27 травня 2024 року Київ № 320/13727/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - відповідач).
Із урахуванням уточненої позовної заяви просив суд визнати протиправними рішення відповідача № 63/06-2641 від 29.07.2021 та № 63/06-2701 від 14.11.2022 та зобов'язати відповідача надати позивачу довідку про середнє грошове забезпечення за період з 1995 по 2000 роки (60 місяців).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 позовну заяву залишено без руху, а ухвалою суду від 30.06.2023 - повернуто позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного від 16.01.2024 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 30.06.2023, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим визначено суддю Скрипку І.М.
Ухвалою суду від 30.01.2024 справу прийнято до провадження, позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 19.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач у період 1995-2000 роки проходив службу в Головному управлінні Державної фельд'єгерської служби м. Донецька (наразі - відділ урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в містах Донецьку та Луганську), до якої звернувся 31.05.2001 (до виходу на пенсію) із заявою про надання довідки про його грошове забезпечення, необхідної для розрахунку пенсії, на що отримав листа про неможливість надання такої довідки, так як документи залишились на тимчасово окупованій території. Зазначає, що 29.07.2021 Головним управлінням урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України листом № 63/06-2641 відмовлено у видачі вказаної довідки із посиланням на втрату таких документів підпорядкованим відділом урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в містах Донецьку та Луганську. Стверджує, що має право на отримання довідки про середнє грошове забезпечення за період з 1995 по 2000 роки (60 місяців) для перерахунку пенсії на підставі статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте відповідачем повторно безпідставно відмовлено в реалізації вказаного права.
Від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд у задоволенні позову відмовити. Зазначили, що Головне управління урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України не є суб'єктом владних повноважень щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, оскільки ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні МВС України в Донецькій області. Із посиланням на наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16.04.2021 № 291 зазначили, що саме Державна установа «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» є уповноваженим державним органом на видачу довідки про розмір грошового забезпечення, яка і має володіти інформацією про середні розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для складання довідки про грошове забезпечення.
Від позивача надійшла відповідь на клопотання про залишення позову без розгляду, відповідно до якої просив визнати клопотання відповідача недійсним.
Від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення з відповідними доказами. Позивачем подана відповідь на пояснення.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просив суд позов задовольнити повністю, а доводи відповідача залишити без розгляду.
Від відповідача до суду надійшли заперечення щодо наведених у відповіді на відзив доводів і міркувань, просили суд відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 .
Із матеріалів справи встановлено та підтверджено записами трудової книжки серії НОМЕР_2 , що у період із 1985 по 2002 рік позивач безперервно проходив службу в Управлінні МВС України в Донецькій області.
Згідно з довідкою Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 13.10.2022 № 08/01-120, виданою позивачу, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та Державній фельд'єгерській службі України з 16.11.1985 по 24.01.2002.
У позові позивач стверджував, що до виходу на пенсію 31.05.2001 подав заяву до Головного управління Державної фельд'єгерської служби м. Донецька (наразі - відділ урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в містах Донецьку та Луганську) з проханням надати довідку про його грошове забезпечення за 1995-2000 (60 місяців), необхідної для розрахунку пенсії Пенсійним фондом України, на що отримав лист від 20.04.2021 № 63/17/03-216 про неможливість надання такої довідки, так як документи залишились на тимчасово окупованій території в м. Донецьку.
15.07.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання спірної довідки, на що листом від 29.07.2021 № 63/06-2641 отримав інформацію про те, що листом від 20.04.2021 № 63/17/03-216 відділом урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в містах Донецьку та Луганську було повідомлено, що документи, які містять запитувану інформацію, залишились на тимчасово окупованій території в м. Донецьку.
08.11.2022 позивач повторно звернувся з аналогічною заявою до відповідача, на що листом від 14.11.2022 № 63/06-2701 отримав відмову, яка мотивована тим, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та отримував грошове забезпечення. На цій підставі відповідач не в змозі підготувати довідку про розмір середньої заробітної плати за спірний період.
