з питань залишення позову без розгляду
27 травня 2024 рокусправа № 380/1269/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Морської Г.М., розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.01.2019;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.01.2019, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.
Ухвалою від 23.01.2024 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 10.05.2024 суд зобов'язав військову частину НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_2 ) у строк до 20.05.2024 надати до суду довідку про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2018 по 04.01.2019 в розрізі складових.
24.05.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання, у якому відповідач просив:
- справу за № 380/1269/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - залишити без розгляду через пропуск позивачемстроку на звернення до суду;
- витребовувати особисті картки грошового забезпечення з Центрального архівного відділу НГУ.
Клопотання мотивоване тим, що особисті картки грошового забезпечення за вказаний період направлені військовою частиною в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресом : АДРЕСА_1 , для збереження.
Відповідно до положень ст.119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Частиною 3 статті 166 КАС України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
На підставі викладених норм процесуального законодавства, суд вважає за можливе провести розгляд клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в порядку письмового провадження.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
При цьому, Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“…Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)…”.
Надаючи оцінку твердженню відповідача щодо не дотримання позивачем строку звернення до суду, визначеного ч.5 ст.122 КАС України, суд виходить з того, що спір щодо нарахування та невиплати позивачу індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01.01.2018 по 04.01.2019 є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Під час вирішення питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді даної справи, суд враховує правовий висновок, висловлений Верховним Судом у постанові від 25.04.2023 по справі №380/15245/22, яким визначено, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п?ятою статті 122 КАС України.
Як зазначалось вище, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
У позовній заяві позивач просить провести перерахунок грошового забезпечення за період з 01.01.2018 по 04.01.2019, у якому положеннями КЗпП строк звернення до суду не обмежувався
З огляду на вказане, суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин частини п'ятої статті 122 КАС України та пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки право позивача на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України відсутні.
Щодо витребування додаткових доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі: письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.(ч.3 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ч. 6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (ч. 7 ст. 80 КАС України).
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч. 8 ст. 80 КАС України).
Суд відмічає, що предметом розгляду у даній справі є правомірність нарахування відповідачем індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.01.2019.
Згідно із правовими висновками Верховного Суду у даній категорії справ, абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078 передбачає що військовослужбовець має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, для застосування вищенаведених положень Порядку № 1078 та встановлення наявності/відсутності у позивача права на “індексацію-різницю” суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення другого абзацу п'ятого пункт 5 Порядку № 1078).
Отже, основною обставиною, з якою пов'язується наявність у позивача права на виплату індексації-різниці є встановлення розміру підвищення доходу військовослужбовця.
З урахуванням наведеного правового обґрунтування, з метою повного з'ясування обставин справи та враховуючи повідомлення відповідача про направлення особистих карток грошового забезпечення за вказаний період в Центральний архівний відділ Національної гвардії України для збереження, суд вважає за необхідне витребувати довідку про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2018 по 04.01.2019 в розрізі складових у Центрального архівного відділу Національної гвардії України
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.
Витребувати у строк до 14.06.2024 у Центрального архівного відділу Національної гвардії України ( 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Є. Коновальця, 38) довідку про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2018 по 04.01.2019 в розрізі складових.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна