27 травня 2024 року № 640/2295/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київського міського голови про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Київського міського голови (надалі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати дії Київського міського голови протиправними в частині неналежного розгляду скарги;
- зобов'язати відповідача провести належний розгляд скарги від 06.12.2020 року за участю позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з результатами розгляду скарги від 06.12.2020 року, оскільки позивача не запросили особисто і такий розгляд скарги було здійснено органом, на діяльність якого він скаржився.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/2295/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
25.10.2023 від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа № 640/2295/21 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 року “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду”.
25.10.2023 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Харченко С.В.
Рішенням Вищої ради правосуддя №411/0/15-24 від 13 лютого 2024 ОСОБА_2 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до частини 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Частиною 14 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
На підставі вказаного справа підлягає прийняттю до провадження, а її розгляд починається спочатку.
Пунктом 3 визначено, засади використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 (з наступними змінами та доповненнями), Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 року (з наступними змінами і доповненнями), з метою додержання процесуальних строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктами 2.3.3, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 3.3.2 пункту 3.3 частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Київського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справ на підставі Розпорядження від 19.02.2024 №62 - р/ка.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/2295/21 передано 26.02.2024 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 адміністративну справу № 640/2295/21 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розгляд справи ухвалено здійснювати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, поданий 11.03.2021, згідно якого відповідач заперечує проти вимог позову та вважає, що ним було здійснено належний розгляд скарги позивача від 06.12.2020.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
06.12.2020 позивач звернувся до Київського міського голови зі скаргою наступного змісту: « 04.09.2020 Управління екології та природних ресурсів КМДА затверджено Протокол №25 виїзного комісійного обстеження озера «Святище» в Дарницькому районі м.Києва, який передбачав проведення лабораторного дослідження води в озері. Водночас 19.11.2020 листом №077-Ю-1880/4-896 Управління екології та природних ресурсів КМДА само собі суперечить: відмовляється проводити лабораторне дослідження води в озері «Святище», яке само затвердило. Враховуючи викладене, прошу провести службове розслідування щодо неправомірних дій службових осіб Управління екології та природних ресурсів КМДА. Винних у неправомірних діях притягти до дисциплінарної відповідальності. На розгляд скарги запросити мене особисто. У випадку невжиття мір належного реагування змушений буду звернутися до суду».
Листом Управління екології та природних ресурсів КМДА від 11.01.2021 №077-10-1880/6-14 позивачу повідомлено наступне: «На виконання доручення заступника голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_3 від 14.12.2020 №Ю-1880/ Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Управління) розглянуло Вашу скаргу від 06.12.2020 щодо відмови фахівців КП «Плесо» про проведення лабораторного дослідження води в озері Святище. У зв?язку із запровадженням у м. Києві та країні надзвичайної ситуації (карантину) та здійсненням заходів, спрямованих на запобігання поширенню, локалізації та ліквідації спалахів, епідемій та пандемій короновірусної хвороби (COVID-19) запросити на розгляд Вашої скарги до Управління немає можливості. Разом з тим, інформуємо, що відповідно до Статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо», утвореного з метою охорони, утримання та експлуатації внутрішніх водойм міста Києва, КП «Плесо» на балансових територіях проводить заходи з благоустрою на водних об?єктах, здійснює гідрохімічний контроль за станом водного середовища, дотримання належного санітарного стану прибережних захисних смуг. Водний об?єкт - озеро Святище - не обліковується на балансі КП «Плесо». Враховуючи зазначене, випробувальна лабораторія КП «Плесо» виконує планові дослідження водойм згідно із планами робіт та затвердженим графіком річного об'єму досліджень. Для проведення цих досліджень складено кошторис на планові дослідження та виділено кошти на придбання реактивів, матеріалів, енерго- та трудовитрати. Усі позапланові дослідження проводяться тільки за договорами із суб'єктами діяльності, які здійснюють фінансування додаткових робіт. Об'єм фінансування лабораторії не передбачає виконання робіт поза планом».
