Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Верещак В.М.,
суддів
Мороза М.А., Лавренюка М.Ю.
за участю прокурора
Драгана В.М.,
розглянувши в судовому засіданні 25 жовтня 2007 року у м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області від 8 червня 2007 року,
Зазначеним вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше судимий, -
- засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України на 11 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 травня 2006 року і остаточно до відбування призначено 12 позбавлення волі;
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, раніше судимий, -
- засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України на 9 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання, невідбуте за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 березня 2004 року, і остаточно до відбування ОСОБА_2 призначено 10 років позбавлення волі.
Засуджені визнані винними у вчиненні злочину за таких обставин.
В ніч з 24 на 25 березня 2006 рокуОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, знаходячись у підвалі будинку АДРЕСА_1розпивали спиртні напої. Близько 1 години між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на ґрунті ревнощів виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 удар ногою в груди, кілька ударів кулаками і ногами по голові та тулубу. Коли ОСОБА_3 почав висловлюватися нецензурною лайкою і погрожувати розправою, - до бійки приєднався ОСОБА_2 і наніс ОСОБА_3 декілька ударів ногами по голові і тулубу. Після цього почергово, спочаткуОСОБА_1 а потім і ОСОБА_2, підібравши з підлоги цеглину, по декілька разів кинули її в область голови ОСОБА_3.
Крім того, ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 декілька ударів розбитою пляшкою по голові, обличчю, шиї і рукам, після чого відкрив кран і помив руки. В цей час ОСОБА_4, попросивши ОСОБА_1 і ОСОБА_2 припинити бійку, стала підніматися по сходинках вгору. Слідом за нею вибрались ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а потерпілий ОСОБА_3, знаходячись при свідомості, залишився у підвалі.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2, закривши люк підвалу, вийшли з під'їзду на подвір'я. В цей час ОСОБА_4, зайшовши до під'їзду і відкривши люк, побачила, що ОСОБА_3 піднімається по сходинках вгору і намагається відкрити люк. Вибравшись з підвалу, ОСОБА_3 піднявся по сходинках на другий поверх. Побачивши його, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а слідом і ОСОБА_4, зайшли до під'їзду, де сварка продовжилась.
В процесі сварки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 почергово по декілька разів кинули камінь на ОСОБА_3 в область голови, заподіявши перелом кісток черепа з крововиливами під тверду і м'які мозкові оболонки, внаслідок чого ОСОБА_3 помер на місці події.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у суді, покликається на неправильне застосування кримінального закону і у зв'язку з цим - м'якість призначеного покарання ОСОБА_1 і ОСОБА_2.
У поданні стверджується, що в матеріалах справи є достатньо доказів, які вказують на те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вчинили умисне вбивство за попередньою змовою групою осіб і з особливою жорстокістю, але попри це суд необґрунтовано перекваліфікував їх дії на ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурор просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд.
ЗасудженийОСОБА_1 покликаючись на неправомірну поведінку потерпілого, просить пом'якшити покарання.
Засуджений ОСОБА_2 у касаційній скарзі і доповненнях до неї стверджує, що не мав умислу на вбивство ОСОБА_3, смерть якого не є наслідком спричинених ним тілесних ушкоджень.
За змістом скарги ОСОБА_2 покликається на неповноту і однобічність судового слідства, у зв'язку з чим просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який підтримав касаційне подання, пояснення засуджених, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню, касаційні скарги - частковому задоволенню, вирок - скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
Згідно зі ст. 398 КПК України істотне порушення кримінально-процесуального закону неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого є підставами до скасування вироку.
Ці порушення закону допущені апеляційним судом при постановленні вироку.
Зокрема, у касаційному поданні обґрунтовано вказано на порушення судом вимог ст. 334 КПК України, оскільки в мотивувальній частині вироку не визначена форма вини засуджених і фактично сформульовано обвинувачення у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, що потягли смерть потерпілого, тоді як у резолютивній частині вироку суд визнав винними ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Крім того, ця частина вироку в деталях не відповідає фактичним обставинам справи і пред'явленому обвинуваченню.
