з питань призначення колегіального розгляду справи
22 травня 2024 року м. Київ 640/12695/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Колеснікової І.С., за участі секретаря судового засідання - Криворук Ю.А., представників сторін: представників позивачів - Вінниченка О.О., Слєпухи О.С., представника відповідача - Шостак В.С., представників третіх осіб - Франюк А.В., Переявлавської М.В., Драчової М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про колегіальний розгляд справи за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Комунального підприємства "Харківводоканал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ “НЕК “Укренерго”), Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - ДП “Гарантований покупець”), Акціонерне товариство "Дніпроазот" (далі - АТ “Дніпроазот”), Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - АТ “Марганецький ГЗК”), Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Покровський ГЗК”), Акціонерне товариство "Запорізький завод феропластів" (далі - АТ “Запорізький завод феропластів”), Товариство з обмеженою відповідальністю "Акванова Девелопмент", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренджи Сарата", Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськцемент" (далі - ПрАТ "Івано-Франківськцемент") , Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (далі - ТОВ “Карпатнафтохім”), Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Трифановка Енерджі" (далі - ТОВ “Трифановка Енерджі”), Приватне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна (далі - ПрАТ “Дніпроспецсталь”), Комунальне підприємство "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сивашенергопром", Приватне акціонерне товариство "Суха Балка", Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод", Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Білоцерківмаз", Товариство з обмеженою відповідальністю "Столичний млин", Товариство з обмеженою відповідальністю "Київхліб", Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім", Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод", Приватне акціонерне товариство "Український графіт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопром Сістем", Ватутінське комунальне виробниче підприємство "Водоканал", Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська ливарна компанія "ТАЛКО", Асоціація "Укрводоканлекологія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична Україна ЄК" про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,
Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", Комунальне підприємство "Харківводоканал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач) про:
- визнання протиправними та скасування постанови від 07.06.2019 № 954 “Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП “НЕК “УКРЕНЕРГО” на II півріччя 2019 року”, від 07.06.2019 № 955 “Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП “НЕК “УКРЕНЕРГО” на II півріччя 2019 року”, від 12.07.2019 № 1411 “Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ “НЕК УКРЕНЕРГО”,
- зобов'язання відповідача утриматися від учинення дій щодо прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020, позовні вимоги задоволено частково.
Постановою Верховного Суду від 14.12.2020 зазначені рішення скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Колесніковій І.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №640/12695/19 Київським окружним адміністративним судом, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу №320/17339/23 до судового розгляду по суті в судовому засіданні 22.05.2024.
У судовому засіданні 22.05.2024 року представником позивача подано заяву про повернення до стадії підготовчого провадження та призначення колегіального розгляду адміністративної справи №640/12695/19.
Вказана заява обґрунтована тим, що згідно Класифікатору категорій адміністративних справ, затвердженим рішенням Ради суддів адміністративних судів України від 31.10.2013 № 114, судова справа № 640/12695/19 належить до справ зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності.
Окрім того, складність справи № 640/12695/19 полягає в тому, що її учасниками є 34 особи, а предмет спору стосується питань, які неодноразово ставали предметом дискусії на рівні суду касаційної інстанції.
Зауважує, що на час виникнення спірних правовідносин у даній справі правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення було врегульовано Законом України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі - Закон 1540- VIII)
У своєму рішенні від 13 червня 2019 року № 5-р/2019 у справі № 1-17/2018(5133/16) Конституційний Суд України виснував, що утворення та функціонування НКРЕКП у статусі постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який їй надано Законом 1540-УІІІ, суперечить статтям 5, 6, 8, частині другій статті 19, статтям 85, 106 Конституції України. Також Конституційним Судом України було зазначено, що прийнявши Закон 1540- VIII, згідно з яким НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає на посади та звільняє з посад Президент України, що не передбачено Конституцією України, Верховна Рада України вийшла за межі своїх конституційних повноважень і таким чином порушила приписи статей 6, 19, 85, 92, 106 Основного Закону України.
Відтак, на думку представника питання законності прийняття оскаржуваних у даній справі постанов НКРЕКП та питання правового статусу НКРЕКП у період прийняття згаданих постанов ускладнює дану справу та вимагає детального і повного дослідження судом усіх обставин. Зважаючи на це, виникає необхідність колегіального розгляду справи № 640/12695/19.
У судовому засіданні представники позивачів клопотання підтримали, наполягали на його задоволенні.
Представники відповідача та третіх осіб проти задоволення клопотання заперечували, просили відмовити в його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та розглянувши клопотання представника позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово. Випадки розгляду і вирішення справи колегією суддів встановлені статтею 33 КАС України.
Положеннями статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
Будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.
Відтак, частиною 2 статті 33 КАС України встановлене право, а не обов'язок суду призначити колегіальний розгляд справи, і його застосування належить до розсуду суду.
Із зазначених приписів вбачається, що склад суду визначається в залежності від категорії і складності справи.
Суд зауважує, що вказана справа не належить до справ, предметом оскарження якої є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму) та судом не встановлено достатніх підстав для призначення колегіального розгляду справи.
Також слід зазначити, що складність справи є оціночним поняттям, і саме суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має визначити, чи наявні підстави для застосування частини 2 статті 33 КАС України.
Відповідно до пункт 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06.03.2008, визначено, що особлива складність справи є умовою колегіального розгляду з ініціативи судді, а не сторони, оскільки складність справи для вирішення може визначити суддя, якому її було передано для розгляду. Особлива складність може полягати у великій кількості обставин у справі та складності їх правової кваліфікації, суперечливості та неясності законодавства, що регулює спірні відносини, в існуванні прямого чи непрямого тиску на суддю тощо.
Посилання позивача на складність справи не приймається судом до уваги, оскільки складність справи визначається судом, а не сторонами справи, з урахуванням сукупності обставин (важливості справи для сторін, об'єму зазначених аргументів та наданих доказів, необхідності вчинення процесуальних дій, витребування доказів, допиту свідків, проведення експертиз тощо).
Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.
Наведена норма процесуального закону визначає право суду та не є безумовним його обов'язком.
Із урахуванням викладених вище обставин у їх сукупності, зважаючи на суб'єктний склад сторін справи, зміст позовних вимог та предмет розгляду справи, складність справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про колегіальний розгляд справи, а тому відмовляє у його задоволенні.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 248, 256 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про повернення до стадії підготовчого засідання та призначення колегіального розгляду справи 640/12695/19 відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили законної сили з моменту її проголошення суддею та не може бути оскаржена. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.05.2024 року.