27 травня 2024 рокусправа №380/8857/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач, ГУ ПФУ у Львівській області) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач, ВДВС УЗПВР у Львівській області), в якому просить скасувати постанову відповідача від 10.04.2024 ВП №73187571 про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ГУ ПФУ у Львівській області виконало рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №380/11421/23, здійснивши у вересні 2023 року, тобто до відкриття виконавчого провадження, перерахунок пенсії ОСОБА_1 Виплата заборгованості по пенсії за період з 01.03.2022 по 31.08.2023 у сумі 15 935 грн 42 к. відбудеться після виділення коштів з Державного бюджету. Листом від 30.01.2024 №1300-5308-8/16555 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило відповідача про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №380/11421/23. Вказує, що при прийнятті спірної постанови державний виконавець не перевірив факт виконання судового рішення і не дослідив поважності причин невиконання чи виконання не в повному обсязі. Свої доводи позивач обґрунтовує правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2019 у справі №805/2174/17а. Просить задовольнити позов і скасувати постанову про накладення штрафу.
Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Державним виконавцем 04.12.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №73187571, яку скеровано сторонам до відома та виконання ГУ ПФУ у Львівській області. Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. 01.03.2024 державним виконавцем підготовлено та скеровано на адресу ГУ ПФУ у Львівській області вимогу виконавця про надання вичерпної інформації про виконання рішення суду з відповідним документальним підтвердженням протягом 3-ох робочих днів з моменту отримання. Станом на 10.04.2024 боржником не надано жодної інформації про виконання чи причини невиконання судового рішення, у зв'язку з чим було накладено штраф у розмірі 5100 грн. Вважає постанову про накладення штрафу від 10.04.2024 ВП №73187571 правомірною, а позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Ухвалою суду від 29.04.2024 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Вимоги ухвали позивачем виконано.
Ухвалою від 10.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін. Судове засідання призначено на 16.05.2024.
Відповідачем 16.05.2024 (вх. №37552) подано відзив на позовну заяву, З яким позивач висловив бажання ознайомитися, у зв'язку з чим судове засідання, призначене на 16.05.2024, відкладено до 21.05.2024.
Позивачем у судовому засіданні 21.05.2024 подано відповідь на відзив, аналогічного змісту відповідь надійшла до суду 22.05.2024 (вх. №1100ел).
Суд у судовому засіданні 21.05.2024 заслухав вступне слово представника позивача ОСОБА_2 , оголосив відзив відповідача на позовну заяву, дослідив докази та перейшов до письмового провадження.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
На виконання до ВПВР УЗПВР у Львівській області надійшов виконавчий лист №380/11421/23, виданий 21.09.2023 Львівським окружним адміністративним судом, стягувачем у якому є ОСОБА_3 , а боржником - ГУ ПФУ у Львівській області.
Постановою державного виконавця ВПВР УЗПВР у Львівській області від 04.12.2023 відкрито виконавче провадження №73187571 з примусового виконання виконавчого листа №380/11421/23, виданого 21.09.2023 Львівським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області перерахувати та виплатити з 01.03.2022 ОСОБА_3 щомісячну доплату у розмірі 2 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.072021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.
Вказана постанова скерована на адресу ГУ ПФУ у Львівській області рекомендованим листом та отримана позивачем 20.12.2023, про що вказано у позовній заяві.
ГУ ПФУ у Львівській області листом від 30.01.2024 №1300-5308-8/16555 повідомило відповідача про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №380/11421/23 шляхом проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 з 01.03.2022 щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у зв'язку з чим загальний розмір пенсійної виплати, з урахуванням щомісячної доплати до 2000 грн відповідно до Постанови КМУ №713 становить 12823,35 грн.
Посилаючись на ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, повідомило, що доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.03.2022 по 31.08.2023, яка становить 15935,42 грн, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Станом на день надання відповіді проведено заборгованість, яка виникла внаслідок виконання судових рішень. Які набрали законної сили до 19.09.2020.
Вказаним листом ГУ ПФУ у Львівській області просило винести постанову про закінчення виконавчого провадження.
Натомість державним виконавцем 01.03.2024 в межах виконавчого провадження №73187571 скеровано на адресу ГУ ПФУ у Львівській області вимогу про надання вичерпної інформації про виконання рішення суду №380/11421/23 з відповідним документальним підтвердженням протягом 3-ох робочих днів з моменту отримання та 10.04.2024 постанову ВП №73187571 про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн у зв'язку із невиконанням боржником виконавчого документа.
Постанова державного виконавця про накладення штрафу від 10.04.2024 у ВП №73187571 є предметом оскарження у цій справі з підстав протиправності.
При вирішенні справи суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VІІІ).
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина 4 статті 18 Закону №1404-VІІІ).
