24 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/4538/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати мені, ОСОБА_1 , додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини під час мого перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони, включаючи час переміщення одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько - експертної, медичної) комісії, а саме: з 04.02.2023 по 20.02.2023 та з 28.02.2023 по 28.03.2023, яка призначена відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 , додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини під час мого перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони, включаючи час переміщення одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування У відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько - експертної, медичної) комісії, а саме: з 04.02.2023 по 20.02.2023 та з 28.02.2023 по 28.03.2023, яка призначена відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби, перебуваючи в зоні бойових дій та виконуючи бойове завдання, 03.02.2023 отримав мінно-вибухову травму та був евакуйований. У зв'язку з отриманням бойового поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 04.03.2023 по 20.02.2023. Із 28.02.2023 - 28.03.2023 - на підставі довідки ВЛК №2278 військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 перебував у відпустці за станом здоров'я, після проведеної операції (07.02.2023) ПХО вогнепальних ран з приводу вогнепального осколкового поранення 03.02.2023 м'яких тканин правого плеча, правого стегна, правої сідничної ділянки з наявністю сторонніх тіл. Однак, відповідачем не нараховано та не виплачено у належному розмірі додаткову грошову винагороду за період перебування на лікуванні. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
До позову додано клопотання про поновлення строк звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду вказує, що є діючим військовослужбовцем та тривалий час перебував на лікуванні у зв'язку з тяжким пораненням. До позову додано копії медичної документації.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду. Поновлено строк звернення до адміністративного суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати до суду у термін, протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, картку особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за період із 01.01.2023 по 01.06.2023
Через відділ документального забезпечення суду 26.03.2024, представником військової частини НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає про пропуск строку звернення до суду з позовом. Щодо позовних вимог про донарахування додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за період перебування позивачем на стаціонарному лікуванні з 04 лютого 2023 року по 20 лютого 2023 року, позивач не звертався з рапортом до командування військової частини НОМЕР_1 щодо виплати додаткової винагороди за періоди стаціонарного лікування у зв'язку з отриманим пораненням під час захисту Батьківщини та відповідних медичних документів не на давав. Щодо донарахування додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за період перебування позивача у відпустці за станом здоров'я з 28.02.2023 по 28.03.2023, то згідно наданої позивачем довідки військово-лікарської комісії (далі - довідка ВЛК) від 28.02.2023 №2278, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , встановлено, що: «Поранення, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми не представлена», та «згідно класифікації тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до легких (наказ МОЗ №370 від 04.07.2007), потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів. Відповідач вважає, що позивач не набув права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за час перебування у відпустках за станом здоров'я на підставі наведеної вище довідки ВЛК.
Вимоги суду щодо надання картки особового рахунку позивача, відповідачем не виконані.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 №1/909 від 27.02.2023 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) встановлено, що 03 лютого 2023 року отримав: мінно-вибухова травма. Вогнепальні осколкові сліпі поранення правого плеча, правої сідниці та правого стегна. За обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме: виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Соледар Бахмутського району Донецької області у результаті ворожого мінометного обстрілу, під час відбиття збройної агресії російської федерації проти України та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану. Поранення не пов'язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного сп'яніння, під час отримання поранення перебував в засобах індивідуального захисту (кевларовий шолом, бронежилет. Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
У період з 04.02.2023 по 07.02.2023 (виписний епікриз №4161 від 07.02.2023) позивач перебував на стаціонарному лікуванні у міському центрі ендокринології Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №4" Дніпровської міської ради.
У період з 07.02.2023 по 20.02.2023 (виписний епікриз №699/129) позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві "Криворізька міська лікарня №17" .
У період з 28.02.2023 по 28.03.2023 на підставі довідки ВЛК № 2278 від 28.02.2023 військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , позивач перебував у відпустці за станом здоров'я, після проведеної операції (07.02.2023) ПХО вогнепальних ран з приводу вогнепального осколкового сліпого поранення 03.02.2023 м'яких тканин правого плеча, правого стегна, правої сідничної ділянки з наявністю сторонніх тіл. Поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. Згідно класифікації тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до легких.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 12.06.2023 №1/2503/Г, ОСОБА_1 у період з 28.07.2022 по 03.02.2023 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в районах н.п. Білогірка, н.п. Сухий Ставок, н.п.Давидів Брід Херсонської області, н.п. Березнегувате Миколаївської області, н.п. Бахмут, н.п. Соледар Донецької області.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 167 від 14 червня 2023 року, позивач був виключений зі списків військової частини НОМЕР_1 .
Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати йому додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період перебування на лікуванні, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом, судом вирішене відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з п.1 ст.9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено Указами Президента України: №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, від 01.05.2023 № 254/2023 та триває на день розгляду справи
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку да
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
До постанови №168, постановою Кабінету Міністрів України №400 від 01.04.2022 внесено зміни, згідно якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Спірним питанням в межах розгляду даної справи є право позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за час перебування на стаціонарному лікуванні за період з 04.02.2023 по 20.02.2023, у зв'язку з отриманням 03.02.2023 поранення та у зв'язку з перебуванням у відпустці за станом здоров'я у період з 28.02.2023 по 28.03.2023.
Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України на час виникнення спірних правовідносин був встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою №248/1298 від 25.03.2022.
Пунктом 8 вказаного рішення визначено, що у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
В подальшому, з метою врегулювання та встановлення єдиних підходів щодо порядку виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України прийнято рішення - окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яким серед іншого у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включати військовослужбовців, які [...] у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що збільшена до 100 тисяч гривень додаткова винагорода виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з дня отримання поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) й підставою для видання наказу щодо виплати такої винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 №1/909 від 27.02.2023 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) встановлено, що 03 лютого 2023 року отримав: мінно-вибухова травма. Вогнепальні осколкові сліпі поранення правого плеча, правої сідниці та правого стегна. За обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме: виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Соледар Бахмутського району Донецької області у результаті ворожого мінометного обстрілу, під час відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану. Поранення не пов'язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного сп'яніння, під час отримання поранення перебував в засобах індивідуального захисту (кевларовий шолом, бронежилет. Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
У період з 04.02.2023 по 07.02.2023 (виписний епікриз №4161 від 07.02.2023) позивач перебував на стаціонарному лікуванні у міському центрі ендокринології Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №4" Дніпровської міської ради.
У період з 07.02.2023 по 20.02.2023 ( виписний епікриз №699/129) позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві "Криворізька міська лікарня №17" .
Отже, на час виникнення спірних правовідносин підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень є факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, а умовою для такої виплати є поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини.
Як вже було зазначено судом, згідно довідки військової частини НОМЕР_1 №1/909 від 27.02.2023 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та виписки із медичної карти стаціонарного хворого, перебування позивача на стаціонарному лікуванню пов'язано з наслідками мінно-вибухової травми, вогнепальні осколкові сліди поранення правого плеча, правої сідниці та правого стегна, після ПХО ран.
Суд констатує, що обидві вищевказані умови (пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення) у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються медичними документами складеними на позивача, які містяться в матеріалах справи.
При цьому, час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку із таким пораненням підтверджується належними доказами (випискою із медичної карти стаціонарного хворого), а тому суд дійшов висновку, що позивач набув право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень за час проходження такого лікування й її не нарахування у такому розмірі є протиправною бездіяльністю відповідача - військової частини НОМЕР_1 .
При цьому, під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів та не вказав аргументованих доводів щодо підстав невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі до 100000,00 грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).
Доводи відповідача щодо неможливості нарахувати та виплати додаткову винагороду за період перебування на стаціонарному лікуванні у зв"язку з тим, що позивачем не був поданий рапорт та відповідні медичні документи не узгоджуються з правовим регулюванням даного питання. Так, як встановлено судом під час розгляду справи, виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), а підставою для видання наказу щодо виплати такої винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини
Вказані обставини знайшли своє документальне підтвердження під час розгляду справи та судом надана їм правова оцінка.
Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, приймаючи до уваги повноваження суду при вирішенні справи, передбачені ст.245 КАС України, суд вважає що належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах буде зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 04.02.2023 по 20.02.2023 включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
Щодо позовних вимог про визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини під час мого перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони, включаючи час переміщення одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування У відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько - експертної, медичної) комісії, а саме: з 28.02.2023 по 28.03.2023, яка призначена відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану за період перебування у відпустці за станом здоров'я, та зобов'язання нарахувати її та виплати", судом враховується наступне.
У період з 28.02.2023 по 28.03.2023 на підставі довідки ВЛК № 2278 від 28.02.2023 військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , позивач перебував у відпустці за станом здоров'я, після проведеної операції (07.02.2023) ПХО вогнепальних ран з приводу вогнепального осколкового сліпого поранення 03.02.2023 м'яких тканин правого плеча, правого стегна, правої сідничної ділянки з наявністю сторонніх тіл. Поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. Згідно класифікації тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до легких.
Відповідно і відпустка за станом здоров'я, яка надавалася позивачу згідно довідок ВЛК № 2278 від 28.02.2023 , є відпусткою для лікування після легкого поранення.
Також суд зауважує, що саме згідно довідок ВЛК № 2278 від 28.02.2023 позивачу надано відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, тобто з 28.02.2023 по 28.03.2023, і виключно згадана довідка ВЛК може бути підставою для виплати додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн за оскаржуваний позивачем період.
Враховуючи, що підставою для включення до наказу про отримання додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн у зв'язку з перебуванням у відпустці для лікування саме після тяжкого поранення, а періоди, за які позивач просить нарахувати та виплатити йому додаткову грошову винагороду в розмірі до 100000 грн згідно постанов ВЛК № 2278 від 28.02.2023 фактично є відпустками для лікування після легкого поранення, то суд приходить до висновку про відсутність у командира військової частини НОМЕР_1 підстав для включення ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000 грн за час перебування його у відпустці для лікування після поранення з 28.02.2023 по 28.03.2023.
Натомість, у випадку незгоди із висновком ВЛК № 2278 від 28.02.2023, якщо такий впливає на реалізацію його прав або обов'язків, військовослужбовець має право оскаржити дії/рішення в адміністративному чи судовому порядку, і у подальшому (у разі внесення змін до відповідних довідок чи постанов ВЛК) звернутись до командира військової частини щодо перегляду попереднього рішення або виплати винагороди.
Водночас, докази оскарження рішення військово-лікарської комісії та/або звернення для призначення повторного огляду позивачем не надані. Суд, в свою чергу, не вправі надавати оцінку підставам визнання ступеня тяжкості поранення позивача та наявності відповідного причинного зв'язку.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи, в межах заявлених позовних вимог та підстав позову, на час виникнення спірних правовідносин, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Відтак, позовні вимоги в цій частині, задоволенню не підлягають.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, втім доводи позовної заяви не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні положень ст.ст.73, 74 КАС України.
Зміст вказаних норм дає підстави для висновків про те, що незважаючи на встановлений обов'язок суб'єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, позивач не звільняється від свого процесуального обов'язку доказування тих обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги.
У статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України ).
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
За відсутності документально-підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Частково задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 04.02.2023 по 20.02.2023 включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі збільшеному до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 04.02.2023 по 20.02.2023 включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук