/18, вирішуючи подібний спір пов'язаний із виконанням судового рішення, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
За вказаних обставин ініційований позивачем спір не може бути вирішеним як адміністративним судом, так і в інших судових юрисдикціях, оскільки стосується вимог про зобов'язання відповідача виконати у бажаний для позивача спосіб чинне рішення Миколаївського окружного адміністративного суду.
Поряд з цим, якщо позивачка вважає, що діями відповідача при виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 400/2073/22 порушено її права, свободи чи інтереси, то вона може звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), чи ініціювати питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення згідно зі статтю 378 КАС України, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Відповідно до пункту 2 частини першої статі 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
З огляду на те, що обраний позивачкою спосіб захисту у межах даного позову є способом виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 400/2073/22, яке набрало законної сили, та яким вирішено питання щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись статтями 19, 170, 171, 243, 248, 256, 293-295, 297 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами. Копію позовної заяви залишити в Миколаївському окружному адміністративному суді.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
4. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.Г.Ярощук