Згідно з пунктом 16 частини 3 статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Згідно з частиною першою статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу вказаних норм вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Саме такі правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 у справі №0840/3476/18, від 19.09.2019 у справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 у справі №420/70/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховано судом при розгляді цієї справи.
Спірною постановою на позивача накладено штраф на підставі статей 63 та 75 Закону №1404-VІІІ за невиконання без поважних причин рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/11421/23.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця від 04.12.2023 відкрито виконавче провадження №73187571 з примусового виконання виконавчого листа №380/11421/23, виданого 21.09.2023 Львівським окружним адміністративним судом, пунктом 2 якого зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, про що письмово повідомити державного виконавця. примусове виконання якого здійснюється у ВП №73187571.
Позивачем отримано вказану постанову 20.12.2023, у відповідь на яку ГУ ПФУ у Львівській області листом від 30.01.2024 №1300-5308-8/16555 повідомило відповідача про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №380/11421/23 шляхом проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 з 01.03.2022 щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у зв'язку з чим загальний розмір пенсійної виплати, з урахуванням щомісячної доплати до 2000 грн відповідно до Постанови КМУ №713 становить 12823,35 грн.
Щодо виплати доплати пенсії по рішенню суду за період з 01.03.2022 по 31.08.2023, яка становить 15935,42 грн, боржник повідомив, що така буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Станом на день надання відповіді проведено заборгованість, яка виникла внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили до 19.09.2020.
Вказане свідчить про виконання ГУ ПФУ у Львівській області судового рішення 01.09.2023, тобто до прийняття державним виконавцем 04.12.2023 постанови про відкриття виконавчого провадження №73187571.
Зі змісту постанови неможливо встановити фактичні підстави винесення її відповідачем, оскільки така містить виключно посилання на статті 63 та 75 Закону №1404-VІІІ та констатацію невиконання вимог виконавчого документа станом на 01.03.2024.
Судом встановлено, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №380/11421/23 не виконано в частині виплати заборгованості, яка виникла внаслідок проведеного на виконання цього судового рішення перерахунку пенсії за період з 01.03.2022 по 01.09.2023.
Причиною невиплати ГУ ПФУ у Львівській області заборгованості стала відсутність відповідного фінансового забезпечення.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 92 Конституції України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюється виключно законами. Такими законами є Закон України про Державний бюджет на поточний рік, Бюджетний кодекс України.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”» від 09.04.1992 № 2262 (далі - Закон №2262).
Відповідно до статті 8 Закону № 2262-ХІІ виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 71 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що бюджет Пенсійного фонду - план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 72 Закону №1058-IV кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Відповідно до статті 73 Закону №1058-IV кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на орган Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже, фінансування та виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Фонду, виділених з Держаного бюджету України, та за наявності відповідного бюджетного призначення.
Як встановлено судом, боржником ВП №73187571 - ГУ ПФУ у Львівській області на виконання рішення суду від 30.06.2023 у справі №380/11421/23 здійснено 01.09.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_3 у пенсійній справі №1310008525-Державна прикордонна служба України на виконання судового рішення, направивши розпорядження про перерахунок та в частині виплати коштів (заборгованості) за період з 01.03.2023 по 01.09.2023 доплату включено до Реєстру судових рішень для виконання за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджету за відповідною бюджетною програмою, яке здійснюватиметься у порядку черговості після виділення коштів на такі цілі.
Таким чином, ГУ ПФУ у Львівській області вжило заходи, спрямовані на виконання судового рішення від 30.06.2023 у справі №380/11421/23 в повному обсязі, однак відсутність коштів унеможливила виплату заборгованості за період 01.03.2023 по 01.09.2023 до надходження відповідних бюджетних призначень з Державного бюджету України.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, які повідомлені ГУ ПФУ у Львівській області відповідачу листом від 30.01.2024 №1300-5308-8/16555 та підтвердженні перерахунком пенсії за пенсійною справою №1310008525-Державна прикордонна служба України та розрахунком доплати, в своїй сукупності свідчать про реальну фінансову неможливість виконати судове рішення, оскільки невиплата коштів в повному обсязі за виконавчим документом зумовлена не недбалістю ГУ ПФУ у Львівській області як боржника у ВП №73187571 чи неналежним виконанням своїх обов'язків, а відсутністю відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, що не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин, оскільки виділення коштів на фінансування не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність свого рішення не виконав.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи спірну постанову на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів та Закону №1404-VII, тому таку слід визнати протиправною та скасувати, задовольнивши позов повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ВДВС УЗПВР у Львівській області понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 028 грн, сплаченого за платіжною інструкцією № 1646 від 30.04.2024.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Шашкевича, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43316386) про скасування постанови, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 10.04.2024 ВП №73187571.
Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Шашкевича, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43316386) за рахунок бюджетних асигнувань в користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома