27 травня 2024 року Справа № 280/2632/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
25 березня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перерахунку пенсії №923010158857 від 21.03.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки Запорізької обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №21-17 від 26.01.2024 з урахуванням раніше проведених виплат;
стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Позовну заяву мотивовано тим, що позивач з травня 2012 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримую пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення пенсії. 26 січня 2024 року Запорізькою обласною прокуратурою видано позивачу довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій за №21-17, про те, що відповідно до Закону України «Про прокуратуру» розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.01.2022 за відповідною (прирівняною) посадою заступник керівника місцевої прокуратури Запорізької області (заступник прокурора Запорізької транспортної прокуратури) становить 72800 грн. Позивач звернувся 13.03.2024 з заявою про перерахунок та виплату пенсії за вислугу років до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області. Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, рішенням про відмову у перерахунку пенсії № 923010158857 від 21.03.2024, відмовило позивачу у перерахунку пенсії. З такими діями відповідача 2 позивач не погоджується та звернувся за захистом своїх прав у судовому порядку. Просить задовольнити позов.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 08.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, прийнято рішення здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
01 травня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву. У відзиві представник відповідача 2 заперечує проти позовних вимог та зазначає, що з згідно ЕПС ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років з 05.05.2012, згідно Закону України “Про прокуратуру”. Перерахунок проводиться за зверненням пенсіонерів до органів Пенсійного фонду України (незалежно від факту роботи) на підставі довідок про заробітну плату згідно Додатку 1, затвердженого листом Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 № 21-698 вих-20. Для перерахунку надано довідку про заробітну плату № 21-17 від 26.01.2024 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), яка не відповідає Додатку 1 затвердженому листом Офісу Генерального Прокурора.”. Позивач помилково стверджує про наявність підстав для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років , починаючи з 01.03.2022. Органи Пенсійного фонду України, які здійснюють перерахунки вже призначених пенсій працівникам прокуратури, керуються діючою на момент перерахунку статтею 86 Закону № 1697-VІІ, яка регулює питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури. Відповідач 2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
09 травня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на позовну заяву. У відзиві представник відповідача 1 заперечує проти позовних вимог та зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вчиняло жодних протиправних дій чи бездіяльності стосовно відмову проведенні перерахунку та ніяким чином не порушувало його права на пенсійне забезпечення. Позивач 13.03.2024 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою щодо перерахунку пенсії за вислугу років згідно довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії №21-17 від 26.01.2024, виданою Запорізькою обласною прокуратурою, в розмірі 60%. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.03.2024 №923010158857, прийнятого за принципом екстериторіальності, позивачу було відмовлено у перерахунку його пенсії. Перерахунок проводиться за зверненням пенсіонерів до органів Пенсійного фонду України (незалежно від факту роботи) на підставі довідок про заробітну плату згідно Додатку 1, затвердженого листом Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 № 21-698 вих-20, в яких складові заробітної плати визначаються на момент виникнення права на перерахунок (дата збільшення заробітної плати, в тому числі її складових). Для перерахунку пенсії позивачем разом із заявою від 13.03.2024 було надано довідку №21-17 від 26.01.2024 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, виданої Запорізькою обласною прокуратурою. Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області дійшло висновку, що надана позивачем довідка не відповідає Додатку №1, затвердженому листом Офісу Генерального прокурора, що стало підставою для винесення рішення 21.03.2024 №923010158857 про відмову у перерахунку позивачу пенсії. Також, відповідач 1 наголошує на необхідності застосування судами шестимісячного строку звернення до суду і просить суд залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.03.2022 по 24.09.2023, у задоволенні решти його позовних вимог в повному обсязі відмовити.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та 05.05.2012 отримує пенсію згідно Закону України “Про прокуратуру”.
Запорізькою обласною прокуратурою на ім'я позивача видано довідку від 26.01.2024 № 21-17 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій за нормами чинними на 01.01.2022.
13 березня 2024 року позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про перерахунок пенсії.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у перерахунку пенсії від 21.03.2024 №923010158857 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії із посиланням на те, що довідка про заробітну плату № 21-17 від 26.01.2024 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) не відповідає Додатку 1 затвердженому листом Офісу Генерального прокурора. Крім того, відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (II)2019 положення частини 20 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” втрачає чинність з дня ухвалення рішення. Частина 20 ст. 86 цього Закону підлягає застосуванню в первинній редакції з 13.12.2019. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони не мають зворотної дії у часі, у рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/- визначено, що дію нормативно - правового акту у часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання ним чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто по події, факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час якого вони настали. За таких обставин частина 20 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” в редакції, що набрала чинності 13.12.2019, не підлягає застосуванню до правовідносин (фактів збільшення заробітної плати працівникам органів прокуратури), які мали місце до 13.12.2019.
Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо нездійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697- VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).
Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення:
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VIIзі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VIIпідлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
У своєму рішенні від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону № 1697- VII.
У пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697- VII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак, позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень частини двадцятої статті 86 Закону № 1697- VII з 13.12.2019.
Також, рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697- VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відтак застосуванню підлягає частина перша статті 81 Закону № 1697-VІІ, відповідно до якої заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» №1928-IX від 02 грудня 2021 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури з 1 січня становить 1600 грн.
Відповідно до частини третьої статті 81 Закону № 1697-VІІ посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, з 01.01.2022 виникла підстава для перерахунку пенсії позивача у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, а тому ОСОБА_1 має право на отримання довідки про складові заробітної плати за нормами, чинними на 01.01.2022 за відповідною (прирівняною) посадою прокурор окружної прокуратури.
Матеріалами справи підтверджено, що 26.01.2024 Запорізькою обласною прокуратурою на ім'я позивача видано довідку від 26.01.2024 № 21-17 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій за нормами чинними на 01.01.2022. В довідці визначено розмір заробітної плати позивача, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.01.2022.
Частиною 13 статті 86 Закону № 1697-VІІ визначено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Отже, законодавством встановлено відповідне щорічне підвищення як заробітної плати прокурорів, так і їх пенсій.
За таких обставин у пенсіонерів виникає право, а у держави в особі Пенсійного фонду України обов'язок на щорічний перерахунок пенсій.
Відтак, зазначені зміни посадового окладу прокурора є підставою для проведення перерахунку пенсії позивачу.
Оскільки підстава для перерахунку пенсії позивача у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам виникла 01.01.2022, то в довідці від 26.01.2024 № 21-17 правомірно визначено, що вона складена за нормами, чинними на 01.01.2022.
Щодо доводів відповідачів про невідповідність довідки від 26.01.2024 № 21-17 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), виданої Запорізькою обласною прокуратурою, Додатку 1 затвердженому листом Офісу Генерального прокурора суд зазначає, наступне.
Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Суд зазначає, що ані в оскаржуваному рішенні, ані в заявах по суті спору відповідачами не обґрунтовано в чому саме довідка від 26.01.2024 № 21-17 не відповідає Додатку 1 затвердженому листом Офісу Генерального прокурора. Вказане свідчить про невідповідність оскаржуваного рішення відповідача критеріям обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень.
Доказів визнання недійсною або недостовірною довідки від 26.01.2024 № 21-17 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), виданої Запорізькою обласною прокуратурою, суду не надано, а тому складові вказаної довідки мають бути враховані органом пенсійного фонду для перерахунку пенсії позивачу.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії у розмірі 60% місячної (чинної) заробітної плати, суд зазначає, що права позивача в цій частині вимог на час звернення до суду не порушені. Суд наголошує, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягають лише порушені права позивача.
Як свідчать матеріали справи, предметом оскарження до суду є рішення відповідача-2, яким відмовлено у проведенні перерахунку та виплаті пенсії на підставі оновленої довідки.
Отже, перерахунок відповідачем ще не проведений, що виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації окрім тієї, що пов'язана зі здійсненням такого перерахунку на підставі відповідної довідки.
Водночас оскільки права позивача порушено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області суд вважає, що з метою ефективного захисту порушених прав позивача, доцільним є зобов'язання перерахувати пенсію саме той орган Пенсійного фонду України, який порушив права позивача.
Оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, суд вважає, що з метою ефективного захисту порушених прав позивача, доцільним є зобов'язання виплатити пенсію саме той орган Пенсійного фонду України, в якому знаходиться пенсійна справа позивача.
Таким чином, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2022 перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки Запорізької обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №21-17 від 26.01.2024 з урахуванням раніше проведених виплат та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2022 виплату перерахованої пенсії за вислугу років на підставі довідки Запорізької обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №21-17 від 26.01.2024 з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо клопотання відповідача 1 про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою суд зауважує, що на сьогодні не існує жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку пенсіонер не отримував з вини держави в особі її компетентних органів. Отже, за таких обставин обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим.
Отже, положення ст.ст.122, 123 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку з виплатою пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку пенсіонер не отримував з вини держави в особі її компетентних органів.
Відповідно, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до приписів частини третьої статті 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, яким прийнято протиправне рішення.
Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перерахунку пенсії №923010158857 від 21.03.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2022 перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки Запорізької обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №21-17 від 26.01.2024 з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2022 виплату перерахованої пенсії за вислугу років на підставі довідки Запорізької обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №21-17 від 26.01.2024 з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 27 травня 2024 року.
Суддя О.О. Артоуз