Не погоджуючись за такою відповіддю на свою скаргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно частини 3 статті 3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов?язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов?язки.
Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п?яти днів.
Згідно статті 28 Закону України «Про звернення громадян» контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.
Судом встановлено, що 10.09.2019 Окружний адміністративний суд міста Києва (суддя Чудак О.М.) ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову по справі Nє 640/17938/18 за позовом позивача до Управління про визнання дій неправомірними, зобов?язання вчинити певні дії.
27.12.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді -доповідача - Горяйнова А.М., суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В., прийняв постанову про часткове задоволення апеляційної скарги, а саме: визнав протиправними дії Управління щодо неналежної організації роботи комісії з обстеження озера Святище 11.09.2018 року та зобов?язав Управління провести комісійне обстеження озера «Святище» за участю позивача.
15.05.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62076098 на виконання вищезазначеного рішення.
04.06.2020 Управління листом від 27.05.2020 №077-2458 повідомило Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повне та фактичне виконання рішення суду у зв?язку з тим, що 13.03.2020 року проведено виїзну комісію, що складено відповідний протокол №13 виїзної робочої наради. При здійсненні виїзної комісії та складані протоколу обстеження позивач не був присутній, про день та час проведення комісійного обстеження озера Святище був повідомлений, що підтверджується листом від 28.02.2020 року №077-985.
16.07.2020 року на адресу Управління направлено вимогу, якою зобов?язано керівника Управління надати державному виконавцю документи, що підтверджують належне виконання рішення суду, а саме: докази належного повідомлення позивача про день та час проведення комісійного обстеження озера Святище.
На виконання вимоги державного виконавця Управління 26.07.2020 року повідомило державного виконавця про повторне повідомлення позивача листом від 24 липня 2020 року №077-3295 рекомендованим поштовим відправленням про проведення комісійного обстеження озера Святище, яке відбудеться 28.07.2020 року.
Згідно зазначеного трек-номеру поштового відправлення АТ «Укрпошта» лист вручено позивачу 30.07.2020 о 19:25 год.
25.08.2020 державним виконавцем Відділу за невиконання рішення суду винесено постанову про накладення штрафу на Управління на користь держави у розмірі 5100 грн. Також зобов?язано Управління виконати рішення протягом десяти робочих днів.
На виконання зазначеної вимоги державного виконавця щодо виконання рішення 04.09.2020 року Управління забезпечило проведення виїзного комісійного обстеження озера Святище за участю позивача та його юридичного представника ОСОБА_4 . Також, з метою всебічного розгляду ситуації на озері Святище були залучені представники Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо».
За результатами виїзного комісійного обстеження складено Акт виїзного комісійного обстеження озера Святище в Дарницькому районі міста Києва від 04.09.2020.
В Акті зазначено про видання відповідних приписів, зокрема, КП «Плесо» після отримання даних про належність території до міста Києва, провести лабораторне дослідження води в озері Святище.
Акт підписали усі присутні при виїзному комісійному обстеженні озера Святище, крім позивача та його юридичного представника ОСОБА_4 , оскільки останні не були згодні з процедурою видання приписів.
Відповідно до пункту 3 Протоколу було доручено КП «Плесо» винайти можливість провести лабораторне дослідження води в озері Святище за бактеріологічними та санітарно-хімічними показниками в термін до 11.09.2020.
На виконання вимог Протоколу Управління отримало лист від КП «Плесо» від 16.09.2020 року №077/221-3461, в якому повідомлялось про те, що випробувальна лабораторія КП «Плесо» виконує планові дослідження якості води водойм, які перебувають на балансі підприємства, згідно із планами робіт та затвердженим графіком річного об?єму досліджень. Для проведення цих досліджень складено кошторис на планові дослідження та виділено кошти на придбання реактивів, матеріалів, енерго- та трудовитрати. Усі позапланові дослідження проводяться тільки за договорами із суб?єктами діяльності, які здійснюють фінансування додаткових робіт. Об?єм фінансування лабораторії не передбачає виконання робіт поза планом.
Копію цього листа було направлено на адресу позивача 16.09.2020 року.
Відповідно до Статуту КП «Плесо», затвердженого рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 03 липня 1995 року №204 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 травня 2019 року №882), КП « Плесо» засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва та підпорядковане Управлінню.
Також відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 січня 2018 року №87 «Про деякі питання діяльності підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва» КП «Плесо» підпорядковано Управлінню.
КП «Плесо» створено як спеціалізована водогосподарська організація, з метою охорони, утримання та експлуатації внутрішніх водойм та земель водного фонду м. Києва і отримання прибутку за рахунок виробничої, підприємницької та інших видів діяльності та задоволення на цій основі громадських соціально-економічних потреб.
Предметом діяльності КП «Плесо» є, зокрема, проведення лабораторних досліджень якості поверхневих вод з метою здійснення моніторингу та розроблення заходів з оздоровлення внутрішніх водойм м. Києва та дослідження якості вод водойм на вміст забруднюючих, токсичних елементів і сполук вмісту кисню з метою оцінювання екологічного стану.
Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.02.2009 року №111 «Про передачу на баланс та закріплення за КП «Плесо» водних об?єктів та оформлення земель водного фонду м. Києва» за КП «Плесо» закріплені на праві господарського відання внутрішні водні об?єкти м. Києва згідно з додатком до розпорядження.
Відповідно до зазначеного додатку водний об?єкт озеро Святище на баланс КП «Плесо» передано не було.
Також, зазначеним розпорядженням КП «Плесо» доручено провести заходи з благоустрою та облаштуванню водних об?єктів та визначити можливість їх використання як зону відпочинку, забезпечивши планове обстеження, підводну розчистку, лабораторний контроль за якістю води поверхневих водойм, грунту, піску.
3 огляду на вищезазначене відповідачем зроблений висновок, що до діяльності КП «Плесо» відноситься проведення лабораторного контролю за якістю води поверхневих водойм, грунту, піску, які перебувають на балансі підприємства.
Не погоджуючись з тим, що у КП «Плесо» не має можливості провести лабораторні дослідження води в озері Святище, позивач 14.10.2020 звертається до Київського міського голови зі скаргою щодо проведення службового розслідування з питання відмови КП «Плесо» проводити лабораторні дослідження.
Управління 21.10.2020 року отримало доручення заступника голови Київської міської державної адміністрації П. Пантелеєва від 21 жовтня 2020 року №Ю-1880/4 на розгляд зазначеної скарги.
На виконання вимог зазначеного доручення, КП «Плесо» листом від 12.11.2020 року №077/221-0-1880/4-4194 надано пояснення щодо неможливості проведення лабораторних досліджень на озері Святище, а саме: озеро Святище на балансовому обліку підприємства не обліковується, КП «Плесо» не володіє повноваженнями щодо проведення заходів з благоустрою на даному водному об?єкті, гідрохімічного контролю за станом водного середовища, дотримання належного санітарного стану прибережних захисних смуг тощо, про що неодноразово було в установленому порядку повідомлено позивача впродовж 2018-2020 років.
За результатом розгляду скарги позивача було встановлено, що водний об?єкт - озеро Святище не перебуває на балансі КП «Плесо», тому проведення лабораторних досліджень водних об?єктів, які не перебувають на балансі підприємства, здійснюється на платній основі.
Також встановлено, що фінансування на проведення лабораторного дослідження якості води озера Святище відсутнє.
Таким чином, відповідач зазначив, що відмова КП «Плесо» у проведенні лабораторного дослідження води в озері Святище за бактеріологічними та санітарно-хімічними показниками є законною та обґрунтованою. У зв?язку з чим, підстави для проведення службового розслідування та притягнення працівників Управління та відповідальних осіб КП «Плесо» до дисциплінарної відповідальності відсутні.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22 липня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» запроваджено ряд заходів для обмеження поширення хвороби.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров?я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
У зв?язку з дією карантину на території України та міста Києва на час розгляду скарги позивача від 14.10.2020 року, останнього до участі в розгляді його скарги не запрошували.
