про повернення позовної заяви
27 травня 2024 рокусправа № 380/9894/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав позовну заяву ОСОБА_1 до Навчального центру імені В. Вишиваного Національної гвардії України (в/ч 3007), Національної гвардії України, про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Навчального центру імені В. Вишиваного Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) (далі - відповідач 1), Національної гвардії України (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командувача Національної гвардії України від 28.04.2022 №93 по особовому складу про призначення полковника ОСОБА_1 - начальником відділення - начальником циклової комісії з експлуатації озброєння та військової техніки відділення циклових комісій спеціальних дисциплін;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Навчального центру ім. Василя Вишиваного Національної гвардії України від 29.04.2022 №105 про призначення полковника ОСОБА_1 - начальником відділення - начальником циклової комісії з експлуатації озброєння та військової техніки відділення циклових комісій спеціальних дисциплін;
- зобов?язати Навчальний центр імені В.Вишиваного Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) вчинити дії із перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за посадою заступника начальника Навчального центру за 46 тарифним розрядом із урахуванням роботи в умовах режимних обмежень 20% від посадового окладу становила з 26.02.2022 по 19.01.2024;
- зобов?язати Навчальний центр імені В.Вишиваного Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) вчинити дії із перерахунку та виплати вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 за посадою заступника начальника Навчального центру за 46 тарифним розрядом із урахуванням роботи в умовах режимних обмежень 20% від посадового окладу.
Також представник позивача просить поновити строк звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 13.05.2024 позовну заяву залишено без руху. Суд вказав, зокрема, що викладені в позовній заяві причини пропуску строків звернення до адміністративного суду не є поважними.
Ухвалу суду позивач отримав 13.05.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представник позивача подав заяву про усунення недоліків, в якій додатково зазначив причини пропуску та просив поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Щодо поважності пропуску строків звернення до суду представник позивача вказав, що Верховний Суд у постановах від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі №913/20/21 встановив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов?язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Українське законодавство визнає форс-мажором ряд надзвичайних та невідворотних обставин, серед яких, зокрема, збройний конфлікт, військові дії, неоголошена війна.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який надалі продовжено.
У зв?язку з повномасштабним вторгненням російської федерації Торгово-промислова палата 28.02.2022 розмістила на своєму офіційному сайті лист, яким засвідчила, що збройна агресія російської федерації с форс-мажорною обставиною в контексті українського законодавства.
Також, вказав, що відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-1X, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Тому вважає, що причини поновлення строку на звернення до суду є поважними.
При розгляді заяви суд керується таким.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №362/643/21 визначила, що військова служба є різновидом публічної служби.
Таким чином, у разі проходження позивачем військової служби, до спірних правовідносин слід застосовувати частину 5 статті 122 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений з доказів день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому, «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Із змісту позовних вимог встановлено, що позивач оскаржує наказ командувача Національної гвардії України від 28.04.2022 №93 та наказ начальника Навчального центру ім. Василя Вишиваного Національної гвардії України від 29.04.2022 №105.
Водночас вимоги про зобов'язання Навчальний центр імені В.Вишиваного Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) вчинити дії із перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за посадою заступника начальника Навчального центру за 46 тарифним розрядом із урахуванням роботи в умовах режимних обмежень 20% від посадового окладу становила з 26.02.2022 по 19.01.2024 та вчинити дії із перерахунку та виплати вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 за посадою заступника начальника Навчального центру за 46 тарифним розрядом із урахуванням роботи в умовах режимних обмежень 20% від посадового окладу є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування вказаних наказів.
Проте позивач звернувся до суду із цим позовом 09.05.2024, тобто з порушенням строку звернення до суду, визначеного статтею 122 КАС України.
Суд зауважує, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у постановах від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 16.02.2023 у справі №640/7964/21, від 28.02.2023 у справа №400/6312/21 та від 20.04.2023 у справі №560/12377/21 вказав, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на права та обов'язки позивача.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі №640/20314/20, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на ведення воєнного стану оскільки не встановив обставин, які б перешкоджали заявнику через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду в місячний строк після закінчення карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (після 01.07.2023), а сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.
Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 08.12.2022 у справі №990/120/22.
Суд звертає увагу, що Львівський окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, працював у штатному режимі, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу в цій справі, можливість реалізації права на судовий захист. Відповідно інформація оприлюднена на офіційній веб-сторінці Львівського окружного адміністративного суду в мережі «Інтернет» у розділі «Новини».
При цьому, позивач мав можливість реалізувати своє право на подання позовної заяви до суду шляхом надсилання документів засобами поштового зв'язку, на офіційну електронну адресу суду та через особистий кабінет у системі «Електронний суд» або будь-якими іншими дистанційними засобами зв'язку.
Також, суд звертає увагу, що за правовою допомогою позивач звернувся тільки в лютому 2024 року, вже після спливу місячного строку встановленого статтею 122 КАС України.
Слід звернути увагу, що встановлення процесуальних строків законом та перевірка їх дотримання сторонами судом передбачено з метою дисциплінування учасників судового процесу, належного та своєчасного користування ними своїми процесуальними правами та обов'язками.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №804/6158/17.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивач у встановлений в ухвалі суду від 13.05.2024 строк не усунув в повному обсязі недоліки позовної заяви.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, таку слід повернути позивачу.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 241-243, 248, 294 КАС України, суддя,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Навчального центру імені В. Вишиваного Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ), Національної гвардії України, про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
3. Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович