Верховного Суду України у складі:
головуючого
Короткевича М.Є.,
суддів
Нікітіна Ю.І. та Кармазіна Ю.М.
за участю прокурора Сухарєва О.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 вересня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Тернопільської області на постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 10 серпня 2005 року щодо ОСОБА_1
Цією постановою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
громадянина України, судимого:
14.12.1998 р. за ст.ст. 81 ч. 3, 89 ч. 1 КК України
на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна та
звільненого 12.05.2000 р. умовно-достроково
на 1 рік 5 місяців 9 днів;
23.01.2001 р. за ст.ст. 81 ч. 3, 17 ч. 2, 81 ч. 3,
89 ч. 1 КК України на 4 роки позбавлення волі
з конфіскацією всього майна та звільненого
29.12.2003 р. умовно-достроково на 10 місяців 4 дні,
звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 395 КК України, на підставі ст. 1 п. “г», ст. 6 Закону України “Про амністію» від 31 травня 2005 року і провадження по кримінальній справі щодо нього закрито.
У апеляційному порядку постанова не оскаржувалась.
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України, а саме в тому, що він у період з березня по червень 2005 року з метою ухилення від адміністративного нагляду, встановленого 13.01.2005 року Шумським райсудом Тернопільської області, самовільно залишив своє місце проживання в с. Тилявка Шумського району Тернопільської області, після чого до травня 2005 року знаходився без постійного місця проживання в с. Темногайці Шумського району, а протягом травня 2005 року - в с. Чугалі Кременецького району Тернопільської області.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування постанови щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий судовий розгляд. Мотивує прохання тим, що ОСОБА_1 має дві судимості за вчинення тяжких злочинів, а тому до нього не міг бути застосований закон про амністію.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 7 п. “б» Закону України “Про амністію» від 31.05.2005 року амністія не застосовується до осіб, які мають дві і більше судимостей (у тому числі ту, за якою особа відбуває покарання) за вчинення тяжких злочинів згідно з Кримінальним кодексом України 1960 року, вчинення тяжких, особливо тяжких умисних злочинів згідно з Кримінальним кодексом України 2001 року.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 раніше був двічі судимий вироками Шумського районного суду Тернопільської області від 14 грудня 1998 року і 23 січня 2001 року - за ст. ст. 81 ч. 3, 89 ч. 1 та відповідно ст.ст. 81 ч. 3, 17 ч. 2, 81 ч. 3, 89 ч. 1 КК України 1960 року і на час розгляду справи місцевим судом судимості за вчинення цих злочинів погашені не були.
Злочини, передбачені ст. 81 ч. 3 КК України 1960 року, віднесено ст. 7-1 цього ж Кодексу до тяжких злочинів.
Отже, суд, приймаючи рішення про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 на підставі акту амністії неправильно застосував кримінальний закон, оскільки він мав дві судимості за вчинення тяжких злочинів згідно з Кримінальним кодексом України 1960 року.
За таких обставин постанову щодо ОСОБА_1 необхідно скасувати, а справу щодо нього направити на новий судовий розгляд, під час якого з урахуванням положень ст. 49 КК України необхідно постановити щодо ОСОБА_1 обгрунтоване на законі судове рішення.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів
касаційне подання заступника прокурора Тернопільської області задовольнити.
Постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 10 серпня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Судді:
М.Є. Короткевич Ю.І. Нікітін Ю.М. Кармазін