Управління направило позивачу за результатами його скарги відповідь від 19.11.2020 року за № 077-0-1880/4-896.
Надалі, не погоджуючись із результатами розгляду скарги від 14.10.2020 року, позивач 06.12.2020 звернувся до Київського міського голови з новою скаргою, в якій зазначає: 04.09.2020 Управління екології та природних ресурсів КМДА затверджено Протокол №25 виїзного комісійного обстеження озера «Святище» в Дарницькому районі м.Києва, який передбачав проведення лабораторного дослідження води в озері. Водночас 19.11.2020 листом №077-Ю-1880/4-896 Управління екології та природних ресурсів КМДА само собі суперечить: відмовляється проводити лабораторне дослідження води в озері «Святище», яке само затвердило. Враховуючи викладене, прошу провести службове розслідування щодо неправомірних дій службових осіб Управління екології та природних ресурсів КМДА. Винних у неправомірних діях притягти до дисциплінарної відповідальності. На розгляд скарги запросити мене особисто. У випадку невжиття мір належного реагування змушений буду звернутися до суду».
Так, у своїй скарзі позивач стверджує, що Управління 04.09.2020 року затвердило Протокол, який передбачав проведення лабораторного дослідження води в озері Святище. Проте, в п 3 Протоколу зазначено доручення для КП «Плесо» винайти можливість провести лабораторне дослідження води в озері Святище за бактеріологічними та санітарно-хімічними показниками, а не провести лабораторне дослідження води.
Як було встановлено судом, Управління 14.12.2020 року отримало доручення заступника голови Київської міської державної адміністрації П. Пантелеєва від 14 грудня 2020 року №Ю-1880/6 на розгляд скарги позивача від 06.12.2020 року.
На доручення Управління КП «Плесо» повторно надало пояснення щодо непроведення лабораторних досліджень на озері Святище у листі від 14.12.2020 року за №077/221-Ю-1880/6-4212. КП «Плесо» повторно зазначило, що озеро Святище на балансовому обліку підприємства не обліковується, КП «Плесо» не володіє повноваженнями щодо проведення заходів з благоустрою на даному водному об?єкті, гідрохімічного контролю за станом водного середовища, дотримання належного санітарного стану прибережних захисних смуг тощо, про що неодноразово було в установленому порядку повідомлено позивача впродовж 2018-2020 років.
Крім того, КП «Плесо» повідомило, що при потребі можна звернутись до спеціалізованих організацій, які можуть виконати роботи з відбору проб та аналізу води. Наразі в Україні такою діяльністю займаються багато приватних та державних лабораторій на договірних засадах, такі як: Науково-технічний центр випробування води Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Думанського НАН України (НТЦ ВВ ІКХХВ ім. А. В. Думанського НАН України), Інститут водних проблем та меліорації НААН, тощо, у випадку фіксації порушень екологічного законодавства на водному об?єкті - Державна екологічна інспекція України.
Відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950, службове розслідування може бути проведено: - у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов?язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об?єднанню громадян. - у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства; - на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до ос10, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри; - з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов?язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб?єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, в діях посадових осіб Управління не були виявлені підстави для ініціювання проведення службового розслідування.
За результатами розгляду скарги позивача від 06.12.2020 року Управління, в межах компетенції, надало позивачу відповідь від 11.01.2021 року за №077-0-1880/6-14 наступного змісту: «На виконання доручення заступника голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_3 від 14.12.2020 №Ю-1880/ Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Управління) розглянуло Вашу скаргу від 06.12.2020 щодо відмови фахівців КП «Плесо» про проведення лабораторного дослідження води в озері Святище. У зв?язку із запровадженням у м. Києві та країні надзвичайної ситуації (карантину) та здійсненням заходів, спрямованих на запобігання поширенню, локалізації та ліквідації спалахів, епідемій та пандемій короновірусної хвороби (COVID-19) запросити на розгляд Вашої скарги до Управління немає можливості. Разом з тим, інформуємо, що відповідно до Статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо», утвореного з метою охорони, утримання та експлуатації внутрішніх водойм міста Києва, КП «Плесо» на балансових територіях проводить заходи з благоустрою на водних об?єктах, здійснює гідрохімічний контроль за станом водного середовища, дотримання належного санітарного стану прибережних захисних смуг. Водний об?єкт - озеро Святище - не обліковується на балансі КП «Плесо». Враховуючи зазначене, випробувальна лабораторія КП «Плесо» виконує планові дослідження водойм згідно із планами робіт та затвердженим графіком річного об'єму досліджень. Для проведення цих досліджень складено кошторис на планові дослідження та виділено кошти на придбання реактивів, матеріалів, енерго- та трудовитрати. Усі позапланові дослідження проводяться тільки за договорами із суб'єктами діяльності, які здійснюють фінансування додаткових робіт. Об'єм фінансування лабораторії не передбачає виконання робіт поза планом».
Відтак, звернення позивача від 06.12.2020 було розглянуто в порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
У зв?язку з дією карантину на території України та міста Києва на час розгляду скарги позивача від 06.12.2020 року, позивача до участі в розгляді його скарги не запрошували, про що йому було повідомлено.
Щодо розгляду скарги позивача від 06.12.2020 року Управлінням, а не Київським міським головою, то відповідно до Положення про Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 грудня 2017 року №1599 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 лютого 2021 року №167), Управління є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітне, підконтрольне Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади взаємодіє Міністерству екології та природних ресурсів України.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. Глави 4 Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08 жовтня 2013 року Nє 1810 (зі змінами та доповненнями), виконання законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, доручень Прем?єр-міністра України, доручень Київського міського голови забезпечують структурні підрозділи виконавчого органу та районні в місті Києві державні адміністрації. Під час виконання актів законодавства, доручення Президента України, доручення Прем?єр-міністра України та доручення Київського міського голови відповідний структурний підрозділ виконавчого органу, визначений відповідальним за виконання, взаємодіє з іншими структурними підрозділами виконавчого органу, а також районними в місті Києві державними адміністраціями.
Разом з тим, при вирішенні даної справи дослідженню підлягає спосіб відновлення порушеного права, який заявлений позивачем.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб?єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб?єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Відтак необхідною умовою для визнання недійсним (нечинним) рішення, дії/бездіяльності, крім їх невідповідності вимогам чинного законодавства, є з огляду на наведені положення статті 5 КАС України порушення у зв?язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів Позивача у справі.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому самому Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб?єктивного права; б) є самостійним об?єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (неюридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб?єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.
Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Тобто обов?язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів саме цим відповідачем, зокрема, наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб?єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду. Таким чином, обов'язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом.
Сам по собі зміст відповіді, який на думку позивача, не забезпечив поновлення його порушених прав, не свідчить про порушення відповідачем норм законодавства (висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2019 №814/2467/17).
Процедурних порушень при розгляді скарги позивача від 06.12.2020 судом не встановлено.
Крім того, позивач у позовній заяві викладає обставини незгоди з невиконанням рішення суду по справі №640/17938/18, які не можуть становити предмет дослідження у даній справі через межі повноважень суду, встановлені КАС України.
Суд зазначає, що законодавством передбачений інший порядок дій в процедурі виконання рішення суду.
Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) або обрання невірного способу порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.
Разом з тим, застосування конкретного методу впливу на порушника є правом відповідача, яке має бути спрямоване на досягнення мети і доцільність його реалізації та визначається у кожному окремому випадку.
Як було встановлено під час судового розгляду справи, скарга позивача від 06.12.2020 була розглянута шляхом надання відповіді від 11.01.2021 №077-Ю-1880/6-14, а обраний позивачем спосіб захисту не призведе до поновлення його прав та законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.
Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.
Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київського міського голови про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.