головуючого
- Присяжнюк Т.І.,
суддів
- Школярова В.Ф. і Таран Т.С.,
за участю прокурора
- Саленка І.В.
розглянула в судовому засіданні в м.Києві 16 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на вирок Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 9 листопада 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2007 року щодо ОСОБА_1
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше не судимого,
засуджено за ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України на 7 років позбавлення волі. Постановлено стягнути зОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 20 000 гривень моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2007 року вирок щодоОСОБА_1 змінено. ОСОБА_1 пом'якшено покарання і за ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, обрано покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, а в решті вирок залишено без змін.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 28.10.2006 р., близько 23 год. 50 хв., у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в залі ігрових автоматів ПП “Невада» по вулиці Колгоспній у смт.Широке Широківського району Дніпропетровської області, програв на ігрових автоматах 300 гривень, які позичив у працівниці цього закладу ОСОБА_2 Після закінчення гри, ОСОБА_1 відмовився залишити приміщення і на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, через заборону ОСОБА_2 знаходитись в гральному залі, під час виходу з приміщення, маючи умисел на позбавлення життя потерпілої, кухонним ножем умисно наніс їй 13 ударів у життєво важливі органи, але свій умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі. Потерпілій було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 посилається на невідповідність призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та його особі, просить ухвалу апеляційного суду щодо засудженогоОСОБА_1 в частині застосування ст.69 КК України і пом'якшення йому покарання до 5 років позбавлення волі скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який не заперечував щодо задоволення касаційної скарги потерпілої ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга потерпілої ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Висновки суду щодо винуватостіОСОБА_1 у закінченому замаху на умисне вбивство ОСОБА_2, яке він не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі та кваліфікації його дій за ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України в касаційній скарзі потерпілою не оскаржено, іншими учасниками процесу вирок у цій частині також не оскаржено.
Як зазначено у касаційній скарзі потерпілої ОСОБА_2, апеляційним судом було необґрунтовано застосовано при призначенні покарання ОСОБА_1 ст.69 КК України, а тому таке покарання є надто м'яким.
Відповідно до ч.1,2 ст.65 КК України, суд призначає покарання підсудному враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а призначене покарання засудженому повинне бути необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. На підставі ст.69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивовуючи своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього Кодексу.
Ці вимоги закону апеляційним судом у повній мірі дотримані не були.
Обґрунтовуючи можливість призначення засудженому мінімального покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.115 КК України, суд зазначив, що враховує при цьому ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, зокрема: його щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, позитивну характеристику засудженого, інвалідність, часткове відшкодування завданої шкоди, відсутність судимості в минулому. Тобто, апеляційний суд, обґрунтовуючи своє рішення, послався на ті ж обставини, що й суд першої інстанції і не зазначив, які обставини, що пом'якшують покарання, характеризують особу засудженого чи істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, не були враховані чи неправильно оцінені судом при постановленні вироку і дають можливість пом'якшити покарання засудженому.
Так само, апеляційний суд не навів доводів про можливість призначення такого покарання засудженому за умови, що вчинений ним злочин, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до особливо тяжких, вчинений засудженим у стані алкогольного сп'яніння, потерпілій було нанесено 13 ножових поранень у життєво-важливі органи, після скоєння злочину він залишив потерпілу зі смертельними пораненнями.
Колегія суддів вважає, що рішення апеляційного суду про пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1 є необґрунтованим, у зв'язку з чим ухвалу апеляційного суду необхідно скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Якщо при новому апеляційному розгляді обсяг обвинуваченняОСОБА_1 не зміниться або не буде встановлено інших обставин, які можуть істотно вплинути на висновки суду щодо виду та міри покарання, то призначене ОСОБА_1 покарання з застосуванням ст.69 КК України є невиправдано м'яким.
Керуючись ст.ст.394 - 396 КПК України, колегія суддів, -
касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2007 року щодоОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд до того ж апеляційного суду в іншому складі суддів.
Судді:
Присяжнюк Т.І. Школяров В.Ф. Таран Т.С.