Не погоджуючись із рішеннями відповідача щодо відмови у наданні довідки про середнє грошове забезпечення за період з 1995 по 2000 роки (60 місяців), позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходив із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За положеннями статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 01.07.2000 по 31.12.2016 в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
У відповідності до пункту 2.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що у разі якщо за період з 01.07.2000 по 31.12.2016 в реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським відповідно до Закону, страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюються на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04.02.2021 № 3-1 «Про затвердження форми довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески та Порядку розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або знищено», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.04.2021 за № 463/36085.
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 (додаток 5).
Пунктом 2.10 Порядку 22-1 закріплено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
13.02.2008 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» (далі - Порядок № 45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Разом із тим, відповідно до пункту 3 Порядку № 45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби: у Національній гвардії України - державним органом, у якому вони перебували на пенсійному обліку до 01.01.2007; у штабах і військах Цивільної оборони України, що ліквідовані, органах та підрозділах служби цивільного захисту та Держтехногенбезпеки - ДСНС; у розвідувальних підрозділах органів державної безпеки колишнього Союзу РСР та Служби безпеки України, що ліквідовані, - Службою зовнішньої розвідки за відповідними посадами у такому державному органі на момент виникнення права на перерахунок пенсії; у військових частинах Збройних Сил, підпорядкованих керівнику розвідувального органу Міноборони, - розвідувальним органом Міноборони за відповідними посадами у Збройних Силах на момент виникнення права на перерахунок пенсії; у підпорядкованих керівнику розвідувального органу Міноборони підрозділах Збройних Сил, на які покладалося здійснення розвідувальної діяльності до набрання чинності Законом України «Про розвідувальні органи України», - розвідувальним органом Міноборони за відповідними посадами у такому органі на момент виникнення права на перерахунок пенсії; у військових частинах Держприкордонслужби, підпорядкованих керівнику розвідувального органу Держприкордонслужби, - розвідувальним органом Держприкордонслужби за відповідними посадами в цьому розвідувальному органі на момент виникнення права на перерахунок пенсії; у підрозділах Держприкордонслужби (Прикордонних військ України), на які покладалось здійснення розвідувальної діяльності до набрання чинності Законом України «Про розвідувальні органи України», - розвідувальним органом Держприкордонслужби за відповідними посадами в цьому розвідувальному органі на момент виникнення права на перерахунок пенсії; в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС, у Державній кримінально-виконавчій службі (Державному департаменті з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі, Мін'юсті) - Мін'юстом; в апараті МВС, органах та підрозділах МВС, в закладах, на підприємствах та в установах, що належать до сфери управління МВС (крім органів, підрозділів, закладів та установ, передбачених абзацами четвертим, п'ятим і сьомим цього пункту) - МВС.
У разі ліквідації зазначених державних органів довідки видаються правонаступниками таких органів, а в разі їх відсутності - державними органами, визначеними відповідними актами Кабінету Міністрів України.
Судом установлено, що наведені положення чинного законодавства не містять обмежень для видачі уповноваженим органом на звернення пенсіонера відповідної довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Так, наказом МВС України від 25.02.2019 № 129 визначено, що в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсії є Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України (далі - Департамент).
При цьому, наказом МВС України від 23.12.2019 за № 1088 «Про внесення змін до Структури апарату Міністерства внутрішніх справ України» Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України реорганізовано у Департамент персоналу МВС України.
У подальшому, пунктом 1 наказу МВС України № 291 від 16.04.2021 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.02.2019 за № 129», викладено в новій редакції підпункт 1 і 2 пункту 1 наказу, зокрема:
« 1. Визначити в Міністерстві внутрішніх справ України:
1) Департамент персоналу уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій з покладанням таких функцій на управління координації пенсійних питань та соціальної роботи цього Департаменту;
2) територіальні медичні об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення з покладанням таких функцій на відповідні сектори (відділ) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ».
