24 травня 2024 року № 320/3948/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, по не врахуванню при розрахунку пенсії з 04.11.2021 року довідок № 900 від 08.08.2019 року та № 13/8/23 - 672/1 від 01.07.2020 року наданих ОСОБА_1 до заяви від 18.10.2021 року та по не застосуванню Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві абз. 1 ч. 1 ст. 40 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абз. 3 ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 1 ст. 65 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ч. 1 статті 19 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ч. 2 статті 19 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», при розгляді заяви ОСОБА_1 від 18.10.2021 року, протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.10.2021 року та врахувати при розрахунку пенсії ОСОБА_1 з 04.11.2021 року довідки №900 від 08.08.2019 року та №13/8/23 - 672/1 від 01.07.2020 року надані ОСОБА_1 відповідно до заяви від 18.10.2021 року та врахувати при розрахунку пенсії ОСОБА_1 з 04.01.2021 року вимоги абз. 1 ч. 1 ст. 40 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абз. 3 ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 1 ст. 65 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ч. 1 статті 19 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ч. 2 статті 19 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та висновків суду, при розгляді заяви ОСОБА_1 від 18.10.2021 року.
Позов мотивовано безпідставністю відмови відповідача у врахуванні довідок про заробітну плату позивача за період із 1992 року по 2000 рік, а також положень статті 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» під час обчислення розміру його пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що оскільки надані позивачем до пенсійного органу довідки видані підприємством донецької народної республіки, то в розумінні положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» такі довідки є недійсними та не можуть бути взятими до уваги під час розрахунку розміру пенсії.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Совєтським РВ ГУ УМВС України в м. Макіївці 25.12.1999.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2022 у справі №640/33627/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2023 позов задоволено, визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.10.2021 №262840005724 по відмові у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до заяви ОСОБА_1 від 18.10.2021 по підставам викладених Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.10.2021, з урахуванням висновків суду та норм діючого законодавства України та прийняти рішення відповідно до п. 4.3 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 та ст. 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії по електронній пенсійній справі позивача, останньому призначено пенсію за віком, розмір якої становить 8849,64 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив врахувати для обчислення розміру пенсії так звану довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 08.08.2019 №900, видану так званим об'єднаним підрозділом «шахта «ясиновська-глибока» донецької народної республіки і так звану «справку» від 01.07.2020 №13/8/23-672/1, видану так званим «государственным предприятием «торезантрацит» министерства угля и энергетики».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.02.2023 №4408-1840/М-02/8-2600/23 позивачу відмовлено у врахуванні вказаних вище довідок з підстав того, що в розумінні положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» такі довідки є недійсними та не можуть бути взятими до уваги під час розрахунку розміру пенсії.
Вважаючи таку відмову відповідача неправомірною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 1058- ІV).
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1911 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.
Статтею 65 Закону №1788-XII визначено загальний порядок визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсій, згідно якого середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи, починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Такими первинними документами є: розрахунково-платіжні відомості, розрахункові відомості по заробітній платі, особові рахунки по заробітній платі або ж платіжні відомості по заробітній платі.
Таким чином, у разі надання особою заяви на призначення (перерахунок) пенсії із наданням довідки за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 01.07.2000 року, зазначена довідка може бути врахована для призначення (перерахунку) розміру пенсії тільки після обов'язкового підтвердження первинними документами, на підставі яких було видано зазначену довідку.
Питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1).
Пунктом 2.1 Порядку №22-1 встановлено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з пунктом 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Відповідно до пункт 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Отже, обов'язковою умовою для обчислення пенсії, з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року, є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до частини 1 статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином, довідки із зазначенням заробітної плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. При цьому, в таких довідках має бути зазначено назви первинних документів, на підставі яких їх видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Зі змісту долучених до матеріалів справи архівних довідок від 08.08.2019 №900, від 01.07.2020 №13/8/23-672/1 вбачається, що вони видані підприємствами, які створені і функціонують у складі терористичної організації так званої «донецкой народной республики», тобто під контролем окупаційної влади.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII (далі - Закон №1207-VII) тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 9 Закону №1207-VII будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Таким чином, надані до суду архівні довідки підконтрольній окупаційній владі є недійсними та не можуть бути прийняті та враховані відповідачем для цілей розгляду заяви позивача.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Україною визнаються лише документи, які підтверджують факт народження або смерті (на даний час також щодо реєстрації (розірвання) шлюбу особи), що у повній мірі відповідає і «намібійським виняткам» Міжнародного суду ООН, відповідно до яких держави, які є членами ООН, зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південно-Африканської Республіки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом ПАР від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів», що у даному випадку не охоплюється обставинами даної справи, у тому числі в частині надання суду України «довідок» установ, створених терористичною організацією.
Суд вважає неприйнятним розгляд документів, виданих окупаційною владою, тим більше, які видані за межами «намібійських принципів».
В іншому б випадку це свідчило про відмову України від частини своїх суверенних прав, про визнання та підтримку терористичної організації владою України та легалізацію її діяльності.
Таким чином, надані суду так звані «довідки» підконтрольних окупаційній владі так званих «організацій» є недійсними та не можуть бути прийняті та враховані пенсійним органом для цілей розгляду заяви позивача (призначення пенсії, встановлення стажу).
При цьому, судом враховується, що існуючі до цього організації України не були позбавлені можливості перереєструватися на підконтрольній Україні території та забезпечувати права своїх працівників.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає неприйнятним розгляд документів, виданих окупаційною владою.
Під час розгляду справи позивачем не надано відомостей щодо місцезнаходження первинних документів, на підставі яких видано архівні довідки та виплачувалась заробітна плата.
Крім того, суд звертає увагу, що на території Донецької області створена та здійснює свої повноваження Донецька обласна державна адміністрація (Обласна військово-цивільна адміністрація), що знаходиться і діє на підконтрольній Україні території, що не позбавляє права позивача звернутися до уповноваженого органу із заявою про видачу відповідних архівних довідок.
Таким чином, проаналізувавши вказані обставини, в контексті викладених норм права, а також беручи до уваги те, що матеріали справи не містять первинних документів, які підтверджують нарахування позивачу заробітної плати відповідно до довідки про заробітну плату, місцезнаходження первинних документів не зазначено, суд приходить до висновку про відсутність протиправних дій відповідача щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії позивача архівних довідок про заробітну плату від 08.08.2019 №900, від 01.07.2020 №13/8/23-672/1.
При цьому, не підлягають задоволенню вимоги щодо врахування положень частин першої-другої статті 19 Закону №1788-XII при розгляді заяви ОСОБА_1 від 18.10.2021, оскільки частина перша статті 27 Закону №1058-IV не передбачає обрахунку пенсії у відсотковому значенні до заробітку, відповідно, й можливість збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за понаднормативний стаж за цією правовою нормою виключена.
Натомість, частина друга статті 27 Закону №1058-IV дає можливість особі скористатися своїм правом на те, щоб частину розміру її пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, було визначено відповідно до раніше діючого законодавства, тобто із відсоткового відношення до заробітку.
Оскільки, позивач не реалізував своє право на отримання пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV, то правові підстави для застосування частин першої-другої статті 19 Закону №1788-XII відсутні.
Водночас, доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи під час розгляду адміністративної справи по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню на користь відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.