Суд допустився істотних суперечностей і у висновках щодо відсутності в діях ОСОБА_1 і ОСОБА_2 попередньої змови на позбавлення потерпілого життя, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.
Так, мотивуючи висновок про відсутність у діях засуджених попередньої змови на вбивство ОСОБА_3, суд зазначив у вироку, що в справі відсутні дані про те, що до початку злочину обидва домовились про його вчинення.
При цьому суд визнав доведеним, що обидва засуджених кидали в голову ОСОБА_3 у підвалі - цеглу, а в під'їзді - камінь, та, що смерть потерпілого сталася, за висновком експерта, внаслідок ударів каменем по голові.
Водночас, спростовуючи доводи захисника і засудженого ОСОБА_1 про відсутність у діях останнього складу злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, суд зазначив у вироку, що дії обох засуджених носили цілеспрямований характер на позбавлення потерпілого життя, про що свідчить характер, локалізація і механізм заподіяння тілесних ушкоджень.
Тобто, суд фактично зробив висновок, що мала місце попередня змова на позбавлення потерпілого життя, яка носила не вербальну форму, а форму конклюдентних дій, що, за змістом закону для наявності співучасті за попередньою змовою значення не має.
У касаційному поданні зазначено, і це підтверджується матеріалами справи, що якОСОБА_1 так і ОСОБА_2, завдавали удари, які потягли смерть потерпілого, однаковими предметами, в один і той же спосіб.
Це підтверджується показаннями очевидця події злочину - свідка ОСОБА_4.
Ці обставини визнавали і засуджені.
Тому доводи касаційного подання в цій частині є обґрунтованими.
Колегія суддів вважає обґрунтованими і доводи касаційного подання щодо висновку суду про відсутність у діях ОСОБА_1 і ОСОБА_2 особливої жорстокості при позбавленні потерпілого життя.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2003 року передбачено, що умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що заподіює йому особливих фізичних страждань (в тому числі - шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень).
Обґрунтовуючи свій висновок в цій частині, суд зазначив у вироку , що спосіб вбивства, а також заподіяння безлічі тілесних ушкоджень не можуть самі по собі свідчити про вчинення вбивства з особливою жорстокістю та, що в матеріалах справи немає об'єктивних даних про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 хотіли спричинити ОСОБА_3 особливі муки і страждання.
При цьому суд фактично проігнорував як показання самих засуджених, які визнали, що не тільки усвідомлювали характер своїх дій, а й хотіли заподіяти ОСОБА_3 особливих страждань.
За показаннями як ОСОБА_1 і ОСОБА_2, так і свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших ОСОБА_3 весь час був у свідомості, благав не бити, стогнав.
Інкримінуючи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вчинення вбивства з особливою жорстокістю, органи досудового слідства, як про це обґрунтовано йдеться у поданні, крім іншого врахували спосіб вбивства, (з використанням “розочки»), тривалість часу та, крім того, додатковий об'єктивний фактор - ввімкнення кранів з гарячою водою у підвалі, яка на момент огляду заповнила його на 60 см і за показаннями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 це, зі слів ОСОБА_2, він зробив для того, щоб ОСОБА_3 не вижив.
Суд фактично ігноруючи ці обставини, у вироку зазначив, що ОСОБА_3 не постраждав від дії гарячої води і не отримав опіки, залишивши без оцінки той факт, що від впливу гарячої води на свіжі рани ОСОБА_3 отримав додаткові страждання.
Колегія суддів вважає обґрунтованими і доводи подання щодо порушень вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання засудженим, внаслідок чого воно не відповідає як тяжкості і ступеню суспільної небезпечності вчиненого злочину, так і даним про особу кожного з засуджених в результаті м'якості.
При новому розгляді справи належить всебічно, повно і об'єктивно перевірити всі її обставини у сукупності з урахуванням і доводів касаційних скарг, і постановити вирок, який би відповідав вимогам закону.
Якщо при новому розгляді справи буде доведено обвинувачення в об'ємі не менше раніше встановленому судом - призначене ОСОБА_1 і ОСОБА_2 покарання слід вважати м'яким.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
Касаційне подання прокурора задовольнити, касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області від 8 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
судді: