про залишення позову без розгляду
25 березня 2024 року Справа № 640/12124/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., за участі секретаря судового засідання - Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) в загальному позовному провадженні (у підготовчому засіданні) питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації, Кабінету Міністрів України, третя особа: Васильківська міська рада Київської області, третя особа: Обухівська районна рада Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської обласної державної адміністрації, Кабінету Міністрів України, третя особа: Васильківська міська рада Київської області, третя особа: Обухівська районна рада Київської областіь про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду” (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/12124/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Колеснікову І.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №640/12124/21. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 13.12.2023.
Копію вказаної ухвали разом з повісткою про виклик у судове засідання було направлено на адресу позивача, проте рекомендоване поштове відправлення повернулося до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
У зв'язку з неявкою у підготовче засідання 13.12.2023 позивача чи представника позивача, за клопотанням відповідача , підготовче засідання відкладено на 24 січня 2024 року.
Повістку про виклик до суду в адміністративній справі №640/12124/21 було надіслано позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Однак, до суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням №0600075646116 з відділення поштового зв'язку, що містить відмітку "за закінченням терміну зберігання".
У зв'язку з неявкою у підготовче засідання 24.01.2024 представника позивача, підготовче засідання відкладено на 19.02.2024.
19 лютого 2024 року судове засідання було знято з розгляду у зв'язку з повітряною тривогою в м.Києві. Судове засідання перенесено на 25.03.2024.
У судове засідання 25.03.2024 позивач не з'явився, причин неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Повістку про виклик до суду в адміністративній справі №640/12124/21 було надіслано позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною у позовній заяві та отримано останнім 08.03.2024.
Суд зазначає, що позивачем не подано до суду жодних заяв чи клопотань про розгляд справи чи про проведення судових засідань, призначених на 13.12.2023, 24.01.2024 та 25.03.2024, за відсутності позивача.
Суд зауважує, що пунктом 5 частини 1 статті 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу адміністративного суду, який розглядав справу;
Частиною 3 статті 29 КАС України встановлено, що у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Відповідно до вимог частини 2 статті 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Частиною 1 статті 35 КАС України передбачено , що справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Згідно частини 2 статті 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 повідомлено сторін про розгляд адміністративної справи №640/12124/21 спочатку.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладену в Постанові від 12 січня 2023 року, у справі 9901/278/21, згідно якої ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною другою статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Суд зазначає, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Відповідно до частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Згідно пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 12.01.2023 у справі №9901/278/21 зазначила, що "пунктом 4 частини першої статті 240 КАС визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відтак, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів".
Також, при наданні оцінки наслідкам повторної неявки позивача в судове засідання, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень статті 205 КАС України, викладені в постанові від 18.12.2019 по справі № 9901/949/18, в якій зазначено, зокрема: “Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору. Законодавче формулювання частини п'ятої “… якщо неявка перешкоджає розгляду справи” означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.”
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з цим суд зазначає, що у справах “Осман проти Сполученого королівства” та “Креуз проти Польщі” Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справи “Олександр Шевченко проти України” 26 квітня 2007 року, справа “Трух проти України” від 14 жовтня 2003 року).
Суд зауважує, що позивач не повідомляв суду про зміну реєстрації адреси, зміну номера телефону, як і не вказував інші альтернативні способи зв'язку з ним.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що оскільки позивач не з'явився в судові засідання, призначені на 13.12.2023, 24.01.2024, 25.03.2024 без надання суду доказів про поважність причин його відсутності, враховуючи розумний строк розгляду справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даного позову без розгляду згідно частини п'ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 205, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації, Кабінету Міністрів України, третя особа: Васильківська міська рада Київської області, третя особа: Обухівська районна рада Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. .
Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.04.2024
Суддя Колеснікова І.С.