24 травня 2024 рокусправа № 380/2393/24
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 12.01.2024 року №133950013702 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 , з 04.01.2024року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні №1-р/2020, із застосуванням показника вікового цензу у 50 років.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788 в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 № 213-VIII із застосуванням показника вікового цензу у 50 років із додатком переліку необхідних документів.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 12.01.2024 року №133950013702 відмовлено у призначенні пільгової пенсії за віком посилаючись на п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
Позивачка вважає такі дії відповідача незаконними та протиправними, у зв'язку з чим звернулася до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права.
Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка за принципом екстериторіальності передана на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. За результатом розгляду заяви про призначення пенсії прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 12.01.2024 року №133950013702.
По суті позовних вимог вказує, що пунктом “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788 (в редакції Закону від 02.03.2015 №213-VІІІ) було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам: зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Враховуючи наведене, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області просить суд відмовити в задоволенні позову.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надало суду відзив на позовну заяву у вигляді клопотання, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що позивачка звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, оскільки відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 в зв'язку з недосягненням пенсійного віку. Враховуючи наведене, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області просить суд відмовити в задоволенні позову.
Суд всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-
встановив:
ОСОБА_1 04.01.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
За наслідками розгляду заяви позивача від 04.01.2024 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №133950013702 від 12.01.2024 відмовлено ОСОБА_1 призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 за нормами пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №133950013702 від 12.01.2024 : « ОСОБА_1 на дату звернення за призначенням пенсії (04.01.2024) - 50 років 20 днів.
Страховий стаж роботи позивачки складає 32 роки 4 місяці 14 днів, у тому числі пільговий стаж за Списком №2 - 22 роки 6 місяців 5 днів (стаж враховано по 30.09.2022).
Пільговий стаж обчислено на підставі довідки №3/04-406 від 22.12.2023 виданої ВП «Шахта Відродження» ДП «Львіввугілля».
До страхового та пільгового стажу за Списком №2 не зараховано періоди роботи позивача у ВП «Шахта Відродження» ДП «Львіввугілля»:
- з 01.11.2011 по 30.11.2011, з 01.01.2012 по 31.01.2012 та з 01.10.2023 по 31.12.2023 згідно довідки №3/04-406 від 22.12.2023 виданої ВП «Шахта Відродження» ДП «Львіввугілля», оскільки відсутні суми нарахованої заробітної плати в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр);
- з 01.12.2011 по 31.12.2011, з 01.10.2022 по 30.09.2023, оскільки в Реєстрі відсутня сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Також до пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано періоди роботи у ВП «Шахта Відродження» ДП «Львіввугілля» згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 від 07.10.1991:
- з 25.02.1997 по 26.12.1999 в якості електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту обладнання, оскільки наказ від 14.03.1996 №88 «Про проведення атестації робочих місць по умовах праці» по шахті №4 «Великомостівська» не відповідає вимогам Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, оскільки це наказ про проведення атестації робочих місць о умовах праці, а не про затвердження результатів проведеної атестації;
- з 27.12.2004 по 28.12.2004 в якості електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту обладнання у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця за умовами праці.
На підставі вищезазначеного, ОСОБА_1 не має права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку 55 років. Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області правомірно було винесено рішення №133950013702 від 12.01.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 за нормами пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з недосягненням пенсійного віку (55 років)».
Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умова, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що спірним питання в даних правовідносинах є наявність права у позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 в 50 років, оскільки у позивачки наявний як страховий стаж так і стаж за Списком №2, який необхідний для призначення пенсії, що не заперечується відповідачами.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Пунктом 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV встановлено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Преамбулою Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі-Закон № 1788-ХІІ) визначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно із пунктом "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ (зі змінами, внесеними Законом від 02.03.2015 № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менш 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Натомість пунктом "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції, чинній до внесення змін Законом від 02.03.2015 № 213-VIII, було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, до внесення Законом від 02.03.2015 № 213-VIII змін до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, тобто до березня 2015 року, право на пільгову пенсію мали працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2, зокрема, жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Конституційний Суд України 23.01.2020 за результатами розгляду справи № 1-5/2018(746/15) прийняв рішення № 1-р/2020, яким:
"… - визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII;
- стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, зокрема:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам […]".
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
При вирішенні питання про застосовність до спірних правовідносин положень Закону №1058-IV чи Закону № 1788-XII, суд враховує такі правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2021 за результатами перегляду зразкового рішення № 360/3611/20 від 21.04.2021:
" […] Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнані неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зокрема, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених у рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих Законів визначав такий вік для жінок у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV…".
Вирішуючи даний спір, суд враховує висновки Конституційного суду України, викладені у рішенні від 23.01.2020 № 1-р/2020 про те, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1, зокрема, жінки - після досягнення 50 років і при стажу роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Також Конституційний Суд України у рішенні від 23.01.2020 № 1-р/2020 зазначив, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області в рішенні від 12.01.2024 року №133950013702 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, проаналізувавши подані нею необхідні документи, фактично погодився з тим, що позивач має страховий стаж більше необхідних 20 років, а саме 32 роки 4 місяці 14 днів, в тому числі стаж роботи за Списком №2 - більше обов'язкових 10 років, а саме 22 роки 06 місяців 05 днів.
Суд зазначає, що на момент звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (04.01.2024) позивачці виповнилось 50 років 20 днів.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 12.01.2024 року №133950013702 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 2 ст. 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Суд зауважує, що доводи відповідача-2 стосуються відсутності у позивача віку, необхідного для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах, проте такі, на переконання суду, є помилковими, оскільки обчислення віку без урахування рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 призведе до несправедливого та невиправданого обмеження права позивача на соціальний захист.
З урахуванням викладеного належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме визнання протиправним та скасування рішення від 12.01.2024 року №133950013702 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та зобов'язання призначити позивачці з 04.01.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 року № 213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні №1-р/2020.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в сумі 1211,20 гривень, оскільки, підставою для звернення до суду стало протиправне рішення саме Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від №133950013705 від 12.01.2024 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 04.01.2024 згідно п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 року № 213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні №1-р/2020.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9; код ЄДРПОУ 21782461) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 копійок).
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 24.05.2024.
СуддяКоморний Олександр Ігорович