Отже Державна установа «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» є уповноваженим суб'єктом для підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій, зокрема, довідки про середнє грошове забезпечення за період з 1995 по 2000 роки (60 місяців).
Із матеріалів справи судом не встановлено, що позивач проходив службу саме у відповідача, тож останній не є суб'єктом владних повноважень щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача.
Відповідач стверджував, що відділ Державної фельд'єгерської служби України в м. Донецьку, де за твердженнями ОСОБА_1 останній проходив службу, позивач перебував у кадрах Міністерства внутрішніх справ України. У той же час, Головне управління урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та відділ Державної фельд'єгерської служби України в м. Донецьку, є різними юридичними особами, кожне з них самостійно приймає на службу та звільняє особовий склад. Зворотного матеріали справи не містять.
Із урахуванням викладеного, саме на Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» покладено обов'язок щодо виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення.
При цьому, як установлено судом, позивач не проходив службу саме у відповідача, зворотного матеріали справи не містять.
Відповідач стверджував, що не є уповноваженим органом на виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення позивача, оскільки, як убачається з трудової книжки, ОСОБА_1 безперервно, починаючи з 1985 по 2002 рік, проходив службу в Управлінні МВС України в Донецькій області.
Крім того, на момент звільнення позивача зі служби Державна фельд'єгерська служба України також перебувала в кадрах МВС України, про що свідчить спільний наказ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства зв'язку України від 04.12.1996 № 831/257 (чинний на момент проходження позивачем служби).
Отже, відповідач - Головне управління урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, не є тим органом, який уповноважений на видачу довідки про розмір грошового забезпечення позивачу.
Так, у відповідності до частин третьої та четвертої статті 48 Кодексу, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
При цьому, позивач у порядку, передбаченому статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України, не звертався до суду з клопотанням щодо заміни первісного відповідача належним відповідачем.
Суд звертає увагу, що вказана норма встановлює право суду, а не його обов'язок щодо залучення іншої особи в якості співвідповідача, а тому, ураховуючи той факт, що позивач пред'явив позовні вимоги саме до Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також із урахуванням того, що суд, відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядає справи в межах позовних вимог, а також за відсутності клопотання з боку позивача про заміну неналежного відповідача на належного відповідача, і, за відсутності в матеріалах справи будь-яких документальних доказів звернення позивача із заявою про вирішення спірного питання до уповноваженого органу - Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області», суд доходить висновку про недоцільність залучення до участі у справі в якості співвідповідача той орган, докази порушення прав позивача яким відсутні в матеріалах справи.
У той же час, судом установлено, що між позивачем та відповідачем відсутні правовідносини, як і відсутні докази порушення вказаним суб'єктом прав позивача, оскільки позивач не проходив службу саме у Головному управління урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
У цьому випадку, позивач оскаржує рішення відповідача у формі листів щодо відмови у наданні довідки про середнє грошове забезпечення за період з 1995 по 2000 роки (60 місяців), у той час як службу в указаному органі позивач не проходив, тож у суду відсутні законодавчо визначені підстави для заміни відповідача у справі, зважаючи на зміст вимог та підстав звернення з позовом до суду.
Із урахуванням викладеного, суд зазначає, що розгляду в цій адміністративній справі підлягають позовні вимоги, пред'явлені до Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку, які, із урахуванням норм діючого законодавства та встановлених судом обставин не підлягають задоволенню у повному обсязі, як такі, що пред'явлені не до тієї особи, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення цього позову.
Крім того, суд відхиляє твердження представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та в клопотанні про залишення позову без розгляду щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду ухвалено постанову від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23, відповідно до висновків якої до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії». Тож підстав для залишення позову без розгляду суд не вбачає.
Вирішуючи питання щодо розподіл судових витрат, суд виходив із того, що статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено відшкодування позивачеві витрат зі сплати судового збору у випадку відмови в позові.
Керуючись статтями 9, 14, 48, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.